Постанова № 66407668, 21.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Справа № 904/6505/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Кондратової І.Д.,розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Півничний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016у справі№ 904/6505/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доПриватного акціонерного товариства "Півничний гірничо-збагачувальний комбінат"про за участю від позивача: від відповідача:стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, Русанова В.В., Марченко Н. М., Сінюхіна І. В., ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 206085,96 грн. плати за користування вагонами та 6364,20 грн. збору за зберігання вантажу.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору та норм чинного законодавства щодо оплати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 у справі № 904/6505/16 (суддя Петрова В. І.) позов задоволено. Стягнуто із Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 206085,96 грн. плати за користування вагонами, 6364,20 грн. збору за зберігання вантажу та 3186,75 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 904/6505/16 (у складі колегії суддів: Іванова О. Г. - головуючого, Подобєда І. М., Кузнецової І. Л) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 у справі № 904/6505/16 залишено без змін.

Постанову мотивовано своєчасним повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 206085,96 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 6364,20 грн. на загальну суму 212450,16 грн. є обґрунтованим та правомірним.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 904/6505/16, Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 904/6505/16 Господарського суду Дніпропетровської області, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги частково задовольнити в розмірі 71367,24 суми плати за користування вагонами, а в іншій частині позовних вимог - відмовити.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права господарськими судами.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", та Публічним акціонерним товариством "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" 21.09.2012 укладено договір № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", яка примикає до станції Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця".

Згідно із пунктом 1 договору відповідно до статуту залізниць України, правил перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Придніпровської залізниці: Терни - стрілками № № 2,4,6 до колій № 6 та № 8 станції Терни; Рядова - стрілкою № 8 до колії №6 станції Рядова.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до пункту 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці для ПрАТ "ПІВНГЗК" подаються локомотивом залізниці на одну з колій № № 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПАТ "ПІВНГЗК" подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А,3Б, І, ІІ,4,5,VI, 7,8,9,10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Відповідно до пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії Власника.

Пунктом 8 договору передбачено про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер цеху, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 25.02.1999 № 113.

У пункті 11 договору сторонами узгоджено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами - відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеним у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним перевезень вантажів залізничним транспортом України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) відповідно до Правил зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - відповідно до діючих і нормативних документів.

Пунктом 20 договору сторонами визначено, що договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами - з 29.10.2012 до 28.10.2017.

На виконання умов договору залізницею прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача ПрАТ "Північний ГЗК". На шляху прямування на підставі наказів № 245 від 13.02.2016, № 325 від 21.02.2016, № 326 від 21.02.2016, № 327 від 21.02.2016, № 331 від 22.02.2016, № 356 від 26.02.2016 дані вагони затримано через зайнятість колій на станції призначення Терни з вини одержувача ПрАТ "Північний ГЗК" у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію.

За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг - Західний, Грекувата, Савро, Мусіївка, Рядова у порядку, передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а № 19 від 13.02.2016, № 8 від 21.02.2016, № 62 від 21.02.2016, № 12 від 21.02.2016, № 20 від 22.02.2016, № 69 від 26.02.2016, та акти загальної форми ф.ГУ-23 № 19 від 13.02.2016, № 47 від 21.02.2016, № 62 від 21.02.2016, № 13 від 21.02.2016, № 20 від 22.02.2016, № 69 від 26.02.2016.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення вручено представникам ПРАТ "Північний ГЗК" не пізніше двох годин після його отримання.

Час затримки вагонів на станції підходу Кривий Ріг-Західний до станції призначення Терни відповідно до наказу № 245 від 13.02.2016 складає період з 01:17 13.02.2016 по 12:20 20.02.2016.

Час затримки вагонів на станції підходу Грекувата до станції призначення Терни відповідно до наказу № 325 від 21.02.2016 складає період з 10:45 21.02.2016 по 02:05 22.02.2016.

Час затримки вагонів на станції підходу Савро до станції призначення Терни відповідно до наказу № 326 від 21.02.2016 складає період з 13:15 21.02.2016 по 02:05 22.02.2016.

Час затримки вагонів на станції підходу Мусіївка до станції призначення Терни відповідно до наказу № 327 від 21.02.2016 складає період з 15:21 21.02.2016 по 02:05 22.02.2016.

Час затримки вагонів на станції підходу Рядова до станції призначення Терни відповідно до наказу № 331 від 22.02.2016 складає період з 16:00 22.02.2016 по 02:30 23.02.2016.

Час затримки вагонів на станції підходу Савро до станції призначення Терни відповідно до наказу № 356 від 26.02.2016 складає період з 10:23 26.02.2016 по 11:45 29.02.2016.

Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції значення Терни № 245 від 13.02.2016, № 325 від 21.02.2016, № 326 від 21.02.2016, № 327 від 21.02.2016, № 331 від 22.02.2016, № 356 від 26.02.2016 надано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПрАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу раніше.

Факти наявності на коліях станції призначення Терни неприйнятих з вини одержувача ПрАТ "Північний ГЗК" вагонів зафіксовано складеними у порядку, передбаченому п.9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, актами загальної форми ГУ-23 №№679, 680, 685, 686, 688, 691, 692, 693, 694, 695, 697, 698, 699, 702, 703, 706, 707,709, 713, 714, 715, 718, 719, 720, 721, 722, 724, 725, 731, 732, 736, 737, 738, 743, 744, 748, 749, 750, 753, 754, 757, 758, 759, 762, 763, 774, 775, 776, 777, 778, 779, 780, 783, 784, 785, 787, 788, 795, 796, 799, 800, 806, 807, 808, 809, 811, 812, 813, 814, 815, 817, 818, 825, 827, 828, 830, 832,833, 834, 835, 838, 840, 841, 842, 843, 849, 852, 856, 857, 860, 861, 862, 864, 865, 871, 940, 941, 942, 946, 950, 951, 952, 953, 954, 959, 960, 962, 963, 967, 968, 974, 977, 979, 980, 981, 982, 988, 990, 993, 994, 995, 997, 998, 1001, 1002, 1003, 1006, 1020, 1021, 1022, 1023, 1027, які підписані ПрАТ "Північний ГЗК" без заперечення.

На підставі актів форми ГУ-23а та ГУ-23 станцією Терни розраховано 206085,96 грн. плати за користування спірними вагонами за відомостями плати ф.ГУ-46 №№ 24029113, 02039116, 01039115, 26029082, 26029081, 26029087, 26029114, 14039124, 14039123, 11039106, 01039092, 02039094, 02039096, 27029083, 03039097, 25029080, 24029077, 24029078, 01039093 та 6364,20 грн. збору за зберігання вантажу, а всього на загальну суму 212450,16 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до п. п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).

Відповідно до п. 16.4-Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПрАТ "Північний ГЗК" про незайнятість всіх або певних колій також не існує.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Даний висновок збігається з правовою позицією ВГСУ, викладеною в Листі ВГСУ від 12.06.2014 № 0701- 11/96/715/14, що кореспондується з постановами ВГСУ у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13, 904/3583/14.

Відповідно до листа ВГСУ від 12.06.2014 № 0701- 11/96/715/14, визначаючи правову позицію щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача, через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах слід керуватися п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ- 23, який підписується представниками станції і вантажовласника.

Позивач не мав можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на його коліях вагонів, що прибули на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" раніше та своєчасно не забиралися Комбінатом на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Терни актах загальної форми ГУ-23 №№ 679, 680, 685, 686, 688, 691, 692, 693, 694, 695, 697, 698, 699, 702, 703, 706, 707,709, 713, 714, 715, 718, 719, 720, 721, 722, 724, 725, 731, 732, 736, 737, 738, 743, 744, 748, 749, 750, 753, 754, 757, 758, 759, 762, 763, 774, 775, 776, 777, 778, 779, 780, 783, 784, 785, 787, 788, 795, 796, 799, 800, 806, 807, 808, 809, 811, 812, 813, 814, 815, 817, 818, 825, 827, 828, 830, 832,833, 834, 835, 838, 840, 841, 842, 843, 849, 852, 856, 857, 860, 861, 862, 864, 865, 871, 940, 941, 942, 946, 950, 951, 952, 953, 954, 959, 960, 962, 963, 967, 968, 974, 977, 979, 980, 981, 982, 988, 990, 993, 994, 995, 997, 998, 1001, 1002, 1003, 1006, 1020, 1021, 1022, 1023, 1027, які відповідальними працівниками ПрАТ "Північний ГЗК" підписано без заперечень.

Дані акти доводять вину вантажовласника в затримці спірних вагонів відповідно до наказу № 245 від 13.02.2016 за період з 01:17 13.02.2016 по 12:20 20.02.2016; відповідно до наказу № 325 від 21.02.2016 за період з 10:45 21.02.2016 по 02:05 22.02.2016; відповідно до наказу № 326 від 21.02.2016 за період з 13:15 21.02.2016 по 02:05 22.02.2016; відповідно до наказу № 327 від 21.02.2016 за період з 15:21 21.02.2016 по 02:05 22.02.2016; відповідно до наказу № 331 від 22.02.2016 за період з 16:00 22.02.2016 по 02:30 23.02.2016; відповідно до наказу № 356 від 26.02.2016 за період з 10:23 26.02.2016 по 11:45 29.02.2016.

Відповідно до пункту 5 договору порожні вагони здаються на під'їзну колію по інтервалам 2 години. Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" зареєстровано у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тому, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПрАТ "Північний ГЗК" повинен був їх забрати на свою під'їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними.

Відповідно до п. 5 договору своєчасно повідомлено відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

У зв'язку з тим, що ПрАТ "Північний ГЗК" несвоєчасно вивільняв колії станції Терни від вантажу який прибув на його адресу, що спричинило ситуацію, з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобов'язання за договором на перевезення по накладним та довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу - ПрАТ "Північний ГЗК". При цьому, через затримку вагонів, на станції призначення і на підході до неї, з вини ПрАТ "Північний ГЗК" була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не надано жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини у затримці вагонів. Викладені у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальних картках заперечення не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.

Письмові заперечення представників Комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Скаржником не надано доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника.

Жодним законодавчим чи нормативним актом не передбачений обов'язок залізниці після отримання повідомлення вантажовласника про готовність забрати вагони, негайно припинити дію наказів про затримку вагонів та одразу ж доставити затримані вагони на станцію призначення.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з доводами апеляційної скарги про те, що після того як відповідач надіслав позивачу повідомлення про готовність отримати вантаж, у залізниці негайно з'являється обов'язок та можливість його доставити, та в подальшому у відповідача виникне право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.

В обґрунтування позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідачем вказано суду апеляційної інстанції на наявність вільних колій на станції Терни на момент видачі наказів № 245, № 325, № 326, № 327, № 331, № 356. Але навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Терни, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки дійшов до висновку, що це є свідченням його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

При цьому зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни, відповідно до технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції.

Такі вимоги підтверджені п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, де чітко вказано, що черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. Відповідно до п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦЦ-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 № 507 передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії.

Крім цього, судом апеляційної інстанції зазначено, що в договорі та нормативному акті не зазначено зобов'язання залізниці займати всі колії станції призначення, а також період часу, протягом якого з моменту вивільнення раніш зайнятих колій залізниця зобов'язана здійснити відправлення поїзда, затриманого на підході до станції призначення.

Судом апеляційної інстанції правомірно прийнято до уваги, що відправлення поїзда, затриманого на підході до станції призначення, здійснюється понад складений графік руху поїздів та пов'язане із виконанням цілого ряду технологічних операцій, а саме: потрібно зробити заявку в локомотивне депо на виділення додаткової локомотивної бригади, для забезпечення доставки вагонів понад добовий наряд зі станції затримки до станції призначення; локомотивна бригада після отримання наряду повинна пройти інструктаж та перед рейсовий медичний огляд; прибувши на станцію затримки локомотивна бригада повинна отримати зі станції комплект перевізних документів на затримані вагони і виконати наступні операції: підведення локомотива під поїзд; приведення гальмової магістралі в робочий стан; повне випробовування автогальм; вивільнення складу потягу від гальмівних башмаків і дочекавшись вільності міжстанційних перегонів від транзитного руху потягів відправитись зі станції.

За даними позивача в середньому на організацію по відправленню одного поїзду витрачається від 3,5 до 6 годин.

Таким чином суд апеляційної інстанції правомірно вважає твердження скаржника про те, що на час видачі спірних наказів на станції Терни було вільно не менше 3 колій, то відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, а позивач мав об'єктивну можливість скерувати саме спірні вагони на вказані відповідачем вільні колії, оскільки залізниця обслуговує відповідача та його контрагентів для чого необхідні вільні колії, а зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни, відповідно до технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції є недоведеними.

Якщо хоча б одна колія на станції призначення зайнята з вини відповідача, що засвідчено актами загальної форми ГУ-23 та визнано самим відповідачем у відзиві на позовну заяву, то вже це вказує на порушення відповідачем зобов'язань, передбачених ст. 46 Статуту залізниць України та п. 5 вказаного договору і дає підставу для затримання позивачем вагонів на станціях підходу.

Відповідно до статті 119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів , що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин , що залежать від вантажоодержувача, власника під'їзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 % зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується відповідно до п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 № 113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, актів про затримку вагонів ф. ГУ-23а, актів загальної ф. ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Правил акт про затримку вагонів складається у трьох примірниках - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу залізницею розраховано відповідно до вищенаведених норм Правил користування вагонами та контейнерах Правил зберігання вантажу, на підставі п.п.2.1 п. 2 Розділу III Тарифного керівництва № 1, ставок плати за користування, наведеними у Розділі V Тарифного керівництва № 1, керуючись правилами пунктів 5.2, 5.4 Розділу II Тарифного керівництва № 1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригуючого коефіцієнту згідно Наказу Мінінфраструктури № 13 від 26.01.2015.

Детальний розрахунок спірної суми за кожною відомістю та накопичувальною карткою нормативним обґрунтуванням наведено у поясненні у справі.

При перевірці судом апеляційної інстанції правильності розрахунку здійсненою залізницею порушень не встановлено.

Основою організації руху поїздів є графік руху, в якому фіксується динаміка руху поїздів просторі та часі. При цьому, в графіку не відображаються номер вагонів та актів загальної форми, через що він не може слугувати належним доказом по справі.

Складання положення зайнятості колій, обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія була вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями при видачі наказу про затримку не передбачено жодним законодавчим актом.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, нарахування залізницею 206085,96 грн. плати за користування вагонами та 6364,20 грн. збору за зберігання вантажу на загальну суму 212450,16 грн. є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 904/6505/16 Господарського суду Дніпропетровської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 904/6505/16 Господарського суду Дніпропетровської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Півничний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 904/6505/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 904/6505/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Грек Б.М. Кондратова І.Д.