Ухвала суду № 66412700, 04.05.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:22-ц/790/3485/17 Головуючий 1 інст. - Рибальченко Л.М.

Справа № 638/3773/15-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: стягнення шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Каюкова Ю.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Полтавського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області,Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Полтавського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області, Державної казначейської служби України, в якому після уточнень просив стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 1152 гривні, завданої незаконними діями та бездіяльністю, а саме ненаданням медичної допомоги та незаконним утриманням його в умовах СІЗО з 17 вересня 2011 року до 03 жовтня 2011 року.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 листопада 2016 року відкрито провадження у справі.

09 лютого 2017 року від представника Полтавського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави у зв'язку з порушенням правил підсудності, встановлених ст.ст. 109, 110 ЦПК України.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 лютого 2017 року клопотання представника Полтавського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області задоволено тацивільну справу № 638/3773/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Полтавського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області, Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю передано за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу та повернути справу для подальшого розгляду до Дзержинського районного суду міста Харкова.

Вважає що, судом першої інстанції не враховано, що моральна шкода спричинена йому протиправними діями та бездіяльністю посадових осіб під час перебування у СІЗО тому до виниклих правовідносин підлягають застовуванню вимоги ч. 4 ст. 110 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4., перевіривши відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи клопотання представника Полтавського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність Полтавського слідчого ізолятора управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області, який не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, тому спір повинен розглядатися з застосуванням вимог загальної підсудності, тобто за місцем знаходження відповідача.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Підсудність за вибором позивача - це така підсудність, при якій позивачу надається право за своїм вибором пред'являти позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів у деяких справах з метою зробити судовий захист їх суб'єктивних прав більш зручним.

Згідно ч. 4 ст. 110 ЦПК України позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Загальний порядок та підстави відшкодування шкоди встановлюються ст.1176 ЦК, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогою про компенсацію йому моральної шкоди, завданої відповідачем - Полтавським слідчим ізолятором управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області в результаті протиправних дій та бездіяльності в порядку вимог ст. 1176 ЦК України.

Закон України «Про попереднє ув'язнення» від 06.06.1993 року визначає порядок відбування обвинуваченою або підозрюваною у вчиненні злочину особою (а також підсудною і засудженою) запобіжного заходу у виді попереднього ув'язнення.

Статтями 1 та 2 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначено, що попереднє ув'язнення відповідно до кримінально-процесуального законодавства України є запобіжним заходом щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом, Кримінально-процесуальним ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) і Виправно-трудовим кодексами України та іншими актами законодавства.

Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України ( 888-09 ), вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку.

Відповідно до ст. 4 цього Закону установами для тримання осіб, щодо яких запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гаупвахти військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Виходячи з вищенаведеного Полтавський слідчий ізолятор управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області відноситься до системи органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, і тому до виниклих правовідносин слід застосувати правила підсудності, передбачені ч. 4 ст. 110 ЦПК України.

Суд першої інстанції формально підійшов до питання застовування правил підсудності до виниклих правовідносин та дійшов помилкового висновку про застосування правил загальної підсудності не врахувавши, що ОСОБА_3 оскаржуються дії та бездіяльність посадових осіб органів державної влади під час виконання ними своїх посадових обов»язків на стадії досудового розслідування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України скасовує ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направляє справу до Дзержинськго районного суду м. Харкова для її подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст.311, ст.ст. 313-315, 317, 319, 327 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 лютого 2017 року скасувати і справу передати до цього ж суду для подальшого розгляду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: