Вирок № 66362522, 04.05.2017, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3469/16-к

Провадження № 1-кп/345/50/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2017 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого - судді Миговича О.М.

секретаря - Шмігель І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016090170000744 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 27.07.2004 року за ст. ст. 185 ч 3, 185 ч. 4 КК України на п'ять років позбавлення волі; вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 27.05.2008 року за ст. 186 ч. 2 КК України на чотири роки три місяці позбавлення волі, громадянина України, за ст. 185 ч. 3 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 18.02.1998 року за ст. 140 ч. 2 КК України в редакції 1960 року на два роки позбавлення волі; вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 25.09.1998 року за ст. ст. 81 ч. 3, 42 ч. 3 КК України в редакції 1960 року на три роки 6 місяців позбавлення волі; вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 12.02.2001 року за ст. ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, 42 КК України в редакції 1960 року на чотири роки позбавлення волі; вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 09.12.2004 року за ст. ст. 186 ч. 2, 296 ч. 2, 70 КК України на чотири роки 2 місяці позбавлення волі; вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 06.02.2009 року за ст. ст. 162 ч. 1, 296 ч. 2, 70 КК України на два роки позбавлення волі; вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 20.06.2012 року за ст. ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3, 69, 395, 70 КК України на один рік два місяці позбавлення волі, вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 15.09.2016 року за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі, громадянина України, за ст. 185 ч. 3 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_3, із середньою освітою, непрацюючого, розлученого, раніше судимого: вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 13.12.1994 року за ст. ст. 145 ч. 1, 89 ч. 1, 140 ч. 3, 42 КК України в редакції 1960 року на п'ять років позбавлення волі; вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 19.05.2016 року за ст. 185 ч. 3 КК України на один рік обмеження волі, громадянина України, за ст. 185 ч. 3 КК України,

з участю: прокурора - Вітюка С.О.

захисника - ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням в інше приміщення чи сховище.

Злочин вчинено при наступних обставинах:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимими за корисливі злочини, на шлях виправлення не стали, а повторно вчинили злочини проти власності.

Так, 26.05.2016 року о 01.00 год. ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, йшли по вулиці Вітовського в м. Калуш Івано-Франківської області, де побачили домоволодіння ОСОБА_5.

Згодом, діючи повторно, з корисливих мотивів, умисно та з метою незаконного збагачення, відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно проникли на загороджену територію подвір"я домоволодіння ОСОБА_5 Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою домовленістю між собою, ОСОБА_1 за допомогою металевого прута зірвав навісний замок дверей цегляного гаражу та спільно з ОСОБА_2 проникли в середину приміщення, а ОСОБА_3 залишився біля воріт гаража. Знаходячись у вказаному приміщенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшукали та діючи повторно, таємно викрали майно, а саме: саморобний зварювальний апарат із двома мідними кабелями довжиною 5 метрів із зажимами на кожному з них та мідним кабелем із штепсельною вилкою довжиною 5 метрів вартістю 1730 гривень; зарядний пристрій для акумулятора вартістю 600 гривень; чохол із рожковими ключами в кількості 6 штук (розмірами 8-10 мм, 10-12 мм, 13 мм, 14-17 мм, 17-19 мм, 19-24 мм) вартістю 180 гривень, металеві плоскогубці вартістю 80 гривень, молоток вартістю 60 гривень, сокиру вартістю 300 гривень, накидні ключі в кількості 13 штук ( розмірами від 8 мм, 10 мм, 12 мм, І6-17 мм, 13 мм, 14 мм, 15 мм, 17 мм, 17-19 мм, 19-18 мм, 19-21 мм, 22-24 мм, 24-27 мм) вартістю 230 гривень; кутову шліфмашинку марки «Фіолент», вартістю 1500 гривень; дві викрутки - фігурну вартістю 30 гривень та плоску вартістю 40 гривень; електромотор із кріпленнями від пральної машинки "RIGA" потужністю 1425 оборотів за хвилину вартістю 230 гривень, два подовжувачі - один із мідним кабелем січенням 2,5 мм довжиною 5 метрів із ) однією вилкою та корпусом з однією розеткою вартістю 70 гривень, ще один із мідним кабелем січенням 2,5 мм довжиною 8 метрів із однією вилкою та корпусом круглої форми на 4 розетки вартістю 180 гривень, дві частини проводу довжиною 2,37 метра та 6,8 метра, завтовшки: жили із металу білого кольору - 1,6 мм, та ізоляції - 3,6 мм., картоплю в кількості 25 кг вартістю 88 гривень; 2 банки об»ємом 3 літра кожна, а саме консервований компот з аличі вартістю 25 гривень та консервовані ягоди черешні вартістю 25 гривень, та передали ОСОБА_3, який викрадене переніс і заховав у спеціально підшукане для цього місце, неподалік домоволодіння ОСОБА_5

Всього в результаті злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_5 спричинено матеріальні збитки на загальну суму 5188 гривень.

У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з приміщення гаража та разом із ОСОБА_3 перенесли викрадене до місця проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 та розпорядились ним на власний розсуд.

Суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненому ними злочині у судовому засіданні доведена повністю, а їх дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням в інше приміщення чи сховище.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині не визнав та пояснив, що злочин не вчиняв. На другий день піля вчинення злочину допомагав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносити речі у ломбард. Цивільний позов потерпілого не визнає.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що злочин вчинив сам без ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вони нічого не знали про обставини злочину. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати. Цивільний позов визнає частково, тільки на відшкодування майнової шкоди. Позов в частині відшкодування моральної шкоди не визнає.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав частково та пояснив, що він тільки допомагав ОСОБА_1 переносити речі, а разом з ним їх не викрадав. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати. Цивільний позов визнає частково.

Потерпілий подав суду заяву, в якій зазначив, що шкода йому відшкодована. Відносно покарання, покладається на розсуд суду. Просить справу розглядати у його відсутності. Цивільний позов підтримує. Потерпілий у судовому засіданні пояснював, що зі слів його батька, на подвір'ї під час вчинення крадіжки, перебувало декілька осіб, які розмовляли між собою. Батько боявся виходити з будинку.

Вина обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненому ними злочині у судовому засіданні підтверджена також сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

-показаннями свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що у травні 2016 року до нього прийшли в гості ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з викраденими речами, про те, що речі були крадені йому стало відомо пізніше. Разом розпивали спиртні напої. Звідки вони принесли ці речі йому нічого не було відомо. Після того, як вони принесли ці речі вони то приходили, то знову йшли. Через деякий час, хто саме непам'ятає, сказав, що потрібно піти забрати закрутки та продукти харчування, які вони заховали у траві неподалік дороги, оскільки їх хтось може забрати. Йому запропонували допомогти перенести продукти до нього в житло, на що він погодився. Вони пішли на вул. Руднєва та Січових Стрільців м. Калуша, де біля огорожі знаходилося відро з картоплею, він залишився біля відра з картоплею, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пішли в кінець вулиці і через деякий час повернулися з банками об'ємом 3 л - закрутками. Після чого вони повернулися до нього додому розпивати спиртні напої. Речі, які залишилися у нього вдома, він добровільно видав працівникам поліції;

-відомостями, які вміщені у протоколі огляду місця події з фото таблицями (а.с. 107 - 112), з якого вбачається місце вчинення злочину;

-відомостями, які вміщені у висновку експерта від 20.09.2016 року (а.с. 189 - 194), згідно якого слід пальця руки виявлений в ході огляду місця події, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1;

-відомостями, які вміщені у протоколі огляду місця події (а.с. 201 - 202), згідно якого із квартири ОСОБА_7 були вилучені викрадені речі.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, осіб винних і обставини справ.

Таким чином, не визнання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вини у вчинені злочину за ч.3 ст. 185 КК України, суд розцінює як ухилення обвинувачених від кримінальної відповідальності.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним висунуте ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України.

Суд не приймає до уваги показання ОСОБА_1, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проникали в приміщення чи сховище, так відповідно до ст. 26 КК України, співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Співучасть у злочині є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає в тому, що: а) участь у вчиненні злочину двох або більше осіб обумовлює його підвищену суспільну - небезпеку;

б) склад злочину виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників, в діяннях же окремих із них можуть бути відсутні всі ознаки злочину, вказані в статті Особливої частини КК.

Законодавче визначення поняття "співучасть" включає в себе такі ознаки:

1) наявність двох чи більше суб'єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного й того самого умисного злочину;

2) спільність їх участі у злочині;

3) умисний характер діяльності співучасників.

Єдність наміру всіх співучасників щодо спільності їхніх дій і єдиного злочинного результату не означає обов'язкового збігу їх мотивів: злочинна діяльність кожного із співучасників може бути викликана різними спонуканнями.

Залежно від ступеня узгодженості співучасників можна виокремити такі форми співучасті: 1) співучасть без попередньої змови; 2) співучасть за попередньою змовою.

При призначенні обвинуваченим покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, при цьому, звертає увагу на наслідки вчиненого злочину, осіб винних, за місцем реєстрації характеризуються посередньо, раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, вчинили тяжкий злочин, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відносить повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину.

Пом'якшуючі покарання обставини обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно статті 66 КК України судом не встановлені.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, суд відносить вчинення злочину особами, які перебували в стані алкогольного сп'яніння.

Щодо осіб обвинувачених, то суд враховує те, що вони неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, однак належних висновків для себе не зробили, на шлях виправлення не стали і знову вчинив зазначений злочин.

Враховуючи вимоги ст. 65 КК України щодо необхідності й достатності призначення покарання для виправлення осіб та попередження нових злочинів, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинувачених можливі при ізоляції їх від суспільства і, що їм слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

При вищенаведених обставинах суд не вбачає можливості застосування відносно обвинувачених ст. 69 чи ст. 75 КК України.

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 15.09.2016 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Івано - Франківської області від 18.11.2016 року вирок Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 15.09.2016 року залишено без змін.

Даний злочин ОСОБА_2 вчинив до постановлення зазначеного вироку, а тому до покарання за даним вироком суду слід частково приєднати покарання за вироком суду від 15.09.2016 року, відповідно до вимог ст. 70 КК України.

Строк відбування покарання слід рахувати з 31.05.2016 року, зарахувавши у строк відбування покарання за даним вироком суду строк відбутого покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 15.09.2016 року.

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 19.05.2016 року ОСОБА_3 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України на один рік обмеження волі. Згідно довідки Калуського МРС з питань пробації ОСОБА_3 покарання за вироком суду від 19.05.2016 року не відбув.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Таким чином, до покарання за даним вироком суду слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 19.05.2016 року.

Запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - тримання під вартою слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ст. 72 КК України слід зарахувати обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у строк їх покарання строк їх перебування в Івано - Франківському слідчому ізоляторі до набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день перебування за два дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати слід покласти на обвинувачених та стягнути з них в дохід держави в дольовому порядку по 527,76 грн. за висновки експертів № 1.3 - 697/16 від 20.09.2016 року та № 485 - Д від 15.06.2016 року.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.

Розмір майнової шкоди позивач обґрунтовує тим, що обвинуваченими було викрадено у нього майна на загальну суму 5 188,00 грн. з яких відшкодовано 350,00 грн., а решта залишилися невідшкодованими.

Позивач також просить стягнути із відповідачів 10 000,00 грн. моральної шкоди, яку обґрунтовує тим, що внаслідок вчинення відносно нього злочину, він переніс тяжку психологічну травму, що проявляються у втраті довіри до оточуючих людей. Також психологічна травма була наслідком втрати соціальних зв'язків, пов'язана із використання ним викраденого майна для власних цілей, так і при постійному зверненні знайомих, рідних, друзів також і для заробітку (зокрема використовуючи зварювальний апарат, шліфмашинку та проведення ремонтних робіт викраденими інструментами). Моральну шкоду оцінює в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У судовому засіданні позивач довів, що відповідачами йому було завдано майнову шкоду на загальну суму 5 188,00 грн. з яких відшкодовано 350,00 грн., а 4 838,00 грн. залишилися невідшкодованими та які, слід стягнути солідарно з відповідачів.

Також позивачем доведено, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, він переніс тяжку психологічну травму, що проявляється у втраті довіри до оточуючих людей. Також психологічна травма була наслідком втрати соціальних зв'язків, пов'язана із використання ним викраденого майна для власних цілей, так і при постійному зверненні знайомих, рідних, друзів також і для заробітку.

Враховуючи вищенаведене, то суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково на суму 4 500,00 грн. із заявлених 10 000,00 грн., яких на думку суду є достатньо для її відшкодування при вищенаведених обставинах.

У задоволенні решти позову слід відмовити.

Також із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід солідарно стягнути 1 102,40 грн. судового збору в користь Державної судової адміністрації.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 65, 70 - 72 КК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 185 ч. 3 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 17.10 год. 30.09.2016 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк покарання, строк його перебування в Івано - Франківському слідчому ізоляторі, з 30.09.2016 року до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день перебування за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 185 ч. 3 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, частково приєднати покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 15.09.2016 року, й остаточно призначити покарання 3 (роки) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 31.05.2016 року, зарахувавши у строк відбування покарання за даним вироком суду строк відбутого покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 15.09.2016 року.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 у строк покарання, строк його перебування в Івано - Франківському слідчому ізоляторі, з 31.05.2016 року до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день перебування за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винуватим за ст. 185 ч. 3 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України, до зазначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 19.05.2016 року й остаточно призначити покарання - 3 (три) роки 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 17.00 год. 28.11.2016 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання, строк його перебування в Івано - Франківському слідчому ізоляторі з 28.11.2016 року до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день перебування за два дні позбавлення волі.

Процесуальні витрати покласти на ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнути із них в дохід держави в дольовому порядку по 527,76 грн. за висновки експертів № 1.3 - 697/16 від 20.09.2016 року та № 485 - Д від 15.06.2016 року.

Речові докази:

-речі, які зазначені в постановах про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 07.06.2016 року та від 17.08.2016 року та які знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - повернути йому ж.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 - 4 838,00 грн. матеріальної шкоди та 4 500,00 грн. моральної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 1 102,40 грн. судового збору в користь Державної судової адміністрації.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано - Франківської області через Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.

Головуючий: