Ухвала суду № 66419341, 10.05.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1051/16-к

Провадження № 1-в/592/94/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю: секретаря судового засідання Троценко Ю. Ю. ,

прокурора: Хярма К. В. ,

представника Сумського слідчого ізолятора: ОСОБА_1 ,

засудженого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

17.02.2017 засуджений ОСОБА_2 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про звільнення його умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України. Рішенням апеляційного суду Сумської області його було звільнено від додаткових покарань та скорочено термін Ковпаківського районного суду м. Суми на один рік. Також на підставі ст. 72 КК України йому було перераховано день за два з 30.12.2015 року до 07.02.2017 року. Таким чином, на момент вступу вироку в законну силу термін позбавлення волі складає 2 роки 2 місяці та 16 днів, що є більше половини призначеного судом покарання за злочин середньої тяжкості. Він просив взяти до уваги те, що за час перебування в слідчому ізоляторі режиму тримання він не порушував, зі сторони адміністрації зауважень не має, із співкамерниками підтримує дружні стосунки, із співробітниками слідчого ізолятора розмовляє ввічливо. Також він просив суд взяти до уваги наступне. Те, що він вину визнає повністю, щиро кається у вчиненому. Також те, що він має неповнолітню дитину (інваліда з народження) від першого шлюбу, якій він допомагає та має обовязки постійно допомагати та брати активну участь у вихованні як батько та допомагати матеріально. Також він просив суд взяти до уваги те, що дуже погіршився його сімейний стан, оскільки його дружина постійно доглядає свого паралізованого батька та не мє можливості забезпечувати себе самостійно. Також він просив суд взяти до уваги те, що за час його перебування в слідчому ізоляторі дуже погіршився стан його здоровя. Він зобовязується після звільнення найближчим часом працевлаштуватися та виконувати в повному обсязі всі покладені на нього судом обовязки. Він просив розглядати дане клопотання за його присутності (вхідний № 6545 від 17.02.2017 року) (а. с. 3) .

У відкритому судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 клопотання підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в його клопотанні. Він просив застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у відповідності до ст. 81 КК України.

У відкритому судовому засіданні представник Сумського слідчого ізолятора ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Він пояснив суду про те, що засуджений ОСОБА_2 взагалі не відбував покарання у виді позбавлення волі на певний строк визначений судом. Він просив суд відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 .

У відкритому судовому засіданні прокурор Хярм К. В. заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки засуджений ОСОБА_2 взагалі не відбував покарання у виді позбавлення волі на певний строк визначений судом. Він просив суд відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 .

Вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_2 , думку представника Сумського слідчого ізолятора ОСОБА_1 , думку прокурора Хярма К. В. , дослідивши клопотання, документи, матеріали особової справи засудженого, дослідивши судові рішення, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.10.2016 року по справі № 592/1051/16-к, провадження № 1-кп/592/193/16 ОСОБА_2 було визнано винуватим у предявленому йому обвинуваченні у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України. ОСОБА_2 було призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 місяць. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання було частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Білопільського районного суду Сумської області від 15.08.2013 року, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 5 місяців та у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч пятсот) гривень, визначивши ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 місяців та у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч пятсот) гривень. Покарання у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч пятсот) гривень було ухвалено виконувати самостійно. Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_2 обчислювати з дня його затримання на підставі п. 8 ч. 2 ст. 131 КПК України для направлення до установи відбування покарання у виді позбавлення волі, тобто з 30.12.2015 року з 12 години 12 хвилин. Вирок набрав законної сили 07.02.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62013613) .

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 07.02.2017 року по справі № 592/1051/16-к, провадження № 11-кп/788/6/17 апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_2 були задоволені частково. Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.10.2016 року відносно ОСОБА_2 було змінено. Було ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 3 ст. 296 КК України до 03 років 01 місяця позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання було частково приєднане невідбуте покарання у виді 05 місяців позбавлення волі, призначеного за вироком Білопільського районного суду Сумської області від 15.08.2013 року, і було остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 03 років 06 місяців позбавлення волі. В строк відбування покарання ОСОБА_2 , на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, був зарахований час перебування під вартою з 22.01.2016 року по 07.02.2017 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 07.02.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64570836, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64651920) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.02.2017 року по справі № 592/1051/16-к, провадження № 1-в/592/193/16 клопотання засудженого ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було задоволено. Було ухвалено тимчасово залишити засудженого ОСОБА_2 в Сумському слідчому ізоляторі (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64787198) .

Із змісту довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Сумського слідчого ізолятора капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 № 1942 від 10.04.2017 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не зараховується до господарської обслуги Державної установи Сумський слідчий ізолятор та не направлявся для відбування покарання до установ виконання покарання (а. с. 33) .

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених КК України.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості.

Тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за таких умов: 1) особа відбуває основне покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі; 2) засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 3 ст. 81 КК України частину призначеного судом покарання.

Під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Клопотання про вирішення питання, повязаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. п. 2 4, 6, 7 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених КВК України, законами України і встановлених вироком суду.

Засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому КВК України і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

У разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш мяким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше пяти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених не раніше як через шість місяців.

Крім того суд вважає за можливе взяти до уваги положення п/п б п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш мяким № 2 від 26.04.2002 року із змісту якого вбачається, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України) .

Крім того суд вважає за можливе взяти до уваги положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш мяким № 2 від 26.04.2002 року із змісту якого вбачається, що, якщо при умовно-достроковому звільненні засудженого від відбування основного покарання суд відмовив у такому звільненні від додаткового покарання, повторний розгляд цього питання можливий лише після закінчення строків, передбачених КПК України.

Аналізуючи встановлені обставини справи, приведені норми законів, які врегульовують вказані спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.

Отже, оскільки засуджений ОСОБА_2 не направлявся для відбування покарання до установ виконання покарання, тобто фактично він не відбував покарання у виді позбавлення волі на певний строк визначений судом, відтак суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 63 Конституції України; ст. ст. 376, 537, 539 КПК України; ст. ст. 74, 81 КК України; ст. ст. 7, 107, 152, 154 КВК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 відмовити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков