Ухвала суду № 66417522, 05.05.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/17081/15-ц Провадження № 22-ц/772/1238/2017Головуючий в суді першої інстанції Романюк Л. Ф.Категорія 53Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А., суддів:Ковальчука О.В., Якименко М.М. при секретаріКирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Квартирно-експлуатаційного відділу (далі - КЕВ) м.Вінниці Міністерства оборони України про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

за апеляційною скаргою КЕВ м. Вінниці Міністерства оборони України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2017 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ОСОБА_6 звернувся в суд 21 липня 2015 року.

Зазначав, що 2 грудня 2005 року його було прийнято на роботу в КЕВ м. Вінниці Міністерства оборони України на посаду завідуючого секретного діловодства. Згідно наказу №145 від 01 листопада 2013 року його переведено на посаду начальника секретного відділення КЕВ м. Вінниці. 22 травня 2015 року його звільнено з займаної посади на підставі наказу №68 від 22 травня 2015 року відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вказав, що він звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу. В ході розгляду цієї справи було витребувано накази начальника КЕВ м. Вінниці «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЗСУ ОСОБА_6» №78 від 13.05.2015 р. та №80 від 18.05.2015 р., які стали підставою для його звільнення. При цьому він дізнався про ці в суді, з ними його не було ознайомлено, підпис в наказі №78 не його. Обставини, що викладені в наказах №78 та №80, не відповідають дійсності та видані з метою його незаконного звільнення через те, що ним було зроблено зауваження з приводу роботи комісії по перевірці секретного діловодства в березні 2015 року. Керівництво на його зауваження не звернуло уваги. Робота комісії по перевірці секретного діловодства проводилась в період з 23.03.2015р. по 26.03.2015р. Перевірки з 23.03.2015 р. по травень 2015 р. комісія не проводила, а при проведенні перевірки не всі члени комісії були присутні, тому і акт підписувався з порушеннями, про що він повідомляв адміністрацію. Через це його звільнили з посади.

При розгляді справи представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог у якій збільшив заявлені позовні вимоги за обставин викладених в позові і додаткових обставин встановлених у суді (а.с.74-75). Просив визнати незаконними та скасувати накази начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України №78 від 13.05.2015р., №80 від 18.05.2015р. та №68 від 22.05.2015р. Поновити ОСОБА_6 на посаді начальника секретного відділу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Міністерства оборони України та стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Міністерства оборони України на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного розрахунку.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України №78 від 13.05.2015р. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України №80 від 18.05.2015р. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України №68 від 22.05.2015р.

Поновлено ОСОБА_6 на посаді начальника секретного відділу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Міністерства оборони України.

Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Міністерства оборони України на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного розрахунку.

Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Міністерства оборони України на користь держави судовий збір в розмірі 3200 грн.

У апеляційній скарзі КЕВ м. Вінниці Міністерства оборони України, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи із наступного.

У відповідності до положень статті 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із судового рішення вбачається, що воно по суті є правильним і справедливим, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_6 з 22 грудня 2005 року працював на посаді завідувача секретного діловодства, а з 01 листопада 2013 року на посаді начальника секретного відділення КЕВ м. Вінниці.

Відповідно до п. 7 Наказу начальника КЕВ м. Вінниці МОУ від 27 листопада 2014 року № 196 «Про організацію адміністративно-господарської та службової діяльності КЕВ м. Вінниці у 2015 році навчальному році» його призначено відповідальним за контроль опрацювання, обліку, зберігання документів для службового користування за посадою.

Посадові обов'язки ОСОБА_6 визначені, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 «Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», відповідно до ст. ст. 41, 42, 243 якої основними завданнями РСО є організація та ведення секретного діловодства.

Встановлено, що згідно з наказом начальника КЕВ м. Вінниці МОУ від 13 травня 2015 року № 78 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЗСУ ОСОБА_6» відповідно до рапорту заступника начальника КЕВ м. Вінниця у зв'язку із безпідставною та необґрунтованою відмовою начальника секретного відділення ОСОБА_6 у реєстрації документа, якому було надано гриф обмеження доступу «ДСК», позивачу оголошено догану за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 7 Наказу начальника КЕВ м. Вінниця від 27 листопада 2014 року № 196 «Про організацію адміністративно-господарської та службової діяльності КЕВ м. Вінниці у 2015 році навчальному році», абз. 8 ст. 253 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 «Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (а. с. 5-6 том 1).

Встановлено, що відносно ОСОБА_6 є аналогічний наказ начальника КЕВ м. Вінниці МОУ від 13 травня 2015 року № 78 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЗСУ ОСОБА_6» відповідно до рапорту заступника начальника КЕВ м. Вінниця у зв'язку із безпідставною та необґрунтованою відмовою начальника секретного відділення ОСОБА_6 у реєстрації документа, якому було надано гриф обмеження доступу «ДСК», в якому зазначено, що позивачу оголошено догану за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та п. 7 Наказу начальника КЕВ м. Вінниця від 27 листопада 2014 року № 196 «Про організацію адміністративно-господарської та службової діяльності КЕВ м. Вінниці у 2015 році навчальному році», абз. 8 ст. 253 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 «Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (а. с. 30-31 том 1).

Згідно акту від 13 травня 2015 року ОСОБА_6 відмовився підписати наказ від 13 травня 2015 року № 78 та відмовився від надання пояснень (а. с. 117 том 1).

За змістом наказу начальника КЕВ м. Вінниця № 80 від 18.05.2015 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ЗСУ ОСОБА_6» на протязі останнього року начальником секретного відділення працівником ЗСУ ОСОБА_6 отримано догану за грубі порушення вимог керівних документів у сфері охорони державної таємниці, бездіяльність та слабу професійну підготовку ( Наказ начальника КЕВ № 130 від 21.08.2014 року), отримано догану за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, п. 7 Наказу начальника КЕВ м. Вінниця від 27 листопада 2014 року № 196 «Про організацію адміністративно-господарської та службової діяльності КЕВ м. Вінниці у 2015 році навчальному році», абз. 8 ст. 253 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 «Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (Наказ начальника КЕВ № 78 від 13.05.2015 року). При перевірці стану охорони державної таємниці в період з березня по травень 2015 р. за 2014 р. комісією (акт комісії від 07.05.2014 р.) було виявлено непоодинокі факти невиконання ОСОБА_6 без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, грубих порушень вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. №939 "Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", наказу МО України від 16.10.2006 р. №600 (Інструкція-600), наказу Міністра оборони України від 14.12.2012 р. №861 ДСК "Про затвердження Інструкції про порядок замовлення, виготовлення, поводження з печатками, штампами та атестатами фельд"єгерсько-поштового зв'язку", наказу Міністра оборони України від 14.05.1999 р. №010 "Про затвердження та введення в дію Порадника щодо забезпечення Збройних Сил України топографічними, спеціальними, цифровими (електронними) картами та каталогами координат геодезичних пунктів».

Також наказом начальника КЕВ м. Вінниці від 13.05.2015 року ОСОБА_6 оголошено догану за невиконання без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором, п. 7 Наказу начальника КЕВ м. Вінниця від 27 листопада 2014 року № 196 «Про організацію адміністративно-господарської та службової діяльності КЕВ м. Вінниці у 2015 році навчальному році», ст. 253 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 «Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».

З метою недопущення подібних порушень у майбутньому, покращення трудової дисципліни серед працівників КЕВ м. Вінниця вказаним наказом начальника КЕВ м. Вінниця № 80 від 18.05.2015 р. ОСОБА_6, начальника секретного відділення, за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. №939 «Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, звільнено з займаної посади начальника секретного відділення з 22.05.2015 р. (а.с. 7-8 том 1).

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд правильно виходив із того, що позивачем доведені ті обставини, на які позивач посилався обгрунтовуючи свої вимоги, а саме те, що фактичні обставини не відповідають тим, на підставі яких були видані оспорювані накази про накладення дисциплінарного стягнення на позивача. Виходив із того, що 21 серпня 2014 року та 13 травня 2015 року ОСОБА_6 були оголошені догани, а тому підставою для винесення наказу від 18 травня 2015 року № 80 був не проступок позивача, а сукупність застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу за вказаними вище наказами. Суд також виходив із того, що оскільки відповідач доводить обставини вчинення позивачем двох дисциплінарних проступків, за які йому оголошено догани, а наступного проступку ним вчинено не було, то звільнення позивача за ч.3 ст.40 КЗпП України є безпідставним.

Висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і до таких висновків суд дійшов при правильному застосуванні норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. У апеляційній скарзі не наведено доводів про порушення судом норм матеріального і процесуального права, які дають підстави для скасування чи зміни судового рішення.

Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи в частині щодо наявності двох аналогічних, але різних по змісту наказів за №78 від 13 травня 2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_6, один з яких ОСОБА_6 не підписувався. Висновок суду з цього питання ґрунтується на тих матеріалах справи, які надані сторонами та досліджені судом. Виходячи із цих матеріалів справи, суд дійшов обґрунтованого висновку і доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що вказаний другий наказ був виданий через наявні юридичні помилки в його обґрунтуванні і оформленні, згідно з рекомендацією провідного юриста, не спростовують висновку суду, оскільки зазначені юридичні помилки в оформленні наказу не можуть бути підставою для видання повторного наказу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника за наявності невідміненого в установленому порядку першого наказу.

Щодо посилання апелянта на той факт, що за порушення процедури реєстрації зазначених наказів після внесення змін за їх змістом винні посадові особи притягнуті до дисциплінарної відповідальності, то такий факт не змінює правової оцінки виданих наказів щодо їх законності та відповідних наслідків, а отже висновок суду про наявність неправомірних дій з боку КЕВ м. Вінниці при винесенні зазначеного вище наказу є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку суду відносно доведеності факту укладення трудового договору між позивачем та відповідачем не змінюють суть ухваленого рішення, оскільки зі змісту самого рішення вбачається, що суд задовольняючи позов виходив, зокрема, саме із того, що між сторонам у справі укладений саме трудовий договір, а тому некоректно викладений зміст одного речення не змінює суть висновків суду у рішенні. Зі змісту та суті рішення вбачається, що судом мається на увазі відсутність укладеного саме письмового трудового договору з відповідним виписаними у ньому конкретними правами та обов'язками сторін.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність рішення суду в частині скасування наказу від 18 травня 2015 року №80 та неправильність висновків суду щодо обставин видання цього наказу, то такі доводи є безпідставними і не спростовують правильні висновки суду.

Докази у справі свідчать про те, що обгрунтовуючи як підставу застосування дисциплінарного стягнення систематичне невиконання ОСОБА_6 без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, відповідачем у основу його покладено наказ №78 від 13 травня 2015 року, а отже підставою для винесення наказу від 18 травня 2015 року №80 був не конкретний проступок позивача, а сукупність застосування до нього заходів дисциплінарного впливу за наказами від 21 серпня 2014 року та від 15 травня 2015 року.

Із змісту обґрунтування посадовими особами відповідача самого наказу від 18 травня 2015 року №80 вбачається, що у цьому наказі відповідач двічі посилається на один і той же наказ (№78 від 13 травня 2015 року) при обгрунтуванні систематичності вчинення дисциплінарних проступків ОСОБА_6 Так, у абзаці 2 наказу від 18 травня 2015 року №80 зазначається про отриману ОСОБА_6 догану за невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Разом із тим, у абзаці 4 зазначається про цю ж саму догану як іншу, проте без зазначення порядкового номеру цього наказу (№78) з посиланням на його дату видачі - від 13 травня 2015 року (а.с. 7-8 том 1).

Із цього вбачається неправомірність дій відповідача, упередженість щодо особи позивача, оскільки посадові особи відповідача, обгрунтовуючи одним і тим же дисциплінарним проступком чи проступками систематичність невиконання ОСОБА_6 без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, посилаючись двічі на той самий наказ виданий однією і тією ж датою, при цьому в другому випадку, як це вбачається із змісту наказу, умисно не зазначили порядковий номер наказу з метою його відособлення від вказаного в абзаці 2 наказу, діяли явно неправомірно та усвідомлюючи значення та наслідки своїх дій. Виходячи із цього висновок суду про неправомірність дій з боку КЕВ м. Вінниця є правильним.

Не можна погодитись також і з доводами апеляційної скарги про невідповідність висновків суду щодо пропущення строків застосування дисциплінарного стягнення.

Із змісту судового рішення вбачається, що суд при вирішенні цього питання правильно виходив із положення статті 148 КЗпП України та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 2 вказаної статті цього Кодексу дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже строк відрахування для застосування дисциплінарного стягнення починається з дня його вчинення, а не з дня закінчення перевірки щодо наявності такого дисциплінарного проступку, а тому висновок суду про пропущення строку накладення дисциплінарного стягнення також є правильним.

Щодо наведених доводів апеляційної скарги про хибність висновків суду щодо порушення відповідачем вимог ст.147 КЗпП України, то такі доводи є безпідставними. Зі змісту рішення суду вбачається, що суд вирішуючи вимоги про скасування наказу про звільнення від 22 травня 2015 року №68 виходив із тог, що відповідач видаючи вказаний наказ по суті продублював інший наказ, а саме наказ від 18 травня 2015 року №80, а тому фактично за одне й те ж правопорушення накладено два дисциплінарних стягнення, що відповідно суперечить положенню статті ст.147 КЗпП України. Через це доводи апеляційної скарги щодо цього питання, зокрема про можливість видання за одні й ті ж проступки працівників двох наказів про дисциплінарну відповідальність не ґрунтуються на вимогах закону.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення суду суд розглядаючи цю справу урахував висновки й мотиви Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у його ухвалі від 16 листопада 2016 року при перегляді цієї справи. За наслідками цього касаційного розгляду судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до положення частини 4 статті 338 ЦПК України висновки й мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, а тому суд першої інстанції при вирішенні справи на новому розгляді обґрунтовано урахував вказані висновки й мотиви суду касаційної інстанції.

Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці Міністерства оборони України відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді : /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ О.В. Ковальчук

/підпис/ М.М. Якименко

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук