Постанова № 66408680, 04.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017 року Справа № 904/10243/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Чимбар Л.О., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт 1 категорії структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень", довіреність №2045 від 25.10.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №4/81 від 03.01.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2017р. у справі № 904/10243/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 15 454 грн. 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2017р. у справі № 904/10243/16 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 14 802 грн. 48 коп. - плату за користування вагонами, 651 грн. 96 коп. - збору за зберігання вантажу та 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд не проаналізував документи у справі, які доводять відсутність вини відповідача у затримці спірних вагонів на підходах до ст.Терни, що призвело до неправильного вирішення спору та задоволення позовних вимог без належних на те підстав. За наслідками виниклих з вини позивача обставин, що унеможливили виконання з боку відповідача зобовязань, покладених на нього приписами ст. 46 Статуту залізниць України щодо спірних вагонів, які простоювали на станції підходу до ст.Терни, залізницею було складено Акт загальної форми (ф. ГУ-23), в якому зазначено, що спірні вагони було затримано на станціях підходу до станції призначення у звязку з затримкою з вини відповідача. На підставі цього були складені накопичувальні картки (ф. ДУ-92), відомості плати за користування вагонами (ф. ДУ-46) та здійснено нарахування збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами на суму 15 454, 44 грн. (з ПДВ). Посилаючись на п. 8, 9 Правил скаржник зазначає, що залізниця мала можливість подати затримані за спірними наказами вагони на вільні в той час колії. Апелянт вважає неправомірне нарахування спірних платежів, оскільки залізницею на виконання п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України було забезпечено наявність вільних приймально-здавальних колій на ст. Терни. Судом не взято до уваги, що диспетчер в порушення п.16.6 розділу 16 ПТЕЗУ, ТРА, ЄТП, не прийняв затримані вагони на підходах до ст.Терни, згідно спірного наказу №557 на наявні вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції, таким чином суд не надав належної оцінки діям диспетчера. На думку скаржника, суд не прийняв до уваги, що на час видачі спірного наказу на станції ОСОБА_3 було вільно більше пяти колій та відповідач був готовий прийняти на свої підїзні колії спірні вагони, затримані згідно наказу № 557, крім того, наявність локомотиву і вільних колій попутних станцій є обовязком залізниці, а не одержувача вантажу.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення (а.с.220-223).

Позивач зазначає, що на момент надання наказу № 557 по ст. Терни на коліях знаходилися вагони, що вчасно не вивозилися комбінатом на свою підїзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, які підписані відповідальними працівниками відповідача без заперечень. Несвоєчасне забирання з колій станції одержувачем-відповідачем вантажів, які прибули на його адресу є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажу та ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України. Позивач посилається на лист ВГС України № 0701-11/96/715-14 від 12.06.2014р. Відповідач не надав доказів в підтвердження можливості прийняти спірні вагони, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові згідно п. 121 Статуту та п.16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.04.2017р. колегією суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів Березкіної О.В., Іванова О.Г.

У судовому засіданні 04.04.2017р. оголошено перерву до 18.04.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи до 04.05.2017р.

У звязку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. розпорядженням керівника апарату суду від 03.05.2017р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.05.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О.(доповідач), судді: Чимбар Л.О., Іванов О.Г.

У судовому засіданні 04.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

21.09.2012р. між Державним підприємством "ОСОБА_3 залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії), укладений договір №ПР/М-12-2/14-1438НЮдч про експлуатацію залізничної підїзної колії ПАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат, яка примикає до станції ОСОБА_3 і Рядова ДП "ОСОБА_3 залізниця" (далі договір від 21.09.2012р.) а.с. 83-85).

В подальшому сторонами підписано протоколи розбіжностей від 12.06.2013р.(а.с.86-87) та від 10.07.2013р.( а.с.88).

В травні 2016р. за накладними №№46127833(а.с. 76), 46128161(а.с. 77), 46128179(а.с.79), 46176798 (а.с.80), 46123279(а.с. 81), 46128112 (а.с. 74), 46206579(а.с.72), 46123279(а.с.71), 46193710 (а.с. 70), 46193728 (а.с. 69), 46193736 (а.с. 68) залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на станцію призначення ОСОБА_3 залізниці на адресу відповідача Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

На шляху прямування на підставі наказу від 10.05.2016р. №557 були затримані вагони (№№ голова 65568834 хвіст 56291362 у кількості 21 вагон, індекс поїзда 4670-06-4573 з вантажем на своїх осях) на станції Жовті Води-І ОСОБА_3 залізниці через неможливість приймання їх станцією ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 24).

10.05.2016р. станцією затримки Жовті Води-І ОСОБА_3 залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 від 10.05.2016р. №24 (а.с. 6) та акт форми ГУ-23а від 10.05.2016р. №24 про затримку вагонів (а.с. 27) через неприйняття їх вантажовласникомПАТ „Північний ГЗКпо причині скупчення вагонів на станції ОСОБА_3 залізниці, прибувших на їх адресу та несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на їх адресу.

Також складено повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді №3503 індекс 4670-06-4973, отримане відповідачем 10.05.2016р. о 05:10год.(а.с. 25).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предмет спору становить матеріально правова вимога Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 14 802 грн 48 коп. та збору за зберігання вантажу в розмірі 651грн 96коп. Загальна сума вимог становить 15 454грн.44коп.

21.09.2012 між сторонами у справі був укладений договір № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч про експлуатацію залізничної підїзної колії публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції ОСОБА_3 і Рядова ДП "ОСОБА_3 залізниця", яким врегульовано порядок подачі та забирання вагонів, що надходять власнику колії комбінату;

пунктом 6 договору № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч сторони погодили, що вагони, які прибули на станцію ОСОБА_3 залізниці для ПАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції ОСОБА_3 за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операцій з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії;

порожні власні вагони (№№ голова 65568834 хвіст 56291362 у кількості 21 вагон, індекс поїзда 4670-06-4573 з вантажем на своїх осях), які перевозились залізницею на адресу комбінату, на підставі наказу №557 від 10.05.2016р. були затримані на станції підходу Жовті Води-І ОСОБА_3 залізниці через неможливість приймання їх станцією ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а.с. 24);

- по факту затримки вагонів на підходах до станції Жовті Води-І ОСОБА_3 залізниці 10.05.2016р. складено акт загальної форми ГУ-23 від 10.05.2016р. №24 (а.с.26) та акт форми ГУ-23а від 10.05.2016р. №24 про затримку вагонів (а.с. 27).

Повідомлення про затримку вагонів , що перевозяться в поїзді №3503 індекс 4670-06-4973 № 187, отримане відповідачем 10.05.2016р. о 05:10год без заперечень(а.с. 25).

Відповідно до пунктів 8, 9 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами.

Згідно пункту 4.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України прийманням, відправленням і пропусканням поїздів на кожній станції і колійному посту може розпоряджатися лише один працівник - черговий по станції або відповідно черговий поста, а на ділянках, обладнаних диспетчерською централізацією, - поїзний диспетчер.

Для забезпечення безпечного приймання поїздів черговий по станції зобов'язаний: приймати поїзди на вільні від рухомого складу колії згідно зі спеціалізацією, що встановлена технічно-розпорядчим актом станції; заздалегідь планувати послідовність зайняття колій поїздами, що прибувають, та відповідно до цього готувати колію для приймання кожного поїзда; вести облік положення (вільності або зайнятості) приймально-відправних колій (за показаннями приладів управління, на графіку виконаного руху та іншими способами) пункт 4.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України.

Отже, зайнятість колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер.

Колегією суддів встановлено, що на час початку дії наказу №557 від 10.05.2016р (станція Жовті Води 1, який діяв з 04годин 14 хвилин 10.05.2016р. на станції ОСОБА_3 були вільними пять колій приймання .

В пункті 8 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/917 від 29.11.2007 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" розяснено, що господарський суд в силу ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На цій підставі господарський суд при вирішенні спору по суті має право і повинен надавати оцінку будь-яким доказам, - в тому числі комерційному акту, актам загальної та інших форм, іншим складеним залізницею та вантажоодержувачем, вантажовідправником, документам з огляду на їх відповідність вимогам Статуту залізниць України, Правилам перевезення вантажів, іншим нормативно-правовим актам.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005р. №5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись принципами виваженості і розумності, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, який відхилив доводи відповідача про наявну можливість позивача доставити спірні вагони на станцію призначення на одну з тимчасово вільних колій і відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги, як необґрунтовані.

Правовий висновок ВГСУ, викладений в постанові від 15.03.2017р. у справі № 904/4202/16 не може бути застосований при розгляді даного спору, оскільки фактичні обставини справи в якій він був викладений є відмінним, а тому відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються колегією суддів.

Отже, відповідно до наявних матеріалів у справі, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про недоведеність відповідачем відсутності його вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення ОСОБА_3 залізниці.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата; порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами; зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; за час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами; у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобовязаний підписати відомість із зауваженнями; час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій; пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 розділу ІІІ Правил).

Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника; в акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644.

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного посилання позивачем на Акти загальної форми, що стосуються наказу № 557 від 15.2016р. відхиляються як такі, що не відповідають фактичним, встановленим колегією суддів обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного , колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами у сумі 14 802 грн. 48 коп. та збору за зберігання вантажу у сумі 651 грн. 96 коп. на підставі актів загальної форми ГУ-23, складених на станції ОСОБА_3 за весь час затримки вагонів на станції підходу Жовті Води-І, а саме: №2271, 2273, 2280, 2286, 2287, 2288, 2290, 2291, 2296, 2300, 2301, 2305, 2308, 2309, 2310, 2311, 2312, 2315, 2317, 2318, 2319, 2320, 2321, 2322, 2323 та 2324 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ „ПІВНГЗК.

Оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно зясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2017р. у справі № 904/10243/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2017р. у справі № 904/10243/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 11.05.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Л.О.Чимбар

Суддя О.Г.Іванов