Ухвала суду № 66354184, 26.04.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.04.2017 р.Справа№ 914/285/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотосервіс Плюс», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 74968,11 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2024032,97 грн.

за участю представників:

позивача: не зявився;

відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 30.12.2016 р.);

третьої особи: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотосервіс Плюс», м. Львів про стягнення стягнення 74968,11 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2024032,97 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2017 р. порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 06.03.2017 р. та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3. Ухвалою суду від 06.03.2017р. розгляд справи відкладено на 28.03.2017 р. Ухвалою суду від 28.03.2017 р. розгляд справи відкладено на 03.04.2017 р. Ухвалою суду від 03.04.2017 р. продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 26.04.2017 р.

В судове засідання позивач явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки представник позивача був присутнім в судовому засіданні 03.04.2017 р., що підтверджується відповідним протоколом судового засідання.

Представник відповідача підтримав подане клопотання (вх.№1865/17 від 25.04.2017 р.) про призначення у справі судової економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, розрахунок боргу, яким позивач обгрунтовує розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, є неналежним доказом. Зокрема, в поданому клопотанні представник відповідача зазначив, що позивачем було безпідставно застосовано підвищену процентну ставку у період з 01.02.2009 р. по 28.02.2009 р. у розмірі 23,5%, що склала 1113,20 дол. США та з 01.06.2009 р. по 30.06.2009 р. у розмірі 21%, що склала 1018,63 дол. США, в результаті чого позичальником було сплачено за вказаний період на погашення відсотків за користування кредитом замість 1971,45 дол. США 2131,83 дол. США, а надмірно сплачені кошти не були зараховані у суму тіла кредиту. Таким чином, внаслідок незарахування вказаних сплачених коштів на погашення кредиту, розмір кредиту останнього не зменшився, а подальші нарахування щомісячних платежів у кожному наступному періоді здійснювались з врахуванням невірних показників, порушенням умов кредитного договору та покладанням на позичальника надмірних витрат.

У поданому клопотанні представник відповідача вказав, що 25.03.2016 р. позичальником було внесено платіж у розмірі 359 дол. США, який з врахуванням відсутності прострочених заборгованостей було зараховано на повернення кредиту та отримано банківську квитанцію, що підтверджується відповідною банківською випискою, однак з невідомих причин 08.04.2016 р. банком в односторонньому порядку було відмінено вищевказану касову операцію та безпідставно не зараховано сплачений платіж за цільовим призначенням погашення кредиту. Як наслідок, сума кредиту не зменшилась, що вплинуло в подальшому на розмір відсотків та розмір штрафних санкцій.

Як наголошує представник відповідача, сума заборгованості, стягнення якої є предметом розгляду у даній справі, згідно долученого банком розрахунку заборгованості включає в себе заборгованість за строкову комісію у розмірі 108961,27 грн., що суперечить умовам кредитного договору, оскільки позичальником перед наданням кредиту вже було сплачено комісію на умовах визначених сторонами у кредитному договорі та додатках до них у розмірі 2415 дол. США.

У звязку з наведеним, представник відповідача просив суд призначити у справі судову економічну експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та поставити перед судовими експертами наступне питання:

чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит, видачі та погашенні основної суми кредиту, нарахуванні пені та комісії) умовам укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та ОСОБА_4 кредитного договору №KF52486 від 24.09.2008 р. (додаткам та додатковим угодам до нього) та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за вказаним кредитним договором, беручи до уваги розмір заборгованості зазначений у позовній заяві; долучений до позовної заяви розрахунок загальної заборгованості станом на 02.02.2017 р.; долучений до матеріалів справи під час розгляду справи в суді розрахунок боргу за кредитним договором станом на 02.02.2017 р.?

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено 10.04.2017 р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд прийшов до висновку, що клопотання про призначення судової експертизи у справі підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Судовою експертизою є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст. 1 Закону «Про судову експертизу»).

Пунктом 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» розяснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі є стягнення з ТзОВ «Фотосервіс Плюс» на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованості в сумі 74968,11 доларів США, з яких 61675,81 доларів США заборгованості по кредиту, 8897,64 доларів США заборгованості по відсотках та 4394,66 доларів США пені. При цьому відповідач заперечує таку суму заборгованості перед банком, стверджуючи, що банком в розрахунку не враховано всіх здійснених платежів та здійснено такий розрахунок відповідно до підвищеного розміру процентної ставки за користування кредитом.

Беручи до уваги також і те, що між позичальником і банком було укладено значну кількість додатків та додаткових угод до кредитного договору; з метою встановлення повного розрахунку заборгованості та визначення того чи відповідає наданий позивачем розрахунок заборгованості та інші документи умовам кредитного договору; зважаючи на те, що суд не володіє спеціальними знаннями для визначення документальної обгрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів, а висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування; з метою вирішення спору по суті з прийняттям законного, обґрунтованого та обєктивного рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення у справі судової експертизи.

При підготовці питань, що підлягають вирішенню експертизою, судом проаналізовано подані представником відповідача питання, а також вимоги Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. №1950/5).

Зокрема, питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим обєктам і матеріалам, які направляються на експертизу. (абз.3 п.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Відповідно до п.1.6. Інструкції, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне доручити проведення економічної експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно з п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

З огляду на те, що у справі призначено судову експертизу, провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Призначити у справі судову економічну експертизу документів фінасово-кредитних операцій.

2.Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м.Львів, вул.Липинського, 54).

3.На вирішення експертизи поставити наступне питання:

чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит, погашення основної суми боргу, нарахуванні пені та комісії) умовам укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та ОСОБА_4 кредитного договору №KF52486 від 24.09.2008 р. (з додатками і додатковими угодам до нього) та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за вказаним кредитним договором, беручи до уваги розмір заборгованості зазначений у позовній заяві, долучений до позовної заяви розрахунок загальної заборгованості станом на 02.02.2017 р. та доданий до клопотання (вх.№12234/17 від 30.03.2017 р.) розрахунок пені за кредитним договором станом на 02.02.2017 р.?

4.Оплату витрат на проведення судової експертизи покласти на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фотосервіс Плюс».

5.Попередити експерта про передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків.

6.Зобовязати експерта після закінчення проведення судової експертизи повернути Господарському суду Львівської області матеріали справи, подати письмовий висновок судового експерта за результатами дослідження, копію висновку надіслати сторонам.

7.Зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.

8.Про поновлення провадження у справі, дату, час і місце наступного судового засідання учасники процесу будуть повідомлені ухвалою суду.

Суддя Гоменюк З.П.