Ухвала суду № 66389718, 03.04.2017, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/11597/16-ц

Провадження № 2/520/5854/17

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

03.04.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Одеської філії (Відокремленого підрозділу) Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», ОСОБА_5, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії, скасування розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради та скасування реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

22.09.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів, в якому просить:

- визнати дії ДП «Дісед» щодо скасування арештів з квартири за адресою: АДРЕСА_1, такими, що вчинено з порушеннями та скасувати їх;

- скасувати договір іпотеки від 16.08.2016 року, укладений ОСОБА_3, на підставі якого накладено іпотечне обтяження на квартиру за адресою: АДРЕСА_2;

- скасувати реєстрацію договору іпотеки від 16.08.2016 року, який укладений ОСОБА_3, та на підставі якого накладено іпотечне обтяження на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, номер запису про іпотеку: 15928722 від 16.08.2016 року;

- скасувати договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- скасувати реєстрацію договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_2, від 28.07.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, номер запису про право власності: 15648157 від 28.07.2016 року;

- відновити реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_2;

- скасувати договір про виділення часток нерухомого майна в натурі (поділ) квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5;

- скасувати реєстрацію договору про виділення часток нерухомого майна в натурі (поділ) квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО 08.02.2016 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових правна нерухоме 27.07.2016 року, номер запису про право власності: 15613495, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 983950651101;

- скасувати реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_2;

- скасувати розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 16.02.2016 року про присвоєння адреси квартирі за адресою: АДРЕСА_2;

- скасувати виділення частки 54/100 квартири за адресою: АДРЕСА_1, у окрему квартиру № 98-А;

- відносити право власності на 54/100 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2;

- відновити арешт 54/100 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1, що накладений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.02.2016 року та арешт, накладений постановою державного виконавця;

- стягнути з ОСОБА_2 судовий збір.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 надав заяву про забезпечення позову, а саме просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 138,5 кв.м., реєстраційний номер 983950651101, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 28.07.2016 року. Мотивуючи заяву тим, що невжиття цих заходів може унеможливити виконання рішення по справі у разі його задоволення. Також сторона позивача зазначає, що існують підстави вважати, що з боку ОСОБА_2 будуть здійснюватись дії, направлені на ухилення від зобовязань та відведення майна.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

02.03.2017 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2016 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після предявлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач у заяві про забезпечення позову зазначає, що між ним та ОСОБА_2 існує спір про стягнення коштів у розмірі 12500 дол. США, який вирішувався у Малиновському районному суді м. Одеси. В ході судового розгляду справи та в подальшому у виконавчому провадженні було накладено арешт на 54/100 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 незаконно зняв арешт із квартири, здійснив виділ своєї частки в натурі та присвоїв їй окремий номер 98-А. В подальшому ОСОБА_2 здійснив відчуження квартири № 98-А на користь ОСОБА_3, яка згодом уклала договір іпотеки з ОСОБА_4

Судом досліджено договір дарування від 28.07.2016 року, за яким ОСОБА_2 безоплатно передав у власність ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. А саме у звязку із тим, що між позивачем та ОСОБА_3 суд наразі не вбачає спірних правовідносин, з урахування положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» суд не вбачає потенційної можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення. У звязку із чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, суддя, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали та протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали особою без участі якої її було постановлено.

Суддя Васильків О. В.