Постанова № 66351726, 18.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2017 року № 826/13048/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного територіального управління юстиції у м. Києві до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.08.2016 року №0002321205 (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем безпідставно, без урахування істотних обставин.

Відповідними ухвалами суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/13048/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у його задоволенні повністю. Представник відповідача зазначила, що заявлена вимога не підлягає задоволенню, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених законодавчо.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку представників сторін, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У ході судового розгляду справи у порядку письмового провадження до суду через канцелярію від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати позивачем податків до бюджету, за результатами якої 05.08.2016 року складено акт №232/26-55-12-05, згідно з висновками якого, позивачем порушено терміни сплати самостійно визначених грошових зобов’язань з ПДВ у загальному розмірі 251840,00 грн.

На підставі акту перевірки, 05.08.2016 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивача, за несвоєчасну сплату ним самостійно визначених грошових зобов’язань, зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 25184,00 грн.

Зазначене рішення позивачем оскаржується у судовому порядку, оскільки, за його перевиконанням, воно прийнято відповідачем без врахування факту несвоєчасного зарахування коштів на відповідний рахунок не з вини позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як з’ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивачем до контролюючого органу подано податкові декларації з ПДВ за відповідні періоди: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року.

У ході проведення перевірки відповідач прийшов до висновку про несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених ним грошових зобов’язань з ПДВ.

Зокрема, як зазначено в акті перевірки:

- за податковою декларацією за серпень 2014 року граничний термін сплати 30.09.2014 року, фактично сплачено 17.10.2014 року;

- за податковою декларацією за вересень 2014 року граничний термін сплати 30.10.2014 року, фактично сплачено 21.11.2014 року;

- за податковою декларацією за жовтень 2014 року граничний термін сплати 30.11.2014 року, фактично сплачено 18.12.2014 року та 25.12.2014 року;

- за податковою декларацією за листопад 2014 року граничний термін сплати 30.12.2014 року, фактично сплачено 21.01.2015 року;

- за податковою декларацією за грудень 2014 року граничний термін сплати 30.01.2015 року, фактично сплачено 24.02.2015 року;

- за податковою декларацією за січень 2015 року граничний термін сплати 02.03.2015 року, фактично сплачено 24.03.2015 року;

- за податковою декларацією за лютий 2015 року граничний термін сплати 30.03.2015 року, фактично сплачено 23.04.2015 року;

- за податковою декларацією за березень 2015 року граничний термін сплати 30.04.2015 року, фактично сплачено 25.05.2015 року;

- за податковою декларацією за квітень 2015 року граничний термін сплати 30.05.2015 року, фактично сплачено 18.06.2015 року;

- за податковою декларацією за травень 2015 року граничний термін сплати 30.06.2015 року, фактично сплачено 20.07.2015 року;

- за податковою декларацією за червень 2015 року граничний термін сплати 30.07.2015 року фактично сплачено 10.08.2015 року.

Факт несвоєчасної сплати позивачем узгоджених грошових зобов’язань ним не заперечується. При цьому, у відповідному судовому засіданні представники позивача зазначили, що затримка у сплаті грошових зобов’язань сталася не з вини позивача. Так:

- платіжне доручення №1673 від 19.09.2014 року на оплату ПДВ за серпень 2014 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 26.09.2014 року, тобто у строки, передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.09.2014 року №827 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.09.2014 року №945;

- платіжне доручення №1843 від 16.10.2014 року на оплату ПДВ за вересень 2014 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 17.10.2014 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний такт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.10.2014 року №975 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.10.2014 року №975;

- платіжне доручення №2141 від 19.11.2014 року на оплату ПДВ за жовтень 2014 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 21.11.2014 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.11.2014 року №880 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19..11.2014 року №1017;

- платіжне доручення №2512 від 24.12.2014 року на оплату ПДВ за листопад 2014 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 25.12.2014 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 24.12.2014 року №1059 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 24.12.2014 року №918;

- платіжне доручення №2678 від 21.01.2015 року на оплату ПДВ за грудень 2014 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 21.01.2015 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт потверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 21.01.2015 року №932 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 21.01.2015 року №1073;

- платіжне доручення №563 від 19.02.2015 року на оплату ПДВ за січень 2015 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 24.02.2015 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.02.2015 року №80 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.02.2015 року №80;

- платіжне доручення №869 від 20.03.2015 року на оплату ПДВ за лютий 2015 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 24.03.2015 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.03.2015 року №252 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.03.2015 року №252;

- платіжне доручення №1113 від 21.04.2015 року на оплату ПДВ за березень 2015 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 23.03.2015 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 21.04.2015 року №340 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 21.04.2015 року №340;

- платіжне доручення №1269 від 25.05.2015 року на оплату ПДВ за квітень 2015 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 25.05.2015 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.05.2015 року №400 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.05.2015 року №400;

- платіжне доручення №1451 від 16.06.2015 року на оплату ПДВ за травень 2015 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 18.06.2015 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.06.2015 року №531 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.06.2015 року №531;

- платіжне доручення №1684 від 17.07.2015 року на оплату ПДВ за червень 2015 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 20.07.2015 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 17.07.2015 року №641 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 17.07.2015 року №641;

- платіжне доручення №1911 від 27.08.2015 року на оплату ПДВ за липень 2015 року зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 27.08.2015 року, тобто у строки, передбачені ПК України. Даний факт підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, проставленими на реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 27.08.2015 року №735 та на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 27.08.2015 року №735.

У ході судового розгляду справи представники позивача наполягали на тому, що порушення граничного терміну сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України, відбулося не з вини позивача, так як зобов'язання виконано у повному розмірі та в межах строків, передбачених законодавством.

Згідно з п. 38.1, п. 38.2 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

При цьому, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 9.3 ст. 9 ПК України).

Відповідно до п. 4, п. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Порядок зарахування до державного бюджету коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, та власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року №122 (у редакції наказу Державного казначейства України від 30.11.2010 року №449) (далі - Положення №122) міститься визначення поняття «єдиний казначейський рахунок», згідно з яким, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).

Пунктом 2.1 розділу 2 Положення №122 передбачено, що ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

З метою відображення у режимі реального часу інформації про стан ЄКР, відкритого в НБУ, на балансі Державного казначейства України відкритий відповідний єдиний казначейський рахунок за відповідним балансовим рахунком Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119 (далі - ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України) (п. 2.2 розділу 2 Положення №122).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З аналізу викладених норм суд приходить до висновку, що платник податків зобов'язаний у визначений законодавством строк самостійно сплатити суми податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях.

Зважаючи на викладене суд зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем вчинено дії, спрямовані на своєчасну сплату самостійно визначених ним грошових зобов’язань. Разом з тим, своєчасне зарахування коштів на відповідний рахунок не відбулося не з вини позивача, а внаслідок несвоєчасного перерахування коштів казначейством.

Стосовно викладеного суд зауважує, що у листі ДФС від 20.11.2015 року №24785/6/99-99-10-03-02-15 зазначено, що ст. 129 ПК України передбачено нарахування пені на суму податкового боргу платників податків після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.6 ст. 129 ПК України встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасне перерахування коштів в рахунок сплати самостійно визначеного ним грошового зобов’язання на відповідний рахунок та, як наслідок, прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов Головного територіального управління юстиції у м. Києві до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05.08.2016 року №0002321205.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.І. Келеберда