Ухвала суду № 66404968, 10.05.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/306/17 Номер провадження 22-ц/775/855/2017

Головуючий у 1 інстанції: Гусинський М.О. Єдиний унікальний номер 243/306/17

Суддя - доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження 22-ц/775/855/2017

Категорія: 55

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Азевича В.Б., Новосядлої В.М.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення індексації заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення індексації заробітної плати.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позов у повному обсязі. Посилається на неправильність та необґрунтованість рішення, порушення його прав, гарантованих статтями 3,6,8,21,24,28,32,43,46,55,59 Конституції України, статтями 5,115,116,117 КЗпП України, статтею 1 Першого протоколу, статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За весь час державні органи не вжили заходів щодо сплати заборгованості із заробітної плати та виконання рішень суду, не припинили порушення його прав протягом тривалого часу. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави. За цей час інфляція поглинула нараховану заробітну плату. В національному законодавстві немає статті, яка б захищала його інтереси щодо надмірної тривалості виконання судових рішень. Станом на 01.01.2013 року за даними Реєстру державних корпоративних прав по Донецькій області обліковується державний пакет акцій у розмірі 100% статутного капіталу ВАТ «Содовий завод», тому згідно зі ст.619 ЦК України законом передбачена додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи, якою являється Фонд Державного майна України. Згідно ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державне підприємство. З цього випливає, що відповідачем по справі є Фонд державного майна України, який несе субсидіарну відповідальність за законом України. Сума індексації заробітної плати є складовою частиною заробітної плати, а отже і самою заробітною платою.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено отриманням 04 травня 2017 року позивачем особисто та представником відповідача телефонограм із зазначенням часу та місця розгляду справи.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та дотримався вимог матеріального і процесуального права.

Так, із справи вбачається, що позивач працював у ВАТ «Содовий завод» з 01 серпня 1979 року по 05 вересня 2001 року.

Рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 06 жовтня 1997 року стягнено з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 979, 39 грн..

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2000 року стягнуто з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача заборгованість по заробітній платі з врахуванням інфляції в сумі 1 564,93 грн..

Постановою господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року ВАТ «Содовий завод» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 грудня 2016 року стягнуто з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача індексацію заробітної плати у розмірі 7 110 грн..

У даній справі позивач зазначив, що у серпні 2012 року йому була виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 2 234,89 грн., але індексація заборгованості виплачена не була. ВАТ «Содовий завод» перебуває у стані ліквідації та за повідомленням ліквідатора провести виплати за виконавчим листом про стягнення з нього індексації заробітної плати за період затримки виконання рішень суду в сумі 7 110 грн. неможливо через наявність в цілому заборгованості на заробітній платі станом на 01.01.2017 року в сумі 4 035 000 грн.. Посилаючись на те, що ВАТ «Содовий завод» є на 100% державним підприємством, тому згідно ст. 619 ЦК України Фонд державного майна несе додаткову (субсидіарну) відповідальність поряд з боржником, позивач просив стягнути індексацію заробітної плати в сумі 7 110 грн. з Фонду державного майна України.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із того, що ні законом, ні договором не передбачено додаткової відповідальності Фонду державного майна України за борги ВАТ «Содовий завод».

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрутом щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не зроблено раніше.

Згідно абз. 15 ч.2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на ліквідатора покладено обов'язок щодо продажу майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, зокрема із заробітної плати, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.9 ст.111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія організовує реалізацію майна юридичної особи.

Із довідки ліквідатора від 12.01.2017 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що рішення судів у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство можуть бути прийняті до виконання лише після проведення аукціону з продажу майна, який у даний час повторно проводиться Товарною біржею «Феміда».

Частиною 2 статті 152 ЦК України, частиною 2 статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій.

За приписами частини першої ст. 176 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (ч. 1 ст. 619 ЦК України).

Ураховуючи, що між позивачем та Фондом державного майна України не існувало будь-яких зобов'язань, вони не знаходились у трудових відносинах, не виникає обов'язок відповідача перед позивачкою щодо виплати сум, належних їй від ВАТ «Содовий завод».

Посилання позивача на ст. 619 ЦК України є безпідставним, оскільки до спірних правовідносин має застосовуватись трудове законодавство, зокрема КЗпП, а додаткова (субсидіарна) відповідальність не може застосовуватись до трудових правовідносин, оскільки виникає лише у разі порушення зобов'язання, якого між сторонами не існувало.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на норми Конституції України і міжнародного права, зокрема, статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції, не спростовує висновків суду. Законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, цим нормам права не суперечить.

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Н.С. Краснощокова

Судді: В.Б. Азевич

В.М. Новосядла