Ухвала суду № 66373716, 05.05.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21278/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., за участю секретаря Онопрієнка С.Ю., представника ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_1, слідчого Чернобаєва С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою Арбітражного керуючого ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_2 на постанову заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. про закриття кримінального провадження №42016100000000022 від 30.03.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з скаргою на постанову заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. про закриття кримінального провадження №42016100000000022 від 30.03.2017 року, яку обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову вважає незаконною та необґрунтованою. При цьому посилається на те, що в оскаржуваній ним постанові виклад обставин не відповідає дійсності та доказам. Зазначає, що слідчим не в повній мірі досліджено обставини, які викладені в заяві, на підставі яких внесені відомості до ЄРДР. Також як на підставу для скасування означеної постанови посилається на те, що органом досудового розслідування не вчинено всіх необхідних слідчих дій з метою з'ясування/ спростування можливого незаконного блокування господарської діяльності ЗАТ «Дніпровська пристань» та заволодіння майном цього підприємства, особи, які можливо причетні до незаконного заволодіння майном Товариства не встановлені.

Одночасно з викладеним вказує, що органом досудового розслідування не перевірено обставини щодо умисного невиконання ОСОБА_4 вимог Ухвали Господарського суду м. Києва від 27.09.2012 року по справі №5011-50/11240-2012, за що передбачена кримінальна відповідальність за статтею 382 КК України, що в свою чергу завдає істотної шкоди правам та охоронюваним законом інтересам ПрАТ «Дніпровська пристань» та кредиторам по справі №5011-50/11240-2012.

Додатково посилаються на те, що існують підстави стверджувати, що невстановленою групою осіб, за можливої співучасті ОСОБА_4, було у 2012 році вчинено дії, спрямовані на протиправне відчуження об'єкту нерухомого майна, належного ПрАТ «Дніпровська пристань» та права користування земельною ділянкою.

Так, 10.08.2012 року між ПрАТ «Дніпровська пристань» (продавець) і ТОВ «Стілф» (покупець; код ЄДРПОУ 35033679) було укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, за умовами якого відбулося відчуження на користь ТОВ «Стілф» об'єкта незавершеного будівництва - багаторівневого паркінгу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 т, ІІ черга (літ. К 1), готовністю 26 %. Вказаний договір було посвідчено 10.08.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2177.

В пункті 1.2 вказаного договору визначено, що відчужуваний багаторівневий паркінг належить ПрАТ «Дніпровська пристань» на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 15.05.2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 4297 (зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, запис у Книзі записів державної реєстрації договорів № 66-6-00055 від 10.07.2002 року), Дозволу на виконання будівельних робіт № 0285-Дн, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 21.04.2008 року, Витягу із наказу № 396, виданого Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головним управлінням містобудування та архітектури 03.08.2012 року, зареєстрованих Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 06.08.2012 року в книзі 236п-84, номер запису 10982-П, реєстраційний номер 37307835, відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 35070768, виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 06.08.2012 року.

В пункті 1.3 договору визначено, що відчужуваний паркінг розташований на земельній ділянці площею 179 100 квадратних метрів, кадастрові номери 66016003, 66016011, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

З викладеного вбачається, що продаж паркінгу на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу від 10.08.2012 року було вчинено після проведення державної реєстрації права власності ПрАТ «Дніпровська пристань» на паркінг, як на об'єкт незавершеного будівництва.

Згідно пункту 2.1 Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.08.2012 року продаж майна було вчинено за ціною 17 757 018, 46 грн. (сімнадцять мільйонів сімсот п'ятдесят сім тисяч вісімнадцять гривень 46 копійок), в тому числі ПДВ, що становить 2 959 503, 08 грн.

При цьому, виходячи зі змісту пункту 2.3 договору, розрахунки між сторонами фактично не проводились, а зобов'язання ТОВ «Стілф» щодо оплати придбаного за спірним договором паркінгу погашені шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог за Договором генерального підряду № СТ-01 від 14.09.2007 року, за яким, начебто, ПрАТ «Дніпровська пристань» має заборгованість перед ТОВ «Стілф» в розмірі 17 757 018, 46 грн.

Крім цього, після укладення вищезазначеного договору виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_4 було направлено на адресу Київської міської ради заяву від 13.08.2012 року про відмову ПрАТ «Дніпровська пристань» від свого права оренди земельних ділянок (кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2) загальною площею 179 100 квадратних метрів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться на зазначених земельних ділянках, що в свою чергу не було перевірено органом досудового розслідування.

Таким чином вважають оскаржувану постанову передчасною та необґрунтованою, просять її скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути для продовження досудового розслідування.

У судовому засіданні представник особи, яка подала скаргу, скаргу підтримала, посилаючись на викладені в ній доводи. Просила скаргу задовольнити. При цьому зазначила, що оскаржувана постанова винесена без проведення всіх необхідних слідчих дій, без належної оцінки доказів у кримінальному провадженні.

Слідчий в судовому засіданні доводи скарги не визнав, зазначивши, що заява, на підставі якої внесені відомості до ЄРДР про можливе вчинення злочинів, була належним чином перевірена під час проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали закритого кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Постановою заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. закрито кримінальне провадження №42016100000000022 від 30.03.2017 рокуу зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «Призма Бета», Компаній «Ассофіт», Компанії «Стокман», ПАТ АБ «Південний», державних реєстраторів, нотаріусів, інших суб'єктів господарювання та громадян складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником

Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Як встановлено судовим розглядом відомості до ЄРДР в даному кримінальному провадженні були внесені на підставі заяви заявою народного депутата України ОСОБА_7, який зазначив, що до нього як засновника ГО «Антикорупційний рух» та народного депутата України, звернулась Компанія «Аррікано Ріел Естейт ПІЕЛСІ» (Кіпр, власник ОСОБА_8) (далі Компанія «Аррікано) з заявою щодо рейдерського захоплення активів (майна) ТОВ «Призма Бета» з боку злочинної групи.

Заява народного депутата України ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення подана в порядку ст. 214 КПК України в інтересах Компанії «Аррікано», підтримана її службовими особами повністю.

Тобто фактично заявником у вказаному кримінальному провадженні є Компанія «Аррікано».

В свою чергу Приватне акціонерне товариство «Дніпровська пристань» входило в склад компаній «Аррікано», а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що відповідно до положень ст. 303, 304 КПК України, скарга подана належною особою та в строк, визначений КПК України, зважаючи на дату отримання копії оскаржуваної постанови 11.04.2017.

Так, з досліджених слідчим суддею матеріалів закритого кримінального провадження вбачається, що народний депутат України ОСОБА_7 звернувся із заявою щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначив, що до нього як засновника ГО «Антикорупційний рух» та народного депутата України, звернулась Компанія «Аррікано Ріел Естейт ПІЕЛСІ» (Кіпр, власник ОСОБА_8) (далі Компанія «Аррікано) з заявою щодо рейдерського захоплення активів (майна) ТОВ «Призма Бета» з боку злочинної групи.

Так, ТОВ «Призма Бета» належало Компанії «Ассофіт Холдінгз Лімітед» (Кіпр) (далі Компанія «Ассофіт»), яка мала в якості учасників дві Компанії «Аррікано» з часткою 49,97 % акцій та «Стокман Інтерхолд С.А.» (Британські Віргінські острови, власник ОСОБА_11) (далі Компанія «Стокман») з часткою 50,03 % акцій.

Між зазначеними нерезидентами України укладено договір опціону, який передбачав залучення Компанією «Аррікано» Компанії «Стокман» в якості інвестора для добудови торгівельно-розважального центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1») шляхом продажу останній акцій Компанії «Ассофіт», які первісно у розмірі 100 % належали Компанії «Аррікано».

Після добудови ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1», Компанія «Аррікано» набувала права зворотного викупу акцій Компанії «Ассофіт» у Компанії «Стокман» з виплатою останній фіксованого доходу. Натомість Компанія «Стокман» відмовилась від зворотного продажу акцій, у зв'язку з чим виник спір, який переданий на вирішення до Лондонського третейського арбітражного суду.

19.08.2014 р. Лондонський третейський арбітражний суд виніс рішення на користь Компанії «Аррікано», яким зобов'язано Компанію «Стокман» продати свою частку в Компанії «Ассофіт» до 01.01.2015 р.

Однак рішення суду не було виконано з наступних причин. Службові особи ПАТ АБ «Південний», діючи спільно зі службовими особами ТОВ «Призма Бета», зі службовими особами Компанії «Ассофіт», переслідуючи злочинний намір уникнути виконання Компанією «Стокман» Лондонського третейського арбітражного суду, розробили схему відчуження майна ТОВ «Призма Бета» із залученням ПАТ АБ «Південний», службових осіб Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12

Мотивом невиконання рішення арбітражного суду є значне перевищення сум, що їх отримувала сторона ОСОБА_11 від здавання в оренду нерухомого майна над сумою 51 397 260,27 доларів США, які б Компанія «Стокман» отримала на виконання рішення арбітражу.

З огляду на зазначене, вирішено «вивести» всю або значну частину нерухомості з ТОВ «Призма Бета» на підконтрольні ОСОБА_11 структури аби продовжувати отримувати одноосібно дохід від здавання в оренду нерухомості.

В 2012 році представник Компанії «Стокман» ОСОБА_11 з метою зміни керівництва ТОВ «Призма Бета» та встановлення повного контролю над підприємством та його активами на території Республіки Кіпр переконав ОСОБА_13 - єдину офіційно зареєстровану як директор Компанії «Ассофіт» особу, видати довіреність з дуже широкими правами на ім'я ОСОБА_14 на представництво інтересів Компанії.

На підставі вказаної довіреності, 07.02.2012 р. ОСОБА_14 проведено загальні збори учасників ТОВ «Призма Бета» в результаті яких змінено склад директорів ТОВ «Призма Бета» та їх повноваження. В наслідок чого представники Компанії «Стокман» отримали повний контроль над товариством.

29.08.2013 р. та 31.08.2013 р. службовими особами ТОВ «Призма Бета» та представниками ПАТ АБ «Південний» укладено договори іпотеки всього належного ТОВ «Призма Бета» нерухомого майна.

Укладенню даних договорів передувало незаконне в ніч на 29.08.2013 р. вилучення службовою особою Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про арешти та забори обтяження майна ТОВ «Призма Бета».

03.09.2014 р. ПАТ АБ «Південний» здійснив позасудове стягнення частини майна ТОВ «Призма Бета» за укладеним договором іпотеки від 29.08.2013 р. та зареєстрував за собою право власності на основну частину майна (торгівельно-розважальний центр та дворівневий паркінг).

12.06.2015 р. залишок майна ТОВ «Призма Бета» зареєстровано за банком в порядку стягнення за іпотечним договором від 31.08.2013 р.

В подальшому, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.09.2014 р. внесені записи щодо наступної іпотеки на майно ТОВ «Призма Бета», укладеної між ТОВ «Призма Бета» та Компанією «Файненсінг енд Інвест Солюшнз Б.В.» (резидент Королівства Нідерландів) (далі Компанія «Файненсінг»). Так, попри заборону згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2014 р у справі № 757/10364/14-п, яка встановлювала заборону вносити будь-які зміни до реєстру, записи про іпотеку були внесені.

Посвідчення та реєстрацію договору іпотеки від 01.09.2014 р. між ТОВ «Призма Бета» та компанією «Файненсінг» здійснював той самий приватний нотаріус, що посвідчував договори іпотеки 29.09.2013 р. та 31.08.2013 р. - ОСОБА_12

Одночасно із початком позасудового стягнення у вересні 2014 р. майна ТОВ «Призма Бета» на Компанію «Файненсінг» передано 100 % корпоративних прав (часток) ТОВ «Призма Бета».

Правовими підставами передачі часток виступив підписаний 26.08.2014 р. Компанією «Ассофіт», в особі ОСОБА_11, договір купівлі-продажу всіх часток в ТОВ «Призма Бета» на користь Компанії «Файненсінг» за номінальну вартість 35 000,00 грн. Договір підписаний ОСОБА_11 22.08.2014 р. тобто всього через 3 дні після винесення рішення Лондонським третейським арбітражним судом на користь Компанії «Аррікано».

03.09.2014 р. Державним реєстратором Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внесено до державного реєстру відомості щодо зміни корпоративних прав ТОВ «Призма Бета» з Компанії «Ассофіт» на компанію «Файненсінг».

Надалі 06.10.2014 р. компанія «Файненсінг» та ТОВ «Скай Холдінг» уклала договір купівлі-продажу всіх часток ТОВ «Призма Бета» за ціною 35 000,00 грн.

17.12.2014 р. корпоративні права ТОВ «Призма Бета» з компанії «Файненсінг» передані ТОВ «Скай Холдінг».

За період діяльності ТОВ «Призма Бета» новим керівництвом через рахунки підприємства виведено 60 мільйонів доларів США частина яких виводилась за допомогою злочинних схем через фіктивні підприємства (т. 9 а.м. 3-8).

Як вбачається з наданих суду матеріалів закритого кримінального провадження, в ході проведення досудового розслідування за означеною заявою органом досудового розслідування проведено ряд слідчих дій спрямованих на перевірку обставини викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення.

Так під час досудового розслідування допитано як свідків ОСОБА_7. який в ході допиту показав, що обставини, які викладені в його заяві він виклав виключно зі слів гр. ОСОБА_4 (т.5 а.м. 3-13), ОСОБА_16 ( т. 5 а.м. 14-32), ОСОБА_4 (т. 5 а.м. 35-45), ОСОБА_17 (т. 5 а.м. 51-61), ОСОБА_18 (т.5 а.м. 71-78), ОСОБА_19 (т.5 а.м. 91-101 ), які зазначили про конфлікт щодо проекту «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_20 ( т.5 а.м. 105-113).

Досліджено обставини розгляду судових спорів між Компаніями «Аррікано» та «Стокман» протягом 2011-2016 років, (т. 3 а.м. 117-139, т.5 а.м. 116-124, т. 59 а.м. 65-92, 93-199, 200-264, 265-351, т. 60 а.м. 1-335), з яких вбачається, що 21.12.2010 р. Компанія «Аррікано» подала позов до Арбітражного суду м. Лондона з приводу, як на думку позивача, незаконного розірвання Акціонерної угоди між Компаніями «Стокман» та «Аррікано» 08.11.2010 за ініціативи Компанії «Стокман».

За результатами розгляду позову 09.06.2011 р. судом винесено рішення відповідно до якого встановлено, що розірвання Акціонерної угоди між Компаніями відбулось на законних підставах та суд постановив: 1) Компанія «Аррікано» приймає заходи аби передати кредит Компанії «Філгейт» перед Компанією «Призма Бета» під спільний контроль «Аррікано» та «Стокман» за рахунок передачі кредиту Компанією «Аррікано» з компанії «Філгейт» на кіпрську компанію, що прямо або опосередковано контролюється Компанією «Аррікано» (49,97 %) та Компанією «Стокман» (50,03 %); 2) Компанія «Аррікано» приймає заходи аби передати право на земельну ділянку під проект ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ТОВ «Призма Бета», при цьому Компанії «Аррікано» та «Стокман» забезпечують продаж всіх акцій Компанією «Аррікано» за 1 долар США або за іншу вартість з огляду на забезпечення оптимальної ставки оподаткування.

Суд постановив, що Компанії «Аррікано» та «Стокман», в якості акціонерів та номінальних власників Компанії «Ассофіт» несуть взаємні фідуціарні зобов'язання. 09.11.2010 р. Компанія «Стокман» подала до Лондонського третейського суду позов до Компанії «Аррікано» з приводу спорів, які виникають з Угоди про опціон з правом купівлі від 25.02.2010 р., зокрема вирішується спір щодо того, чи мала Компанія «Аррікано» право скористатись правом Колл-опціону.

За результатами розгляду позову 13.12.2011 р. судом винесено рішення відповідно до якого встановлено, що: 1) Угода про опціон з правом купівлі була розірвана Компанією «Стокман»; 2) Опціон був недійсним чином здійснений Компанією «Аррікано»; 3) Компанія «Аррікано» має сплатити 14 281,34 британських фунтів Компанії «Стокман» стосовно арбітражних витрат, на які нараховуються прості відсотки з 01.01.2012 р. до оплати у розмірі 1,5 %.

10.01.2012 р. на адресу Верховного суду Англії і Уельсу надійшло повідомлення про позов щодо оскарження Компанією «Аррікано» Першого рішення по справі від 13.12.2011 р., у зв'язку з тим, що суддя першої інстанції не вирішив основне питання по справі.

У судовому процесі представники Компанії «Аррікано» стверджували, що компанія здійснила Опціон з правом купівлі на законних підставах і спростувала обвинувачення Компанії «Стокман», що вона це зробила не на законних підставах.

Що стосується порушень Акціонерної угоди та Угоди про опціон з правом купівлі Компанія «Аррікано» стверджувала, що здійснення Опціону з правом купівлі стало можливим не через порушення угоди (що складається з розкриття конфіденційної інформації Компанії «Dragon Ukrainian Properties and Development plc» («PUPD»), але вона отримала кошти, необхідні для оплати ціни опціону від IPO з O'Key Group SA (в якій ОСОБА_8 мав бенефіціарний інтерес).

Рішенням суду від 19.08.2014 р. визнано, що «Аррікано» здійснив опціон з правом покупки на законних підставах відповідно до пункту 3 Угоди про опціон (далі УПО), шляхом надання Повідомлення від 05.11.2010 р.. Ціною опціону повинна бути ціна станом на 29.11.2010 р. тобто 51 397 260,27 доларів США.

Зазначеним рішенням зобов'язано Компанію «Стокман» передати чи забезпечити передачу всіх акцій, які вони чи їх дочірні компанії чи інші організації, які знаходяться під їх управлінням, в Компанії «Ассофіт» (прямо чи опосередковано) Компанії «Аррікано» та заплатити останній 158 198,27 доларів США та 22 547,48 англійських фунтів стерлінгів в якості компенсації судових витрат Компанії «Аррікано».

Суд залишив за собою юрисдикцію заслухати позов Компанії «Аррікано» про відшкодування збитків замість реального виконання зобов'язання, що випливає з передбачуваної передачі акцій Компанії «Стокман» в Компанії «Ассофіт» Компанії «Althor Property Investments Limited» і будь-якої подальшої передачі.

Незважаючи на те, що друге арбітражне рішення від 19.09.2014 р. в повному обсязі задовольнило вимоги Компанії «Аррікано» щодо її права зворотного викупу у Компанії «Стокман» акцій Компанії «Ассофіт», Компанія «Аррікано» ініціювало перед арбітром питання про продовження кінцевого терміну внесення коштів на ескроу-рахунок, а також про зменшення цієї суми на суму нібито завданих Компанії «Аррікано» збитків. Це спричинило нове слухання по справі, при якому арбітр виніс 08.12.2014 р. третє рішення, яким відмовив Компанії «Аррікано» в продовженні терміну для внесення відповідних коштів.

В подальшому Компанія «Аррікано» звернулось до арбітра з клопотанням про спонукання Компанії «Стокман» про надання інформації та документів щодо акцій Компанії «Ассофіт», перш ніж Компанія «Аррікано» внесе гроші на ескроу-рахунок. За результатами розгляду цього клопотання, арбітром прийняте четверте рішення від 19.12.2014 р., яким в його задоволенні було відмовлено.

Компанія «Аррікано» в термін до 01.01.2015 р. вказану другим арбітражним рішенням від 19.04.2014 р. суму на рахунок, з якого Компанія «Стокман» могла б безперешкодно списати їх після передачі акцій Компанії «Ассофіт». При цьому Компанія «Аррікано» заявила, що гроші нібито внесені, але різними частинам і на рахунки в різних банках різними вкладниками.

Спір щодо виконання Компанією «Аррікано» зобов'язань по депонуванню коштів в рахунок виконання другого арбітражного рішення розглядався на початку 2015 р., а по ньому арбітром 31.03.2015 р. винесене п'яте рішення, у якому арбітр погодився з доводами Компанії «Аррікано» про те, що кошти все ж були розміщені на рахунках в різних компаніях, проте між Компаніями «Аррікано» та «Стокман» не була досягнута домовленість про використання ескроу-рахунку.

Компанія «Стокман» незгодна з рішення арбітражу та триває процес оскарження судового рішення.

Шостим рішенням арбітражу від 08.10.2015 р. суд прийняв рішення щодо витрат на третє, четверте та п'яте рішення, а саме: 1) зобов'язано Компанію «Аррікано» сплатити 80 000,00 доларів США на користь Компанії «Стокман»; 2) зобов'язано Компанію «Аррікано» сплатити 70 000,00 доларів США та 6 919,56 фунтів стерлінгів; 3) з 15 жовтня 2015 р. до моменту здійснення оплати нараховуватиметься пеня у розмірі 1,5 % річних від суми заборгованості.

05.05.2016 р. Лондонським міжнародним арбітражним судом винесено сьоме рішення, відповідно до якого право Компанії «Аррікано» на отримання переданих опціонних акцій згідно з Другим Арбітражним рішенням не припинилось; юрисдикційні заперечення Компанії «Стокман» відхилені; Компанія «Стокман» порушила умови «Угоди про опціон з правом купівлі».

Суд наказує Компанії «Стокман» протягом 30 днів з моменту винесення цього рішення, передати або забезпечити передачу всіх Опціонних акцій Компанії «Ассофіт», якими вона, або її дочірні Компанії, або будь-якій іншій особи, що знаходяться під її контролем, володіють акціями «Ассофіт», компанії «Аррікано».

Після реєстрації передачі опціонних акцій Компанії «Аррікано» Компанія «Аррікано» повинна виплатити Компанії «Стокман» (або уповноваженій нею особі) чисту Ціну опціону в розмірі 51 387 260,27 доларів США з вирахуванням збитків у розмірі 51 387 260,27 доларів США.

У випадку не передачі Компанією «Стокман» акцій Компанія «Аррікано» може обрати шлях подання відповідної заяви одноособовому арбітру чи відмовитись від виконання зобов'язання в натурі, чи вимагати відшкодування збитків замість виконання зобов'язання.

Компанія «Стокман» не погодилась з останнім рішення арбітра і оскаржує його у Високому суді Правосуддя, слухання у справі призначені на липень 2017 р. Загалом на розгляді у Високому суді Правосуддя зараз знаходяться апеляції Компанії «Стокман» на четверте, п'яте і сьоме рішення арбітражу.

Досліджено обставини розгляду судових спорів у Республіці Кіпр між Компаніями «Аррікано» та «Стокман», та пов'язаними з ними компаніями протягом 2012-2016 років (т. 60 213-218, т. 67 а.м. 8-10, 21-28, 38-47, 54-57), з яких встановлено, що 12.03.2012 р. Компанією «Аррікано» була подана до Окружного суду м. Ларнаки позовна заява про ліквідацію Компанії «Ассофіт». Ця заява була відхилена Окружним судом м. Ларнаки у межах справи № 26/2012 від 14.06.2016 р. В межах даного судового провадження судом було встановлено, що ОСОБА_11 від імені Компанії «Стокман» звертався з листом від 06.11.2013 р. до Компанії «Аррікано», яким вимагав вжити всіх необхідних заходів для сприяння прийняттю Компанією «Аррікано» до 100 % частки в Компанії «Сосон Девелопмент Лімітед» (Британські Віргінські Острови), яка володіє 50,1 % часткою в компанії «Торсем Ко Лімітед», кіпрської компанії, спеціально створеної для переведення позик Компанії «Філгейт» під спільний контроль обох акціонерів Компанії «Ассофіт». Під час розгляду справи судом було визнано доводи Компанії «Аррікано» необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, з чого судом було відхилено позовну заяву Компанії «Аррікано».

20.08.2014 р. Компанією «Аррікано» було подано до Окружного суду м. Нікосії позовну заяву до Компаній «Ассофіт», «Стокман», «Омнісерв Лтд», «Алтор Проперті Інвестментс Лтд» про відшкодування збитків, завданих злочинною змовою та шахрайськими діями, визнання судом того, що передача акції від Компанії «Стокман» до Компанії «Алтор» є недійсною, визнання судом зазначеної передачі акцій скасованою. Позов було подано разом із заявою про вжиття забезпечувальних заходів у вигляді забезпечувального наказу про заборону відчуження акцій. 21.08.2014 р. в межах справи № 4670/2014 були винесені відповідні накази. 27.05.2016 р. суд відхилив заяву Позивача та забезпечувальні накази, винесені по ній. Заява щодо порушень була відхилена. Провадження у справі триває.

06.10.2014 р. Компанією «Аррікано» було подано до Окружного суду м. Нікосії позовну заяву до Компанії «Ассофіт», ОСОБА_38, Компанії «Стокман», ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_22, Компанії «Торсем», Компанії «Петрон Холдінг Корп» про визнання недійсними договорів позики між Компанією «Ассофіт» і Компанією «Торсем» та покладення на Компанію «Торсем» зобов'язання повернути позику на користь Компанії «Ассофіт». Разом з позовом було подано заяву про винесення наказу про вжиття забезпечувальних заходів, який було винесено 13.10.2014 р., та яким Компанії «Торсем» було заборонено здійснювати будь-які зміни щодо структури власності та активів, а також зобов'язано надати всі та будь-які документи в розпорядженні компанії стосовно цієї справи. Суд в межах справи № 5514/2014 виніс рішення стосовно наказів, прийнятих щодо цього позову, яким скасував їх.

В подальшому позивачі відмовились від позову.

Органом досудового розслідування детально досліджено обставини видачі директором Компанії «Ассофіт» ОСОБА_13 довіреності від 31.01.2012 р. на ім'я ОСОБА_14 на представництво інтересів компанії з широкими правами та обставини проведення загальних зборів ТОВ «Призма Бета» 07.02.2012 р. та інші обставини здійснення фінансово-господарської діяльності товариства.

Так допитані як свідки: ОСОБА_14 т. 56 а.м.3-10, 1118, 19-28, 29-41), ОСОБА_23 (т. 56 а.м. 74-85, 86-97), ОСОБА_24 (т. 5 а.м. 176-189), якими спростовані відомості, викладені в заяві ОСОБА_7 з означеного питання.

Досліджено листа вих. № 408L/NP/GF/143/16/AD/CF від 26.09.2016 р.(переклад якого з англійської на українську мову зроблено перекладачем 27.10.2016 р. та справжність підписів перекладачів завірена приватним нотаріусом) Компанії «Ioannides demetriou llc», адресованого Компанії «Стокман», зданими якого встановлено, що питання законності видачі довіреності від 31.01.2012 р. вже були дослідженні в ході судового розгляду в м. Лімасол у справі № 219/2012, коли Компанія «Аррікано» подала клопотання про судову заборону щодо незалежного директора Компанії «Ассофіт» ОСОБА_13, яка була співробітником Компанії «Сайпроман».

Так, необґрунтовані заяви Компанії «Аррікано» в 2012 р. проте що довіреність була отримана під погрозами Компанії «Сайпроман» були відхилені судом, який скасував заборону отриману в односторонньому порядку Компанією «Аррікано», за запитом Компанії «Сайпроман».

Листування з Компанією «Сайпроман», яке відбулось в 2012 р. однозначно показує, що Компанія «Сайпроман» і її співробітники відкинули необґрунтовані твердження Компанії «Аррікано», що до них надходили погрози з боку Компанії «Стокман».

Компанія «Аррікано» також зазначала, що довіреність видана під погрозами під час розгляду позову у справі № 26/2012, який компанія подала в Окружний суд м. Ларнаки з проханням про ліквідацію Компанії «Ассофіт». Ці необґрунтовані твердження були заперечені Компанією «Стокман» і суд повторно відхилив вищезазначені звинувачення Компанії «Аррікано» і відмовив у її клопотанні щодо ліквідації Компанії «Ассофіт» 14.06.2016.

Перевірено обставини укладення кредитного договору, договорів іпотек від 29.08.2013 р. та 31.08.2013 р. ТОВ «Призма Бета» з ПАТ АБ «Південний» та матеріали щодо їх дослідження детально описані та проаналізовані в оскаржуваній постанові ( т. 13 а.м. 130-139, 140-155, 216-221, т. 21, а.м.. 1-12,13-22, 23-28, 229 - 230, 231-233 т. 33 а.м. 18-21, 22, 23, 101, 194-195, 222-227, т. 67 а.м 159-169, 170-173).

Допитані як свідки ОСОБА_12, ОСОБА_23 ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, пояснили, що обставини, які викладені в заяві ОСОБА_7, не відповідають дійсності та що жодних порушень норм законодавства України під час кредитування ТОВ «Призма Бета» не було.

Щодо викладених в заяві ОСОБА_7 обставин можливо незаконних дій головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_34 органом досудового розслідування отримано тимчасовий доступ до речей та документів Головного територіального управління юстиції у м. Києві виявлено та вилучено копії особової справи ОСОБА_34 та матеріали службової перевірки за фактом несанкціонованого втручання у роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Аналіз означених документів також детально викладено в оскаржуваній постанові та вказаним матеріалам надана належна правова оцінка. При цьому досліджено матеріали кримінального провадження № 12013110020013467 від 17.12.2013 р. за ч. 1 ст. 190 КК України, отримано тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи № 755/3605/13-ц у відділі архівної роботи Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5. Отриманим даним слідчим в оскаржуваній постанові надано ретельний аналіз, чим фактично надано відповіді на всі запитання, викладені в заяві ОСОБА_7

Досліджено судові рішення (ухвали), відповідно до яких були припинені існуючі на той час обтяження нерухомого майна ТОВ «Призма Бета», а саме ухвалу Апеляційного суду м. Миколаєва від 02.08.2012 р. у справі № 22-ц/1490/2346, ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.02.2013 р. у справі № 5011-61/11570-2012, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.07.2013 р. у справі № 755/3605/13-ц.

Вказаними судовими рішеннями (ухвалами) дійсно було скасовано відповідні обтяження нерухомого майна ТОВ «Призма Бета». З огляду на що, станом на 29.08.2013 р. вказане було підставою для державної реєстрації припинення обтяжень. (т. 67 а.м 195-197, 198-199, 200-211).

Зазначені факти свідчать про те, що обставини, пов'язані з діями ОСОБА_34, не впливають на правомірність та відповідність проведених реєстраційних дій нормам чинного законодавства, з огляду на відсутність станом на 29.09.2013 р. обтяжень нерухомого майна ТОВ «Призма Бета».

Також слідчим перевірені обставини передачі корпоративних прав Компанії «Ассофіт» на ТОВ «Призма Бета» Компанії «Файненсінг» з дослідженням до протоколу № 26/08/2014 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Призма Бета», договорів кол-опціону та купівлі - продажу, відповідних судових рішень. (т. 65 а. п. 62-97, 98-142, 151-162, т. 67 а. п. 212-222). В повній мірі перевірено законність дій державного реєстратора Відділу державної реєстрації фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_35 та державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_36 та обставини можливого виведення грошових коштів та доведення до банкрутства ТОВ «Призма Бета» шляхом дослідження відповідних документів, судових рішень та допиту свідків (т. 4 а.м. 1-168, т. 5 а.м. 153-162, т. 6 а.м. 122-127, 128-144, 145-153, 145-153, 155-162, 193-197, 242, 243-245, 167-171, 172-175, 207-213, 232-239, 198-205, т. 56 а.м. 231-261, т. 60 а.м. 337, т. 67 а.м. 72-96, 67-110, 111-116, 246-248, 249-258, 259-262, 263-265, 266-270, 271-274, 275-277, 283-285, 286-289, 290-292, 293-294, 295-298, 299-303, 304-306, 307-310, 311-312)

Суд, дослідивши матеріали закритого кримінального провадження, в повній мірі погоджується висновком слідчого, викладеним в оскаржуваній постанові, що доводи, викладені у заяві ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення та у інформаціях, показаннях наданих представниками Компанії «Аррікано» об'єктивно не підтверджуються та спростовані зібраними під час досудового розслідування доказами.

Так, судовим розглядом встановлено та повністю підтверджено матеріалами закритого кримінального провадження, що після підписання акціонерної угоди між Компаніями «Стокман» та «Аррікано», ОСОБА_8 відмовився призначити склад директорів (6 чоловік: по 3 від кожної сторони), фактично не видавши на це розпорядження секретарській компанії, як це було передбачено акціонерною угодою між акціонерами.

В подальшому, Компанія «Аррікано» порушила домовленості з Компанією «Стокман» та розкрила основні положення угод про опціон та акціонерної угоди представникам Компанії «Драгон-Юкрейн Пропертіс енд Девелопмент ПЛС», шляхом продажу останнім 35 % акцій Компанії «Аррікано», чим самим дозволивши зазначеній компанії отримати контроль над блокуючим пакетом акцій Компанії «Аррікано».

У зв'язку з чим судом винесено рішення, яким встановлений факт законності розірвання Акціонерної угоди між Компаніями «Аррікано» та «Стокман» за ініціативи перших.

За відсутності акціонерної угоди між Компаніями «Стокман» та «Аррікано» діяльність Компанії «Ассофіт» здійснювалась на підставі статуту підприємства.

Також встановлено, що зміна керівництва ТОВ «Призма Бета» відбулась законно за ініціативою власника - Компанії «Ассофіт», належним чином уповноваженим її представником - ОСОБА_14, діючим за довіреністю, виданою в тому числі за відсутності будь-яких погроз та примусів, що відповідно підтверджується судовими рішенням, показаннями свідків, інформаціями наданими секретарською компанією, юридичними компаніями, які навали юридичні послуги Компанії «Стокман».

За результатами дослідження документів вилучених у ПАТ АБ «Південний», приватного нотаріуса ОСОБА_12 встановлено, що договори іпотеки нерухомого майна, а саме ТРЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1» укладені на виконання кредитного договору № GC2013-00004 від 12.02.2013 р. щодо рефінансування раніше отриманого кредиту у банку «UniCredit» у повній відповідності до вимог законодавства України.

Будь-які обтяження нерухомого майна на час укладання правочину були відсутні, що підтверджується відповідними судовими рішеннями.

На час проведення реєстраційних дій державними реєстратором стосовно ТОВ «Призма Бета» будь-які заборони не існували, порушень в їх діях під час оскарження їх дій у судовому порядку не встановлено.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2013 р. у справі № 5011-61/11570-2012, залишеним в силі судами вищих інстанцій, в тому числі Верховним Судом України, було встановлено, що Компанія «Ассофіт» відповідає критеріям компанії, що знаходиться під спільним контролем Компаній «Аррікано» і «Стокман», на яку згідно з умовами Акціонерної угоди та рішенням Лондонського суду повинні бути передані права вимоги за договорами позики між ТОВ «Призма Бета» і Компанією «Філгейт». У зв'язку з чим зазначеним рішенням суду було внесено зміни до відповідних договорів позики в частині визначення сторони кредитора, який замість Компанії «Філгейт» визначений Компанією «Ассофіт».

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.10.2014 р. у справі № 752/14702/14-ц було встановлено, що Компанія «Аррікано» зобов'язана була вжити активних дій щодо передачі кредитів Компанії «Філгейт» перед ТОВ «Призма Бета» під спільний контроль Компаній «Аррікано» та «Стокман». Оскільки Компанія «Аррікано» жодних дій щодо передачі кредитів згідно покладеного на неї зобов'язання не вчинила, допустила вчинення дій, які суперечили змісту покладеного на Компанію «Аррікано» перед Компанією «Стокман», зобов'язання та за умови успішності таких дій унеможливлювали б передачу кредитів (пред'явлення вимог до стягнення в судовому порядку, зокрема й за рахунок майна боржника ТОВ «Призма Бета»), суд дійшов висновку, що компанія «Аррікано» на момент таких дій не вважала себе зобов'язаною перед компанією «Стокман» та відмовлялась від них.

Станом на квітень 2013 р. ТОВ «Призма Бета» була боржником за договорами позики, укладеними раніше з Компанією «Філгейт», але права кредитора по яких перейшли спочатку до Компанії «Ассофіт», а далі до Компанії «Торсем». Загальна сума заборгованості за цими договорами становила близько 93 мільйони доларів США.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.03.2016 р. у справі № 487/1345/13-ц було встановлено, що Компанією «Аррікано» та пов'язаною з нею Компанією «Філгейт» систематично вчинялись протиправні дії, спрямовані на блокування господарської діяльності ТОВ «Призма Бета» і ПрАТ «Дніпровська пристань» та заволодіння майном цих підприємств, а, так само, майном Компанії «Ассофіт». Суд дійшов висновку про те, що передача 16.04.2013 р. Компанією «Ассофіт» на користь Компанії «Торсем» прав вимоги до ТОВ «Призма Бета» за договорами позики від 30.09.2005 р., від 12.12.2006 р., від 03.09.2007 р. та від 10.03.2010 р., була зумовлена захистом від неправомірних дій Компанії «Аррікано» та пов'язаних з нею осіб, зокрема Компанії «Філгейт», які проявлялися в спробах незаконного заволодіння майном Компанії «Ассофіт», та його дочірніх підприємств, у тому числі ТОВ «Призма Бета».

За результатами проведеної роботи з пошуку інвесторів було досягнуто домовленості про залучення на користь ТОВ «Призма Бета» позики в загальному розмірі 100 мільйонів доларів США від Компанії «Файненсінг».

100 % частка в статутному капіталі ТОВ «Призма Бета» перейшла до Компанії «Файненсінг» за 7 000 000,00 доларів США на підставі договору Кол-опціону від 21.08.2014 р. Додатковий договір купівлі-продажу частки з покупною ціною у розмірі 35 000,00 грн. укладався з метою переоформлення корпоративних прав в реєстрі.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.01.2017 р. у справі № 207/3393/16-ц встановлено, що договір Кол-опціону від 21.08.2014 р. укладено сторонами з метою надання додаткового забезпечення виконання ТОВ «Призма Бета» зобов'язань за договором позики від 25.09.2013 р.. Безпосередньо причиною укладення стала неможливість виконання ТОВ «Призма Бета» передбаченого договором позики від 25.09.2013 р. обов'язку щодо надання іпотечного забезпечення, що, в свою чергу, було зумовлене протиправними діями Компанії «Аррікано» і Компанії «Філгейт». Судом встановлено, що після звернення Компанією «Файненсінг» стягнення на 100 % часток в статутному капіталі ТОВ «Призма Бета», компанія «Ассофіт», як попередній власник відповідних корпоративних прав, та безпосередньо ОСОБА_11 як директор компанії «Ассофіт» вже не мали можливості впливати та якимось чином завадити укладенню між Компанією «Файненсінг» і ПАТ АБ «Південний» угод щодо відступлення прав за договором позики від 25.09.2013 р. та договором іпотеки від 01.09.2014 р.

На даний час Компанія «Стокман» реалізує своє законне право на оскарження арбітражних рішень у Високому суді Правосуддя, наразі не існує жодних юридичних зобов'язань для примусового виконання арбітражних рішень перед Компанією «Аррікано».

В ході проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Призма Бета» обставини виведення грошових коштів на фіктивні підприємства не підтвердились, факт доведення до банкротства свого підтвердження не знайшов.

Факт спричинення матеріальної шкоди Компанії «Аррікано» документально не підтверджений, досудовим розслідуванням отримані дані щодо намірів службових осіб Компанії «Аррікано» протиправним шляхом заволодіти активами Компанії «Ассофіт».

Одночасно суд приходить до висновку, що особою, яка подала скаргу, не наведено інших переконливих доводів, які б стверджували б про те, що шляхом проведення додаткових дій за результатами розгляду її заяв, будуть встановлені достатні дані, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження, зокрема й щодо аналізу долучених до скарги судових рішень.

Також слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова за своїм змістом відповідає ст. 110, містить всі необхідні реквізити, з дотриманням вимог до постанов про закриття кримінального провадження, відтак підстав для її скасування судом не знайдено.

По суті доводів особи, ка подала скаргу з приводу невстановлення органом досудового розслідування в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ст. 382 КК України, суд вважає, що вказані доводи виходять за межі предмету судового дослідження, оскільки даним кримінальним провадженням не встановлювались обставини виконання чи невиконання ОСОБА_4 судових рішень, вказаних у скарзі.

При цьому суд вважає за доцільне роз'яснити особі, яка подала скаргу, про право звернення з відповідною заявою до органів прокуратури в порядку ст. 214 КПК України про можливе вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з висновками, викладеними в постанові заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. про закриття кримінального провадження №42016100000000022 від 30.03.2017 року та не знаходить підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги Арбітражного керуючого ПрАТ «Дніпровська пристань» ОСОБА_2 на постанову заступника начальника п'ятого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Чернобаєва С.І. про закриття кримінального провадження №42016100000000022 від 30.03.2017 року - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.А.Білоцерківець