Ухвала суду № 66398303, 10.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/400/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державного казначейства України в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна інспекція сільського господарства про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державного казначейства України в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна інспекція сільського господарства про:

- стягнення з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.12.2012 по день поновлення на посаді 10.08.2015 в розмірі 78 864 грн. 96 коп.;

- стягнення з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області на користь позивача компенсації за невикористану відпустку в розмірі 345 грн. 24 коп. та суму матеріальної допомоги за 2012 рік в розмірі 1991 грн. 08 коп.;

- стягнення з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області на користь позивача моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.;

- зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації та індексації всієї заборгованої заробітної плати по день проведення фактичного розрахунку;

- зобов'язання голови ліквідаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

21 квітня 2016 року позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом: накладення арешту на рахунок відповідача № 35216006181, 35226002006181 в ГУДКСУ у Черкаській області м. Черкаси; призупинення дії наказу № 3 від 07 липня 2015 року "Про утворення комісій з ліквідації територіальних органів Державної інспекції сільського господарства України" та № 28-о від 09 липня 2015 року "Про затвердження складу комісії та плану заходів з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області" суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень і повідомити про це Державну реєстраційну службу до моменту виплати заробітної плати за вимушений прогул і моральної шкоди; заборони вчиняти певні дії щодо розпорядження грошовими коштами на рахунку, встановивши обмежуватися сумою, що не перевищує ціну заявленого позову включаючи нарахування та виплату належних сум середнього заробітку начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції за час затримки виконання постанови суду про поновлення на посаді відповідно до закону та судових витрат.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються (ч. 3 ст. 117 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 117 КАС України адміністративний позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що термін ліквідації, передбачений наказами № 3 від 07 липня 2015 року "Про утворення комісій з ліквідації територіальних органів Державної інспекції сільського господарства України" та № 28-о від 09 липня 2015 року "Про затвердження складу комісії та плану заходів з ліквідації Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області", йде до завершення, посадові особи не виконують ухвали суду, захист прав свобод та інтересів позивача стане не можливим без вжиття таких заходів.

Водночас, позивачем не було наведено достатньо обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, відповідно до ст. 117 КАС України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 117, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.