Постанова № 66432645, 10.05.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/136/17

Провадження № 2-а/263/235/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа: Комунальне комерційне підприємство «Комунальник», про скасування постанови від 21.12.2016 року № 1762 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що згідно з постановою Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 1762 від 21.12.2016 року його, як голову Садівничого товариства «Тюльпан», притягнуто до адміністративної відповідальності за неукладення зі спеціальним підприємством (офіційним виконавцем робіт) договору про вивіз твердих побутових відходів на 2016 рік з території СТ «Тюльпан» за адресою: місто Маріуполь, вулиця Придорожна, буд. 1. 08 грудня 2016 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП за порушення п.п. 6.4.10 п. 6.4 розділу 6 Правил благоустрою території м. Маріуполя. У протоколі зазначено, що розгляд матеріалів відбудеться 21.12.2016 року. Проте у порушення вимог ст. 268 КУпАП 21.12.2016 року відносно позивача було винесено постанову та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, оскільки прийняти участі у розгляді справи він не зміг у зв'язку із зайнятістю за основним місцем роботи. Зазначив, що умисних дій по порушенню чистоти та порядку в місті Маріуполі він не робив, та його заперечень до протоколу та факту відсутності доказів засмічення території СТ «Тюльпан» у нього вистачило б для визнання його невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення. Однак 03 січня 2017 року на його домашню адресу від відповідача надійшов рекомендований лист з постановою № 1762 від 21.12.2016 року про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді 1700 гривень. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Зазначив, що Маріупольська міська рада відповідно до чинного законодавства своїм рішенням від 21.06.2011 року № 6/8-616 затвердила Правила благоустрою території міста Маріуполя (далі - Правила), які на даний час діють зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями міської ради від 20.09 2011 року № 6/11-962 та від 16.04.2013 року № 6/27-3040 та законодавством України встановлено обов'язковість виконання нормативних актів, прийнятих органами місцевого самоврядування. Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що рішення місцевих органів виконавчої влади га органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають. Відповідно до п.п. 6.4.10 Правил, підприємства, установи та організації, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності у сфері благоустрою міста зобов'язані до 31 грудня кожного року укладати договори зі спеціальними підприємствами (офіційними виконаннями послуг) на наступний рік на вивезення твердих побутових відходів, а також на вивезення рідких побутових відходів, за умови відсутності підключення до центральних мереж водовідведення. Статтею 17 Закону України «Про відходи» передбачено, що суб'єкти господарської діяльності укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Проте, жодним доказами, наявними у адміністративній справі, не підтверджено факт утворення та існування відходів на території СТ «Тюльпан». Відсутня, будь-яка фото-, відеозйомка. Немає навіть показань свідків.

Також зазначив, що відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг. Статтею 20 того ж закону передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Жодного разу виконавець комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів не вертався до позивача, як до голови СТ «Тюльпан» з проектом договору та вимогою про його підписання.

Позивач вважає, що оскільки він у здійсненні повноважень голови СТ «Тюльпан» пунктом 28 Статуту товариства обмежений в укладанні розхідних договорів виключно наданням йому дозволів у вигляді затверджених смет, то в неукладенні договору на вивезення твердих побутових відходів відсутня особиста його вина.

Просив скасувати постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 1762 від 21.12.2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу 1700 гривень. Закрити адміністративну справу стосовно ОСОБА_1, розпочату на підставі протоколу Інспекції Маріупольської міської ради з благоустрою № 001992 від 08.12.2016 року.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 надіслала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що на засідання адміністративної комісії позивач не з'явився, про час та місце проведення засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради був повідомлений, про що є розписка ОСОБА_1 у протоколі Інспекції міської ради з благоустрою міста Маріуполя. Відповідно до повідомлення № 2490 КП «Комунальник», яке надійшло до Інспекції міської ради з благоустрою міста Маріуполя Садівниче товариство «Тюльпан» за адресою: місто Маріуполь, вулиця Придорожня, 1, не має договору на вивезення твердих побутових відходів. Головою СТ «Тюльпан» ОСОБА_1 надано пояснення з приводу неукладення СТ «Тюльпан» договору зі спеціалізованим підприємством на вивіз твердих побутових відходів на 2016 рік, з яких вбачається, що станом на 08.12.2016 року вказаний договір не укладено, намір на укладення вказаного договору в майбутньому відсутній, що є підтвердженням вини посадової особи СТ «Тюльпан». Вважає постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.12.2016 року № 1762 законною та обґрунтованою, та не вбачає підстав для її скасування.

Представник відповідача ОСОБА_3 надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечувала проти задоволення позовних вимог, у позові просила відмовити.

Представник третьої особи - КП «Комунальник» - Крівова І.В. також надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. У письмових поясненнях, наданих до суду, адміністративний позов просила залишити без розгляду.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2016 року Інспекцією міської ради з благоустрою м. Маріуполя відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було складено протокол серії № 001992 за порушення ст. 152 КУпАП, відповідно до якого виявлено, що не укладено договір зі спеціалізованим підприємством на вивіз твердих побутових відходів на 2016 рік з території Садівчиого товариства «Тюльпан» по вулиці Придорожній, 1, що є порушенням ст. 152 КУпАП та пп. 6.4.10 п. 6.4 Розділу 6 Правил благоустрою території міста Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради № 6/8-616 від 20.06.2011 року зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням міської ради № 6/11-962 від 20.09.2011 року, № 6/27-3040 від 16.04.2013 року.

На підставі вищевказаного протоколу Адміністративною комісією виконкому Маріупольської міської ради було винесено постанову № 1762 від 21.12.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. Даною постановою було встановлено, що не укладено договір зі спеціалізованим підприємством (офіційним виконавцем послуг) на вивіз твердих побутових відходів на 2016 рік за адресою: вулиця Придорожня, 1, Садівниче товарство «Тюльпан», що є порушенням ст. 152 КУпАП та пп. 6.4.10 п. 6.4 Розділу 6 Правил благоустрою території міста Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради № 6/8-616 від 20.06.2011 року зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням міської ради № 6/11-962 від 20.09.2011 року, № 6/27-3040 від 16.04.2013 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, складається протокол уповноваженою на те особою виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Такий протокол за формою та змістом повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, протоколи мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Відповідачем зазначений протокол був прийнятий до розгляду, за наслідками якого було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, в тому числі, письмовими поясненнями ОСОБА_1, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто затвердження Правил належить до компетенції сільських, селищних і міських рад.

Відповідно до п. 6.4.10 Правил благоустрою території міста Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради від 21.06.2011 року № 6/8-616, підприємства, установи та організації, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності у сфері благоустрою міста зобов'язані до 31 грудня кожного року укладати договори зі спеціальними підприємствами (офіційними виконаннями послуг) на наступний рік на вивезення твердих побутових відходів, а також на вивезення рідких побутових відходів, за умови відсутності підключення до центральних мереж водовідведення. Пунктом 6.4.11 передбачено, що у разі самостійного видалення твердих побутових відходів укладати договори зі спеціалізованим підприємством на захоронення відходів на звалищному полігоні.

Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Проте суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваної постанови не мотивував обґрунтованість застосування штрафу в його максимальному розмірі, не навів обтяжуючі обставини, що потягли накладення саме такого адміністративного стягнення.

Положенням статті 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Повноваження суду при вирішенні справи відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України визначені частиною статтею 162 цього кодексу. Так, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи приписи ст. 33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність (які в цій справі відсутні), приймаючи до уваги межі санкції статті 152 КУпАП (від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) суд вважає за необхідне визначити стягнення в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 гривень, задовольнивши позов частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 71,159,161-163, 171-2 КАС України, ст. 152, 215, 251, 256, 289 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа: Комунальне комерційне підприємство «Комунальник», про скасування постанови від 21.12.2016 року № 1762 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу задовольнити частково.

Змінити захід стягнення за постановою адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21 грудня 2016 року № 1762 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та вважати накладеним стягненням на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, штрафу в розмірі 850 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя О.М.Томілін