Ухвала суду № 66350019, 06.05.2017, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/253/17

провадження № 2/578/153/17

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2017 року Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

за участю

секретаря судового засідання Литвин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля питання про виправлення описки в рішенні суду від 05 квітня 2017 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

За рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 05 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Суд з власної ініціативи порушив питання про виправлення описки у іменах дітей, а саме: в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення зазначено імена дітей «Дмитро» та «Євген», а згідно Повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вірно «Дмитрій» та «Євгеній».

Сторони в судове засідання не з'явилися, їхня не явка не перешкоджає розглядові даного питання, та узгоджується з правилами статті 219 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/.

Згідно з положеннями частини другої статті 197 ЦПК України, за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до статті 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановлюється ухвала.

За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях). Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

При цьому диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.

Суд може виправити лише ті описки, яких він сам припустився. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер та ускладнюють виконання рішення суду.

Згідно до ч.1,2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14 вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте, якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Згідно до п.8 - 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

У вступній частині рішення зазначаються: час та місце його ухвалення; повне найменування суду, що його ухвалив; прізвище та ініціали судді (суддів - при колегіальному розгляді) і секретаря судового засідання; імена (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет позовних вимог.

При цьому вказуються всі ті особи, які згідно зі статтею 26 ЦПК належать до складу осіб, які беруть участь у даній справі, а не лише ті, які фактично брали участь у розгляді справи. Якщо сторонами є юридичні особи, то найменування такої особи слід наводити відповідно до документів про реєстрацію юридичної особи. Предмет позовних вимог (у тому числі первісного, зустрічного позову та позову третьої особи із самостійними вимогами) зазначається виходячи з вимог закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та підстав заявленої вимоги.

В описовій частині рішення необхідно, зокрема, вказати: зміст і підстави позовних вимог відповідно до позовної заяви; про внесені зміни підстав чи предмета позову, розміру позовних вимог, якщо вони мали місце, і узагальнено викласти позицію відповідача: чи визнає він позов, а якщо визнає, то повністю чи частково; у разі заперечень - у чому суть заперечень проти позову; пояснення осіб, які беруть участь у справі, висновки органів державної влади або місцевого самоврядування, якщо вони брали участь у справі, а також зазначити докази і обставини, для встановлення яких вони досліджувалися. При цьому пред'явлення відповідачем зустрічного позову чи третьою особою самостійних вимогнезмінює процесуального статусу цієї особи.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

У мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на статті 10, 11, 60, 212 та 214 ЦПК (статті 224 - 226 ЦПК - при ухваленні заочного рішення) й інші норми процесуального права, керуючись якими суд установив обставини справи, права та обов'язки сторін. У разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини, які згідно із Законом України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та підлягають застосуванню в даній справі.

В резолютивній частині зазначаються: висновки суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновки суду по суті позовних вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Судом встановлено, і підтверджується матеріалами справи, що імена дітей «Дмитрій» та «Євгеній», тоді як за текстом в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення допущена описка і зазначено «Дмитро» та «Євген», яка підлягає виправленню, не змінюючи зміст рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 05 квітня 2017 року.

Керуючись статтями 219, 293 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Внести виправлення в рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 05 квітня 2017 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області про позбавлення батьківських прав шляхом усунення за текстом в описовій, мотивувальній та резолютивній частині рішення описки, зазначивши правильно та вважати «Дмитрій» та «Євгеній».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.І. Косар