Постанова № 66350816, 04.05.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року Справа № 803/3272/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до вимог статей 16, 36, 38 Податкового кодексу України платники податків повинні сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом і виконувати податкові обовязки шляхом сплати в повному обсязі відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних норм за фізичною особою ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення №0044721703 від 13.11.2014 в сумі 191 562,06 грн., з яких: 153 249,65 грн. за основним платежем, 38 312,41 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Луцькою ОДПІ вживались заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом надіслання податкової вимоги №407-25 від 16.01.2015, однак, вказані заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу не призвели до його погашення, заборгованість на день подання позову відповідачем добровільно не сплачена. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України органи державної податкової служби як органи стягнення мають право звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. В звязку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача на користь держави податковий борг у розмірі 191 562,06 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №803/3029/15 за позовом ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 по справі № 803/3029/15 без змін.

Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, а саме 21.03.2017.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною 1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З врахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Судом також встановлено, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 191 562,06 грн., що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу по платежах до бюджету фізичної особи (а. с. 5), розрахунком податкового боргу (а. с. 6), зворотнім боком облікової картки платника податків (а. с. 9-11).

Зокрема, вказана сума податкового боргу виникла у звязку з тим, що Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, про що складено акт від 08.10.2014 року №8218/17.3/НОМЕР_1. Із вказаного акту слідує, що під час перевірки платника податків на підставі відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Міндоходів України та форми 1-ДФ про суми виплачених доходів було виявлено отримання позивачем загального доходу за 2013 рік в загальній сумі 1187644,99 грн. (в т. ч. дохід у вигляді додаткового блага в сумі 1 181 644,99 грн. від ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»). Перевіркою, зокрема, встановлено, що позивачем порушено підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, статтю 179 ПК України, в результаті чого підлягає донарахуванню ПДФО за 2013 рік в сумі 153249,65 грн.

На підставі акту перевірки від 08.10.2014 року № 8218/17.3/НОМЕР_1 Луцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 13.11.2014, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з ПДФО на 191562,06 грн., в т. ч.: за основним платежем 153249,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 38312,41 грн., яке оскаржувалось відповідачем в судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 по справі № 803/3029/15 без змін. З огляду на що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, а саме 21.03.2017.

З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції № НОМЕР_2 від 13.11.2014, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 191 562,06 грн., в т. ч.: за основним платежем 153249,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 38312,41 грн. є чинним та судом не скасоване, суд вважає вимогу про стягнення податкового боргу в сумі 191 562,06 грн. підставною.

Відповідно до частин першої та третьої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Отже, оскільки правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № НОМЕР_2 від 13.11.2014 щодо визначення ОСОБА_1 податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 191 562,06 грн. визнано постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2016, яка залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, тому дані обставини не потребують доказуванню при розгляді цієї справи.

Враховуючи викладене, сума податкового боргу, яка підлягає стягненню за даним адміністративним позовом становить 191 562,06 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі ПК України) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктами 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що Луцькою ОДПІ в звязку з несплатою відповідачем податкового боргу вживались заходи щодо його стягнення в порядку, визначеному статтею 59 ПК України, шляхом надіслання податкової вимоги №407-25 від 16.01.2005 (а. с. 8), проте, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 191562,06 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 11, 17, 41, 128, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (43023, АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь держави податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 191 562 (сто девяносто одну тисячу пятсот шістдесят дві) гривні 06 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А. Лозовський