Ухвала суду № 66401161, 10.05.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1325/16-ц Головуючий у І інстанції Василенко О. М.Провадження № 22-ц/780/2396/17 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 46 10.05.2017

УХВАЛА

Іменем України

10 травня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Верланова С.М., Приходька К.П.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року про повернення позовної заяви заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року прокурор звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом посилаючись на те, що спірна земельна ділянка була незаконно передана у власність відповідачу по справі ОСОБА_2 та просив визнати недійсним Наказ ГУ Держземагенства у Київській обл. № КИ/3223755100:08:001/00017210 від 20 березня 2014 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,7620 га для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 та скасувати рішення № 12686013 від 25 квітня 2014 року про реєстрацію права власності на цю земельну ділянку.

У лютому 2017 року прокурором було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої він просив суд визнати недійсним Наказ ГУ Держземагенства у Київській обл. № КИ/3223755100:08:001/00017210 від 20 березня 2014 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,7620 га для ведення особистого селянського господарства та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень за № 32818999 від 09 грудня 2016 року та за № 32815912 від 09 грудня 2016 року.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року позовну заяву було повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про повернення позовної заяви, оскільки не врахував ту обставину, що пред'являючи позов до суду було сплачено судовий збір в повному обсязі та було відкрито провадження у справі. Однак у зв'язку з ретельним вивченням матеріалів позовної заяви та доказів у справі прокуратурою було прийнято рішення про уточнення позовних вимог. Відповідно заяву про уточнення позовних вимог було залишено без руху та надано строк для доплати судового збору.

На виконання вимог такої ухвали суду першої інтонації прокуратурою було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до 10 березня 2017 року, оскільки сплата судового збору державними органами є тривалим процесом. Натомість, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні такого клопотання та повернуто позовну заяву у зв'язку з несплатою судового збору, що суперечить вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, скаржник просив апеляційний суд скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Вважаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачеві суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали щодо сплати судового збору за подання до суду уточнених позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Уточнивши позовні вимоги в даній справі, позивач фактично частково змінив предмет позову, який був зазначений у п.2 прохальної частини позову.

Відповідно до п. 18 роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року у разі якщо позивач на підставі частини другої статті 31 ЦПК збільшив розмір позовних вимог, заявив нові вимоги або до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, у зв'язку з чим збільшилась ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону № 3674-VI, частини третьої статті 80 ЦПК повинен сплатити до звернення до суду з відповідною заявою несплачену суму судового збору, розмір якого має відповідати ставкам, встановленим пунктом 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Якщо до цієї заяви не додано доказів такої доплати, заява залишається без руху на підставі статті 121 ЦПК. У цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач у встановленому законом порядку не відмовився від неї.

З урахуванням конкретних обставин (наприклад, у разі заявлення клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат, враховуючи майновий стан сторони) справу судом може бути розглянуто та змінено вимоги позивача без доплати суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами згідно зі статтею 88 ЦПК.

З матеріалів справи вбачається, що позов було подано в листопаді 2016 року, який було оплачено судовим збором у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі та щодо якого ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 08 листопада 2016 року було вирішено питання про відкриття провадження.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви, оскільки у випадку несплати судового збору за змінений предмет позову суд першої інстанції мав визнати неподаною та повернути заяву позивача про уточнення позовних вимог і розглядати позов з підстав та в межах раніше заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд, за наявності правових підстав, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області задовольнити.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 06 березня 2017 року про повернення позовної заяви скасувати та передати питання на новий розгляд до Таращанського районного суду Київської області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді