Постанова № 66338605, 04.05.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №337/463/17 Головуючий в 1 інст. Салтан Л.Г.

Провадження №33/778/324/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Городовенко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 з апеляційною скаргою останнього на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28 березня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05 лютого 2017 року о 04-58 год., керував транспортним засобом ВАЗ-211540, д/н НОМЕР_1, по вул.Лермонтова в м.Запоріжжя, з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан спяніння за допомогою технічного приладу «Drager Alkotester» та повному медичному огляду на стан спяніння у закладі охорони здоровя в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду першої інстанції скасувати, та провадження в справі закрити, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що з відеозаписів наданих поліцейськими не можливо ідентифікувати автомобіль який було зупинено, а також те, що він керував транспортним засобом ВАЗ 211540, д/н НОМЕР_1. Крім того зазначає, що суд безпідставно залишив поза увагою пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не вирішив питання про допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та належним чином не дослідив всіх доказів у справі.

У призначене судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не зявився, однак надав до початку судового засідання заяву про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що 05лютого 2017 року приблизно о 04-00 годині він разом зі своїми друзями поверталися додому із нічного клубу «Подіум». Алкоголь у той день він не вживав. За кермом автомобілю не перебував, оскільки тоді керував ОСОБА_3 По дорозі, ОСОБА_3 стало зле, та скрутив живіт, тому вони вирішили заїхати до знайомої ОСОБА_3 Останній припаркував автомобіль, та пішов додому до своєї знайомої. У той момент він пересів на місце водія, та незабаром у вікно постукав інспектор поліції, і вимагав предявити документи. На вимогу інспектора він надав відповідні документи, потім інспектор поліції ніби-то виявив у нього ознаки алкогольного спяніння, і запропонував пройти огляд. Від проходження огляду на стан спяніння за допомогою приладу «Драгер» та повного медичного огляду у закладі охорони здоровя він відмовився, при цьому інспектором були запрошені свідки, після чого на нього був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Під час його складання інспектору він поясняв, що автомобілем не керував, та вподальшому дії цього інспектора він не оскаржував.

Однак, при апеляційному розгляді справи встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №270294 від 05 лютого 2017 року (а.с.1), а також актом огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направленням ОСОБА_2 на огляд до КУ «ЗОНД» з метою виявлення стану спяніння (а.с.2, 3, з яких вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі охорони здоровя; поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт перебування ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного спяніння, та факт його відмови від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі охорони здоровя КУ «ЗОНД»(а.с.6-7).

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі зясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд вислухав пояснення ОСОБА_2, допитав за клопотанням останнього в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитав поліцейських роти №2 батальйону №3 УПП в м.Запоріжжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8, також дослідив відеозапис вказаних подій, та інші докази які наявні в матеріалах справи, і які були долучені учасниками процесу у судовому засіданні, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Також під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, будь-яких порушень допущених при їх складанні не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії БР №270294 від 05 лютого 2017 року, містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, та наклав стягнення у межах встановлених цим Кодексом.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28 березня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1