Рішення № 66401466, 21.04.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6222/16-ц

Провадження № 2/524/231/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2017 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді - Рибалка Ю.В.,

при секретарі судового засідання Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору №240/08-К від 29.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк») та ОСОБА_3, остання отримала кредит на споживчі потреби у сумі 58500 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 25.02.2033, зі сплатою відсотків за ставкою 14% річних та комісії за обслуговування кредиту у сумі 206,80 грн. за ставкою 0,07% від суми кредиту.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 29.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим №721, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Відповідач зобов'язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої обов'язки в повному обсязі у терміни і на умовах, передбачених кредитним договором.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, свого обов'язку відповідач належним чином не виконувала, порушувала графік повернення кредиту та сплати процентів і допустила значну заборгованість.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.12.2010 у справі №2-3690/2010 стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 507605,32 грн. та по 910 грн. судових витрат з кожного.

До цього часу зобовязання за кредитним договором не виконано.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №240/08-К від 29.02.2008 у розмірі 106990 доларів США 55 центів та 67743 грн. 30 коп. звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 29.02.2008, укладеного між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим №721, а саме: двокімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном, загальною площею 72,7 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» від свого імені будь-які особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки; звертатись до субєктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на Предмет іпотеки та зареєструвати право власності на Предмет іпотеки, отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки, технічну документацію та ін., та стягнути судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.

Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

А тому, суд розглядає зазначену цивільну справу та приймає відповідне рішення у відсутності сторін на підставі тих доказів, які маються у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки всудове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозвязку, обєктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.02.2008 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №240/08-К.

Відповідно до умов договору, кредитор надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у розмірі 58500 доларів США, а ОСОБА_3 зобов'язалась повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 25.02.2033 згідно графіку погашення кредиту та щомісячно сплачувати за користування кредитом відсотки в розмірі 14% річних та комісії за обслуговування кредиту у сумі 206,80 грн. за ставкою 0,07% від суми кредиту.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 12.11.2008 до кредитного договору №240/08-К сторони домовились про зміну процентної ставки.

Відповідно до п. 4.5 договору за належне виконання зобовязань, передбачене договором позичальник сплачує банку штраф у розмір 20 % від суми належного виконання зобовязань.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 29.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим №721, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Відповідач зобов'язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої обов'язки в повному обсязі у терміни і на умовах, передбачених кредитним договором.

Свого обов'язку відповідач належним чином не виконувала, порушувала графік повернення кредиту та сплати процентів і допустила значну заборгованість.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.12.2010 у справі №2-3690/2010, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 507605,32 грн. та по 910 грн. судових витрат з кожного.

Проте, до цього часу зобовязання за кредитним договором не виконано, борг не сплачено.

Станом на 29.07.2016 заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить 106990 доларів США 55 центів, що за офіційним курсом НБУ в еквіваленті станом на 29.07.2016 становить 2653173,48 грн. та 64743,30 грн. заборгованості по комісії та штрафам, з яких:

●заборгованість по кредиту 56745 доларів США;

●заборгованість за відсотками 50245 доларів США 55 центів;

●комісія 15506,25 грн.;

●штраф за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) 52237,05 грн.

Згідно ст.1049, 1050 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, встановленому договором.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настаютьправовінаслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-1206цс15 зазначено, що виходячи з системного аналізу ст. 525, 526,599,611 ЦК України, змісту кредитного договору, слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Припинення зобовязання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином, а розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може забезпечуватись вимога зобовязання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 09.09.2016 по справі № 6-939цс15.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.1ст.7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також витрат, повязаних з предявленням вимоги за основним зобовязанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження Предмета іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, збитків, завданих внаслідок порушення умов цього Договору та умов Кредитного договору, витрати на здійснення оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності, які поні», Іпотекодержатель.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 7.4.2 Договору іпотеки №240/08-К від 29.02.2008, у випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь - якій особі з дотриманням умов, визначених вЗаконі України «Про іпотеку».

Відповідно до вимогст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленоїстаттею 38 цього Закону, - тобто такий спосіб реалізації предмета іпотеки чітко регламентований діючим законодавством.

Згідност. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі- продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Вартість квартири АДРЕСА_3 згідно звіту про незалежну оцінку № 26VAB від 27.02.2017, складеного субєктом оціночної діяльності ТДВ «Некос», становить 537000 грн. (без урахування ПДВ).

Як установлено в судовому засіданні, ОСОБА_3, у власності, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_2, не має інше нерухоме житлове майно.

Крім того, судом установлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно доЗакону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03.06.2014 не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4Закону України «Про заставу»та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

За таких обставин, виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає відстроченню.

На підставі викладено, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Позов в частині вимог до ОСОБА_4 є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. 10, 14, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №240/08-К від 29.02.2008 у розмірі 106990 доларів США 55 центів та 67743 грн. 30 коп. звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 29.02.2008, укладеного між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим №721, а саме: двокімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном, загальною площею 72,7 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною, визначеною у сумі 537000 грн. (без урахування ПДВ), згідно звіту про незалежну оцінку № 26VAB від 27.02.2017, складеного субєктом оціночної діяльності ТДВ «Некос».

Відстрочити виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користьПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» у відшкодування судових витрат судовий збір у сумі 1378 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Автозаводським районним судом м. Кременчука за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Автозаводського районного суду м. Кременчука протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд, якщо заяву не було подано.

Суддя Ю.В. Рибалка