Ухвала суду № 66355401, 13.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2058/17

Головуючий у першій інстанції

Мирончук Н. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 21 травня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що після смерті батька ОСОБА_5, який помер у 2008 році, отримав у спадщину 2/3 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_5, який володіє 1/3 часткою квартири, перешкоджає у доступі до квартири. Позивач ОСОБА_3 просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1; виділити йому у користування житлову кімнату площею 17,4 кв.м, житлову кімнату площею 16,7 кв.м, виділити відповідачу ОСОБА_5 житлову кімнату площею 12,9 кв.м з балконом, залишити у спільному користуванні кухню, коридор, туалет, ванну кімнату, комору; зобов'язати відповідача ОСОБА_5 не чинити йому перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні належними йому 2/3 частками квартири; заборонити відповідачу перешкоджати йому в подальшому здійсненні права користування, володіння та розпорядження належними 2/3 частками квартири; зобов'язати відповідача сплатити рахунки за комунальні послуги, стягнути судові витрати (а.с.2-5).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2015 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено частково, визначено порядок користування квартирою, зобов'язано не чинити перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належними 2/3 частками квартири, в решті вимог відмовлено, стягнуто судові витрати (а.с.46-47).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення, залишено без задоволення (а.с.65-66).

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Квартира АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 травня 2001 року в порядку приватизації, належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2011 року в справі №1519/2-280/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2012 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2013 року, визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.7-8, 9-14, 15-17).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року в справі №1519/16233/2012, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.18-20, 21-24).

Квартира АДРЕСА_1 загальною площею 66,3 кв.м житловою площею 47,1 кв.м знаходиться на третьому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку складається з трьох житлових кімнат площею 12,9 кв.м, 16,8 кв.м, 17,4 кв.м, кухні площею 6,5 кв.м, ванної кімнати площею 2,0 кв.м, туалету площею 1,0 кв.м, коридору площею 6,4 кв.м, комори площею 2,4 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м (житлова кімната площею 12,9 кв.м з балконом є ізольованою, вхід в кімнату площею 16,8 кв.м наявний з кімнати площею 17,4 кв.м) (а.с.26-27).

Місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровано в АДРЕСА_1 (а.с.34).

ОСОБА_5 вважає себе власником 1/3 частки квартири в порядку спадкування після смерті своїх батьків ОСОБА_7, ОСОБА_6, з якими проживав на час відкриття спадщини.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з належності ОСОБА_3 2/3 часток квартири, відсутності між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 згоди щодо здійснення права спільної власності та не досягнення домовленості про порядок володіння та користування майном, права ОСОБА_3 на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Суд задовольнив вимоги частково, встановивши порядок володіння та користування спільною квартирою у заявлений ОСОБА_3 спосіб та зобов'язавши ОСОБА_5 не перешкоджати ОСОБА_3 у користуванні, володінні та розпорядженні належними останньому 2/3 частками квартири.

Висновки суду відповідають обставинам справи, вказують на правильне застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Так, право власності ОСОБА_3 на 2/3 часток квартири встановлено судовим рішенням, що має законну силу та було перевірено апеляційною та касаційною інстанціями. Зміст судових рішень про визнання права на спадщину та про усунення від права на спадкування, вказує на те, що між сторонами на протязі тривалого періоду часу існують складні відносини, які заважають їм домовитися щодо порядку володіння та користування квартирою. Фактом є те, що ОСОБА_3 успадкував 2/3 часток квартири після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, однак по теперішній час не може користуватися належною йому часткою квартири через перешкоди зі сторони ОСОБА_5

Встановлений судом порядок володіння та користування спільною квартирою є обґрунтований, виходячи з того, що житлова кімната площею 12,9 кв.м з балконом є ізольованою, а вхід в кімнату площею 16,8 кв.м наявний лише з кімнати площею 17,4 кв.м. ОСОБА_3 згоден на те, щоб балкон, вхід на який здійснюється з ізольованої кімнати площею 12,9 кв.м, був у користуванні ОСОБА_5, відтак, приймаються доводи апеляційної скарги, що балкон не є житловою площею, тому має бути в спільному користуванні, однак, зважаючи на позицію ОСОБА_3 щодо балкону та ту обставину, що балкон пов'язаний з кімнатою, яку виділено ОСОБА_5, не вбачає за доцільне змінювати рішення суду.

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів безпідставності встановлення порядку володіння та користування спільною квартирою, сама по собі незгода у ситуації, що склалася, не є підставою для відмови в позові. Іншого варіанту встановлення порядку володіння та користування квартирою апеляційна скарга не містить.

Право власності ОСОБА_3 на 2/3 часток квартири порушено та підлягає захисту.

Правові підстави для ухвалення нового рішення про відмову в позові відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков