Ухвала суду № 66371045, 04.05.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/856/16-ц Номер провадження 22-ц/786/976/17Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т. О. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивачів - адв. Рожнів Я.Я.

представника відповідача Ткаченко С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_5

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до Фермерського господарства «Мир» про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання повернути земельні ділянки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2016 року позивачі звернулися до місцевого суду з вказаним позовом, у якому прохали: визнати недійсним договір оренди землі площею 3,4635 га від 12.03.2012 року, сторонами якого є ОСОБА_2 та ФГ «Мир», та який зареєстрований у відділі Держкомзему у Котелевському районі 11.07.2012 року за №532220004000671; зобов'язати ФГ «Мир» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,4635 га, розташовану на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 3 лютого 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010654500030; визнати недійсним договір оренди землі площею 3,460 га від 12.03.2012 року, сторонами якого є ОСОБА_5 та ФГ «Мир», який зареєстрований у відділі Держкомзему у Котелевському районі 11.07.2012 року за №532220004000672; зобов'язати ФГ «Мир» повернути ОСОБА_5, земельну ділянку площею 3,460 га, розташовану на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 04 травня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010554500079.

В обґрунтування позову зазначають, що між ними та ФГ «Мир» 12 березня 2012 року були укладені договори оренди земельних ділянок, які розташовані на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Вважають вказані договори недійсними, оскільки позивачами не підписувались акти приймання-передачі земельних ділянок від 12.07.2012 року, які є невід'ємною частиною договорів оренди землі, вказують, що їхні підписи у вказаних актах підроблені іншою особою.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_5 до Фермерського господарства «Мир» про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання повернути земельні ділянки, відмовлено повністю.

З вказаним рішенням не погодились позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які в поданій апеляційній скарзі, посилаючись не відповідність висновків суду обставинам справи та вимогам закону, порушення та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та постановити нове рішення, яким їх позов до ФГ «Мир» задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що при постановленні оскаржуваного рішення місцевий суд не взяв до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи №2422 від 03.02.2017 року, з якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» оригіналу Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду (без дати) відсутній, а також те, що підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Орендодавець» оригіналу Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду (без дати) виконаний не нею, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5

Вважають, що, оскільки орендодавці за спірними договорами не ставили своїх підписів в графі «Орендодавець» актів прийому-передачі земельних ділянок в оренду (без дати), які є невід'ємною частиною спірних договорів оренди, то останні є недійсними в силу вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивачів доводи, наведені в апеляційній скарзі підтримав та прохав її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та прохала її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення місцевого суду відповідає в повній мірі.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 03.02.2006 року, ОСОБА_2, на підставі розпорядження голови Котелевської райдержадміністрації від 30.08.2004 року №344, є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,4635 га. у межах згідно з планом, яка розташована в Сидоряченській сільській раді Котелевського району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

12 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ФГ «Мир» було укладено договір оренди землі, згідно якого позивач надав відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,4635 га для сільськогосподарського використання на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, строком на 10 років (а.с.10-11).

Договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему в Котелевському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.2012 року за № 532220004000671.

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 3,4635 га від 12.07.2012 року між ФГ «Мир» та ОСОБА_2 (а.с.14).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 04.05.2005 року, ОСОБА_5, на підставі розпорядження голови Котелевської райдержадміністрації від 30.08.2004 року №344, є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 3,460 га. у межах згідно з планом, яка розташована в Сидоряченській сільській раді Котелевського району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

12 березня 2012 року між ОСОБА_5 та ФГ «Мир» було укладено договір оренди землі, згідно якого позивач надав відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,460 га для сільськогосподарського використання на території Сидоряченської сільської ради Котелевського району Полтавської області, строком на 10 років (а.с.12-13).

Договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему в Котелевському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.07.2012 року за № 532220004000672.

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 3,460 га від 12.07.2012 року між ФГ «Мир» та ОСОБА_5 (а.с.15).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 08 грудня 2016 року задоволено клопотання позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Призначено почеркознавчу експертизу в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до Фермерського господарства "Мир" про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов`язання звільнити та повернути земельні ділянки.

На вирішення експерта поставлено такі питання:

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_2, від імені якого зазначено підпис у графі "Орендодавець" в копії Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 12.07.2012 року (а.с.14), сторонами якого є ОСОБА_2 та Фермерське Господарство "Мир", тією особою від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи виконано підпис від імені ОСОБА_5, від імені якої зазначено підпис у графі "Орендодавець" в оригіналі Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду (без дати), сторонами якого є ОСОБА_5 та Фермерське Господарство "Мир", тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Проведення експертизи доручено Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України за адресою: (36004, м. Полтава, пров. Рибальский, 8).

В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №535/856/16-ц, в яких знаходяться копії та оригінали вищевказаних досліджуваних документів, 5 аркушів із вільними зразками підпису позивача ОСОБА_2, 5 аркушів із вільними зразками підпису позивачки ОСОБА_5, та по 5 аркушів кожного з позивачів з написанням ними прізвищ, імен та по батькові, оригінали договорів оренди землі від 12.03.2012 року, укладених позивачами, оригінали договорів оренди землі та актів прийому-передачі від 12.03.2007 року, укладених позивачами з ФГ "Мир", копії особистих документів позивача ОСОБА_2 на 13 арк. та копія паспорта позивачки ОСОБА_5 на 1 арк.

Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України.

Витрати з проведення експертизи покладено на позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Провадження по справі на період проведення експертизи зупинено (а.с.63-64).

У Висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру К.І. Левченко №2422 від 03.02.2017 року по справі №535/856/16-ц надано відповіді на поставлені питання, а саме: 1) питання : «Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2, від імені якого зазначено у графі «Орендодавець» оригіналу Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду (без дати), сторонами якого є ОСОБА_2 та Фермерське господарство «Мир», тією особою від імені якої він зазначений, чи іншою особою?» не вирішувалось, у зв'язку з тим, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» - відсутній; 2) підпис у графі «Орендодавець» в оригіналі Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду (без дати), сторонами якого є ОСОБА_5 та Фермерське господарство «Мир», виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням її підпису (а.с.76-86).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що позивачами не доведено наявності обставин порушення їх прав, та, не зважаючи на підтвердження факту не підписання позивачами актів приймання-передачі земельних ділянок, це не може слугувати підставою для визнання недійсними самих договорів оренди землі, оскільки як на момент підписання договору, так і протягом чотирьох років спірні договори фактично діють, сторони виконували істотні умови договорів, а саме: позивачі підписали договори і фактично передали земельні ділянки в оренду відповідачу, а відповідач прийняв земельні ділянки в оренду і сплачував орендну плату позивачам.

Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є, зокрема: об'єкт оренди; строк дії договору оренди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як роз'яснив у п.4 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. N9 Пленум ВСУ судам, відповідно до статті 215 ЦК (435-15) необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

За нормою п.5 ст.216 ЦК Ураїни вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З матеріалів справи вбачається, що спірні договори оренди земельних ділянок були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства із наявністю всіх обов'язкових істотних умов, визначених статтею 15 Закону України «Про оренду землі» та пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі» №2073, а саме: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її винесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст.4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

На підставі вказаного суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачами не було доведено належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, факту порушення їх прав як орендодавців, оскільки при укладенні спірних договорів оренди землі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів та свою згоду з їх пунктами було засвідчено підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_7, що не оспорюється сторонами, а тому підстави для визнання недійсними договорів оренди землі відсутні.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що при постановлені оскаржуваного рішення місцевий суд не взяв до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи №2422 від 03.02.2017 року, з якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» оригіналу Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду (без дати) відсутній, а також те, що підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Орендодавець» оригіналу Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду (без дати) виконаний не нею, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5, а тому спірні договори оренди, є недійсними в силу вимог чинного законодавства, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до Висновку експерта №2422 від 03.02.2017 року, акти приймання-передачі земельних ділянок, які на час підписання договорів оренди земельних ділянок були невід`ємними додатками до договору оренди землі, дійсно не були підписані позивачами, проте, у відповідності до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України, це не може слугувати підставою для визнання недійсними самих договорів оренди земельних ділянок, оскільки їх умови виконувались обома сторонами протягом тривалого часу (4 роки), земельні ділянки були фактично передані орендарю та орендодавцями отримувалась орендна плати у визначеному розмірі. Окрім того, необхідно зазначити, що оспорювані договори земельних ділянок від 12.03.2012 року (а.с.10-13) були підписані сторонами, та відповідність на них підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ніким не оспорюється.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при ухваленні рішення та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком суду по їх оцінці.

З огляду на наведене підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_5, - відхилити.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2017 року,- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ О.В. Чумак

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун