Рішення № 66354213, 03.05.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 травня 2017 рокуСправа № 921/206/17-г/8Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Транс-Авто-Д", вул. Запорізька, 7, м. Волочиськ, Хмельницька область, 31200

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бонзер", вул. Текстильна, 36, м. Тернопіль, 46400

про cтягнення заборгованості в загальній сумі 65 851 грн 58 коп.

За участі представників:

позивача: ОСОБА_2 - уповноваженого, довіреність №1 від 01.01.2017;

відповідача: не прибув

В порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

В судовому засіданні 06.04.2017 повноважному представнику позивача розяснено процесуальні права і обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22,81-1 ГПК України.

Суть справи:

Приватне підприємство "Транс-Авто-Д", м. Волочиськ, Хмельницька область, надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бонзер", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 65 851 грн 58 коп., з яких: 47 450 грн - борг за надані транспортні послуги, 1 174 грн 36 коп 3% річних, 5 703 грн 70 коп. інфляційні нарахування та 11 523 грн 52 коп пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за Договором про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів №10-02/16 від 10.02.2016, зокрема в частині здійснення своєчасної та повної оплати наданих послуг по перевезенню вантажів, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.

В підтвердження викладеного надано: Договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів №10-02/16 від 10.02.2016; ОСОБА_3 надання послуг №1059 від 19.07.2016 на суму 152 450 грн; претензію №124 від 24.01.2017 та докази її надіслання відповідачу, розрахунки заявлених до стягнення сум, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 28.03.2017 на 10:00 год. 06.04.2017, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 09:45 год. 03.05.2017 з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду. В судовому засідання 03.05.2017, в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 11:00 год. 03.05.2017.

В судове засідання 03.05.2017 повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 03.05.2017 не прибув, причин неприбуття не повідомив, витребовуваних судом в ухвалі від 06.04.2017 документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення від 06.04.2017 про вручення йому 10.04.2017 поштового відправлення ухвали суду від 06.04.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивач, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

10.02.2016 між Приватним підприємством "Транс-авто-Д" Перевізник/позивач, з однієї сторони, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бонзер" Замовник/ відповідач, з другої сторони, підписано Договір №10-02/16 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів (надалі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобовязання надати відповідно до умов даного Договору послуги по перевезенню вантажів (негабаритних) Замовника автомобільним транспортом Перевізника, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим Договором (п. п. 1.1-1.2 р. 1 Договору).

ОСОБА_3 п. 1.3 р. 1 Договору, дані, необхідні для надання послуг (реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, характеристика вантажу, адреси пунктів завантаження та призначення, розмір плати за перевезення і строк доставляння вантажу тощо), вказуються у Заявках на перевезення вантажу, що є невід'ємними частинами даного Договору. Погоджені Сторонами Заявки регулюють взаємовідносини ОСОБА_4 щодо кожного окремого перевезення та є невід'ємними частинами даного Договору.

Взаємовідносини між Сторонами регулюються цим Договором, Цивільним та Господарським кодексами, Законами України "Про автомобільний транспорт" та "Про транспортно-експедиторську діяльність", Статутом автомобільного транспорту УРСР від 27.06.1969, іншим нормативно-правовими актами України (п. 1.4 р. 1 Договору).

Відповідно до п. п. 2.1-2.4, 2.6 р. 2 Договору, Перевізник забезпечує виконання послуг по перевезенню, передбачених цим Договором, в термін погоджений у відповідній Заявці на перевезення вантажу. Назва та обєкт вантажу, а також дата та детальний маршрут перевезення по кожному окремому перевезенню визначаються відповідними Заявками. Заявка подається Перевізнику шляхом наручної передачі, поштовою відправкою, засобами факсимільного звязку чи електронної пошти до дати перевезення, але не пізніше, ніж за 24 години до дати завантаження автотранспортних засобів Перевізника вантажем Замовника. Заявка має бути заповнена повністю, з підписом уповноваженої особи Замовника та печаткою Замовника. Будь-які зміни в заявці не допускаються. Перевізник підтверджує прийняття Заявки до виконання шляхом проставляння підпису уповноваженої особи перевізника і печатки перевізника. Надалі прийнята Заявка відправляється засобами факсимільного звязку чи електронної пошти на адресу Замовника не пізніше, ніж через 5 годин з моменту отримання Заявки. В разі відсутності у визначений вище термін повідомлення про прийняття Перевізником або повідомлення про неможливість виконання Заявки, Заявка вважається прийнятою Перевізником.

Вантажем, що підлягає перевезенню за даним Договором, є вантаж, зазначений в Замовленні Замовника (п. 3.1 р. 3 Договору).

Р. 4 Договору сторони передбачили, що обєм перевезень та загальна вартість послуг за Договором визначається у Заявці і сплачується Замовником Перевізнику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, зазначений в даному Договорі. Загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних перевізником за цим Договором, по кожній окремій заявці фіксується Сторонами в ОСОБА_4 приймання-передачі наданих послуг. Ціна Договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх Заявках/ОСОБА_4 приймання-передачі наданих послуг. Розрахунок Замовником Перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі ОСОБА_4 приймання-передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками ОСОБА_4, якщо інше не зазначено в Заявці. Можлива повна або часткова передоплата. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок Перевізника. У разі, якщо перевізник заздалегідь підготовлює спецдозволи на перевезення, то Замовник оплачує згідно наступної схеми 50% передоплата та 50% по факту розвантаження згідно п. 4.4.

ОСОБА_3 п. п. 5.1-5.2 р. 5 Договору, приймання-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання уповноваженими особами ОСОБА_4 приймання-передачі наданих послуг, що надається Перевізником Замовнику та скріплюється їх печатками. В разі довгострокового надання послуг з перевезення вантажів звірка між Перевізником та Замовником здійснюється один раз в місяць до 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги.

П. 5.3 р. 5 Договору сторони погодили, що до переліку обовязкових документів, що є необхідною підставою для розрахунків з Перевізником за надані автотранспортні послуги по даному Договору є: заявка підписана перевізником у одному екземплярі; товарно-транспортна накладна з підписом та печатками Вантажовідправника, Перевізника та Вантажоодержувача в одному екземплярі; податкова накладна Перевізника; інші документи, які могли виникнути в процесі перевезення вантажів.

Замовник зобовязаний підписати ОСОБА_4 приймання-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з моменту передачі його Перевізником або в цей же строк направити Перевізнику мотивовану відмову від підписання ОСОБА_4, в іншому випадку ОСОБА_4 вважається підписаним Сторонами (п. 5.4 р. 5 Договору).

Відповідно до п. 10.1 р. 10 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2016, а в частині розрахунків до повного проведення розрахунків.

В силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

В силу приписів ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Поряд із цим, відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону - міжнародні перевезення вантажів.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов укладеного Договору відповідачем було оформлено заявку №1 від 01.07.2016 на перевезення вантажу, згідно якої перевезення вантажу Claas lexion 580 (д-9, ш-3, в-3,60) вага 16 т + жатка 9м вага 3 т + візок 500 кг, повинно було здійснюватись 12.07.2016 автомобільним транспортом DAF ВХ1963ВН/ TAD ВХ 1627ХТ, за маршрутом Німеччина Україна, місце завантаження 77743 Schutterzell, Kurzeller str.3, місце розвантаження с. Борсуки, Лановецький район, Тернопільська область, одержувач вантажу ТОВ "Бонзер", термін доставки 19-20.07.2016, сума заявки 152 450 грн, оплата часткова передплата, залишок по факту. Дана заявка погоджена сторонами та скріплена підписами їх повноважних осіб.

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, застосовується Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів, яка підписана в м. Женеві 19.05.1956 р.

ОСОБА_3 ст. 4 ГПК України, господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

За приписами ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України „Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" (надалі - Конвенція) закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17 травня 2007 р.

Таким чином, враховуючи, що обставини даного спору виникли з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому позивач виступав перевізником щодо доставки вантажу осіб, які знаходяться в двох різних країнах, то на спірні правовідносини сторін поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, які мають пріоритет над правилами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ст. 4 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

П. 1 ст. 5 Конвенції передбачає, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

П. 1 ст. 9 Конвенції передбачає, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобовязань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

ОСОБА_3 ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконувати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт належного виконання позивачем взятих на себе зобовязань та надання послуг по перевезенню вказаного у заявці №1 від 01.07.2016 вантажу автомобільним транспортом DAF ВХ1963ВН/ TAD ВХ 1627ХТ підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR серії А №0022903) та ОСОБА_3 надання послуг №1059 від 19.07.2016, які підписані без будь-яких зауважень чи застережень уповноваженою особою вантажоодержувача та скріплені відтиском його штампу/печатки.

Слід зазначити, що в ОСОБА_3 надання послуг №1059 від 19.07.2016 Замовник підтвердив факт відсутності у нього претензій щодо обєму, якості та строків виконання робіт (надання послуг).

ОСОБА_3 ч. 1 ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Як вже зазначалось вище, п. 4.4 р. 4 Договору сторони погодили, що розрахунок Замовником Перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі ОСОБА_3 приймання-передачі наданих послуг по Договору про виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками ОСОБА_4, якщо інше не зазначено в Заявці. Можлива повна або часткова передоплата.

ОСОБА_3 №1059 від 19.07.2016 та заявки №1 від 01.07.2016, загальна вартість перевезення становить 152 450 грн, оплата частково передоплата, залишок по факту.

При цьому, оскільки ОСОБА_3 надання послуг між сторонами у справі підписано 19.07.2016, вартість наданих позивачем послуг по перевезенню вантажу згідно Договору №10-02/16 від 10.02.2016 відповідач повинен був здійснити до 20.07.2016 р.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобовязання по оплаті вартості наданих позивачем послуг по перевезенню вантажу згідно Договору №10-02/16 від 10.02.2016 виконав неналежним чином. Вартість наданих позивачем послуг оплатив частково на суму 105 000,00 грн, зокрема: 19.07.2016 ТзОВ "Бонзер" перераховано на рахунок ПП "Транс-Авто-Д" грошові кошти в сумі 80 000,00 грн, 28.10.2016 20 000,00 грн та 24.02.2016 5 000,00 грн (належним чином засвідчені копії платіжних доручень №108 від 19.07.2016 на суму 80 000 грн, №173 від 28.10.2016 на суму 20 000 грн та №241 від 24.02.2017 та відповідних банківських виписок в матеріалах справи).

Таким чином, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 47 450 грн, які останній і просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Статтею 32 ГПК України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до положень ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ст. 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт виконання позивачем взятих на себе згідно Договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів №10-02/16 від 10.02.2016 зобов'язань підтверджено долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями міжнародної товарно-транспортною накладною (СМR серії А №0022903) та ОСОБА_3 надання послуг №1059 від 19.07.2016.

Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільної, своєчасної та повної сплати боргу.

З огляду на наведене, позовні вимоги ПП "Транс-Авто-Д" щодо стягнення з ТзОВ "Бонзер" 47 450 грн боргу за надані згідно Договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів №10-02/16 від 10.02.2016 послуги підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та не заперечені відповідачем.

Окрім того, ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

На підставі даної статті, зважаючи на допущені відповідачем порушення строків проведення розрахунків за надані послуги по перевезенню вантажів, враховуючи здійсненні останнім часткові оплати, позивачем за період з 20.07.2016 по 22.03.2017 нараховано 3% річних в розмірі 1 174 грн 36 коп. та за період з 20.07.2016 по 23.02.2017 - інфляційні нарахування в розмірі 5 703 грн 70 коп.

В п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013, зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням вартості наданих позивачем послуг, встановлених умовами Договору термінів здійснення розрахунків, здійснених відповідачем часткових оплат, а також визначеного позивачем періоду нарахування, проведено перерахунок визначених позивачем сум.

Згідно проведеного судом перерахунку заявленої позивачем до стягнення за період з 20.07.2016 по 22.03.2017 суми 3% річних, правомірним є нарахування останніх в розмірі 1 203 грн 19 коп. Поряд із цим, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі заявлених позовних вимог, до стягнення підлягає сума 3% річних визначена позивачем 1 174 грн 36 коп. (проведений судом розрахунок в матеріалах справи).

Згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 703 грн 70 коп. інфляційного збільшення за період з 20.07.2016 по 23.02.2017 є правомірними, а позов в даній частині таким, що підлягає до задоволення (проведений судом розрахунок в матеріалах справи).

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання.

Окрім того, ст. 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст. ст. 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пп. 7.3.1 п. 7.3 р. 7 Договору встановлено, що за прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

На підставі наведених вище норм чинного законодавства, умов Договору, зважаючи на допущені відповідачем порушення строків проведення розрахунків за надані послуги по перевезенню вантажів, враховуючи здійсненні останнім часткові оплати, позивачем за період з 20.07.2016 по 22.03.2017 нараховано пеню в розмірі 11 523 грн 52 коп.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок пені та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням вартості наданих позивачем послуг, встановлених умовами Договору термінів здійснення розрахунків, здійснених відповідачем часткових оплат, а також визначеного позивачем періоду нарахування, проведено перерахунок останньої.

Згідно проведеного судом перерахунку заявленої позивачем до стягнення за період з 20.07.2016 по 22.03.2017 суми пені, правомірним є нарахування останньої в розмірі 11 773 грн 28 коп. Поряд із цим, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі заявлених позовних вимог до стягнення підлягає сума пені визначена позивачем 11 523 грн 52 коп. (проведений судом розрахунок в матеріалах справи).

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн покладаються судом на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бонзер", вул. Текстильна, 36, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 38838245, на користь Приватного підприємства "Транс-Авто-Д", вул. Запорізька, 7, м. Волочиськ, Хмельницька область, ідентифікаційний код 34412482, 47 450 грн боргу, 1 174 грн 36 коп. 3% річних, 5 703 грн 70 коп. інфляційних нарахувань, 11 523 грн 52 коп. пені та 1 600 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (складення повного рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (складення повного рішення), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 05.05.2017

СуддяІ.М. Гирила