Ухвала суду № 66384926, 08.02.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6442/16-ц

Провадження № 2/592/97/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Корольової Г.Ю.

за участю секретаря Строколіс В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми за власною ініціативою питання про виправлення описки в рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Редакції газети «Сумщина» про стягнення грошової компенсації за виконання посадових обовязків тимчасово відсутнього працівника, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково .

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у мотивувальній частині рішення допущена технічна описка.

В судове засідання сторони не зявилися, хоча про день і час розгляду були повідомлені належним чином, а тому є підстави для розгляду заяви в їх відсутність та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ст. 197 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що описку необхідно виправити.

Судом встановлено, що в рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 лютого 2017 року вказана невірно мотивувальна частина рішення .

Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може за власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Так як описка має істотний характер, то вона підлягає виправленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 219 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Виправити описку в рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 лютого 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Редакції газети «Сумщина» про стягнення грошової компенсації за виконання посадових обовязків тимчасово відсутнього працівника, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, вказавши мотивувальну частину рішення в такій редакції: "Позивач свої уточнені вимоги (а.с.86-88) мотивує тим, що 11 січня 2016 року, згідно наказу № 01-03/02к від 11.01.2016 року він був звільнений з посади заступника головного редактора КП «Редакція газети «Сумщина» за п.3 ст.40 КЗпП України, але відповідач в порушення вимог ст. 116 КЗпПУ не здійснив виплату належних сум при звільненні, а саме кошти за залучення, організацію і підготовку до друку рекламних і комерційних матеріалів у 2015 році загальною сумою 208 грн.35 коп., у зв»язку з чим просить суд також стягнути з відповідача на його користь у відповідності до ст. 117 КЗпПУ середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 27202 грн. за період часу з 12.01.2016 року по 07.12.2016 року, крім цього такими незаконними діями відповідача позивачу було заподіяно і моральну шкоду, яку він оцінює у 1000 грн., а всього просить суд стягнути на його користь 28410 грн.35 коп.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні вважають позовні вимоги необґрунтованими і такими., що не підлягають задоволенню, при цьому надавши письмові заперечення, де вказано, що ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника головного редактора КП «Редакція газети «Сумщина» відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, за що йому неодноразово оголошувалися догани і останній раз наказом №97/К від 18.12.2015р. саме за незадовільну роботу з питань залучення, організації і підготовки до друку реклами і комерційних матеріалів, підготовку плану щодо наповненні періодичного видання рекламним продуктом. Даний наказ не скасовано і в даний час він чинний, а тому вести мову про стягнення з редакції 208 грн.35 коп. та як наслідок виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні взагалі недоречно, відповідно і моральної шкоди заподіяно позивачу не було. (а.с.35)

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що заробітна плата та винагорода позивачу виплачувалися правильно та пропорційно виконаній ним роботі, Колективний договір передбачає сплату винагороди у розмірі 10%, у зв»язку з чим він як керівник і видавав по ОСОБА_1 наказ, тому не вважав, що при звільненні підприємство заборгувало позивачу ще 208 грн. 35 грн.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона також займалася рекламою і складала відомість по рекламі, згідно Колективного договору винагорода складає 20%.

Суд, заслухавши позивача, представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.08.2015 року по 11.01.2016 року працював на посаді заступника головного редактора КП «Редакція газети «Сумщина», з якої і був звільнений за п.3 ст. 40 КЗпПУ, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 10-12)

Згідно наказів підприємства ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, за що йому неодноразово оголошувалися догани, останній раз наказом №97/К від 18.12.2015р. (а.с.36)

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 04.05.2016 року було встановлено, що при перевірці відомостей нарахування заробітної плати за грудень 2015 року на КП «Редакція газети «Сумщина», виявлено відсутність відповідного нарахування за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Отже, згідно умов колективного договору ОСОБА_1 мала бути нарахована доплата за 4 дні виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника ОСОБА_4 Головним редактором в односторонньому порядку приймалися рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені колективним договором. Відповідно до Положення про матеріальне заохочення працівників Комунального підприємства - «Редакція газети «Сумщина» за організацію і підготовку до друку рекламних і комерційних матеріалів, що є додатком № 3 до Колективного договору між адміністрацією та профспілковою організацією Комунального підприємства - «Редакція газети «Сумщина» на 2014-2016 роки, згідно якого за залучення, організацію і підготовку до друку рекламних або інформаційних матеріалів на комерційній основі встановлюється грошове заохочення для працівників редакції в розмірі 20 % від одержаної суми за мінусом ПДВ. Розмір винагороди визначається наказом по редакції і виплачується один раз на місяць. Відповідно до наказу від 03.11.2015 № 74/К: ОСОБА_1 нараховано 10 % від загальної суми 416 грн. 67 коп. - 41 грн. 67 коп. (ТОВ «Якименко», газета від 23.09.2015), 10 % від загальної суми 416 грн. 67 коп. - 41 грн. 67 коп. (ТОВ «Преміум дизайн», газета від 23.09.2015), 10 % від загальної суми 416 грн. 67 коп.41 грн. 67 коп. (ТОВ «Авіс-Україна», газета від 23.09.2015), 10 % від загальної суми 416 грн. 67 коп. - 41 грн. 67 коп. (ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство», газета від 30.09.2015), 10 % від загальної суми 416 грн. 67 коп. - 41 грн. 67 коп. (ПАТ «Біловодський комбінат хлібопродуктів», газета від 30.09.2015) тощо. (а.с. 107-108)

Наказами головного редактора КП «Редакція газети «Сумщина» ОСОБА_3 «Про матеріальне заохочення» від 20.11.2015 року № 86К, від 03.11.2015 року № 74/К, від 12.10.2015 року № 63/К, від 22.01.2016 року № 01-03/09 ОСОБА_1 наказано виплатити 10% або 20% заохочень від певних сум, а останній наказ стосується розрахунку зі звільненим працівником, з якого убачається про нарахування 20% грошового заохочення від загальної суми за організацію і підготовку до друку рекламних або інформаційних матеріалів на комерційній основі (а.с. 71-74)

Відповідно до наданого розрахунку позивачем, загальна сума недовиплачених йому сум винагороди за рекламні надходження за 2015 рік складає 208 грн. 35 коп. (а.с.86-87)

Згідно довідки КП «Редакція газети «Сумщина» від 17.10.2016 року № 01-08/475 сума до виплат ОСОБА_1 складає 2139 грн.72 коп. (а.с.55) Згідно довідки від цієї дати за № 01-08/474 відповідно до наказу № 63/К від 12 жовтня 2015 року ОСОБА_5 у жовтні 2015 року була виплачена винагорода у сумі 83,33 грн. у якості матеріального заохочення за залучення реклами, відповідно до наказу № 74/К від 03 листопада 2015 року ОСОБА_5 у листопаді 2015 року була виплачена винагорода у сумі 375,02 грн. у якості матеріального заохочення за залучення реклами, відповідно до наказу № 86/К від 20 листопада 2015 року ОСОБА_5 у листопаді 2015 року була виплачена винагорода у сумі 723,32 грн. у якості матеріального заохочення за залучення реклами, відповідно до наказу № 01-03/09 від 22.01.2016 року ОСОБА_5 у січні 2016 року була виплачена винагорода у сумі 478,20 грн. у якості матеріального заохочення за залучення реклами (а.с. 57-58)

Згідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 117 цього закону визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Так, судовим рішенням від 04.05.2016 року було встановлено порушення трудового законодавства в частині виплат винагород працівникам з боку КП «Редакція газети «Сумщина» , зокрема ОСОБА_1,а тому суд вважає обгрунтованою суму в розмірі 208 грн.35 коп., яка не була виплачена підприємством позивачу у день його звільнення, а тому її необхідно стягнути на його користь. Доводи відповідача в цій частині позовних вимог не заслуговують на увагу, адже не відповідають фактичним обставинам, зазначеним у постанові Зарічного районного суду м. Суми від 04.05.2016 року, яка набрала законної сили.

Що ж стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 27202 грн. за період часу з 12.01.2016 року по 07.12.2016 року, то суд враховує те, що між сторонами був спір про розмір належних йому при звільненні сум і вважає за необхідне застосувати принцип співмірності між невиплаченим заробітком в сумі 208 грн. 35 коп. та середнім заробітком в сумі 27202 грн., зменшивши розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні до 210 грн. з посиланням на правову позицію Постанови Верховного Суду України від 06 липня 2016 року що стосується застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.

Крім того, позивачем в уточненій позовній заяві не наведений розрахунок виконання ним тимчасово відсутнього працівника та не доведено обставини виконання ним трудових обовязків відсутнього працівника, а як пояснив у судовому засіданні сам позивач, його заробітна плата була вищею ніж іншого працівника.

Згідно до ст. 237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак, позивачем всупереч ст. 60 ЦПК України не надано суду жодного доказу на підтвердження доводів про заподіяння йому моральних страждань від дій відповідача по невиплаті частини заробітку, про які він описує у позовній заяві, яка за своїм розміром не могла спричинити йому втрати нормальних життєвих звязків та додаткових зусиль для організації свого життя, а тому вимога про стягнення з КП «Редакція газети «Сумщина» 1000 грн. задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.Ю. Корольова