Рішення № 66336136, 25.04.2017, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № /222/1646/16-ц

Провадження № 2/222/31/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 року Володарський районний суд Донецької області

у складі: Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Нікольська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією родиною на час смерті зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищезазначеним позовом вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_4, яка доводиться позивачу ОСОБА_1 - матір'ю, а позивачу ОСОБА_2 - дружиною. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 земельна ділянка на території Зорянської сільради розміром 7,25 га., та будинок АДРЕСА_2 Таким чином вони є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 Проте, після звернення до нотконтори для оформлення спадщини їм стало відомо, що спадщину після смерті ОСОБА_4 також фактично прийняв син померлої від першого шлюбу ОСОБА_3, оскільки був зареєстрований разом з останньою за однією адресою на час її смерті. Однак ОСОБА_4 на час смерті не мешкала за місцем своєї реєстрації, оскільки з 1996 року постійно мешкала фактично разом з ними однією сім'єю та вели спільне господарство за іншою адресою: АДРЕСА_3 Таким чином ОСОБА_3 вважається таким, що фактично не прийняв спадщину, оскільки не мешкав разом з померлою на час її смерті і заяви до нотконтори про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подав. Також зазначають, що відповідно постанови органу нотаріату від 08.06.2016 року № 656/01-24 їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на предмет спадкування. В зв'язку з чим просять встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року за адресою: АДРЕСА_4 визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_5 розміром 7,25 га., та 1/4 частину будинку АДРЕСА_14 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_7 розміром 7,25 га., та 1/4 частину будинку АДРЕСА_8 порядку спадкування після смерті ОСОБА_4

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги по вищезазначеним підставам підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Також позивач ОСОБА_1 пояснив, що померла ОСОБА_5 є його рідною матір'ю. Він бажає успадкувати свою частку у спадщині, яка залишилася після її смерті. Він звернувся до Нікольської держнотконтори з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус йому повідомила, що крім нього та його батька ОСОБА_2 є ще один спадкоємиць, який фактично прийняв належну йому за законом частку у спадщині - ОСОБА_3 Однак він не згоден з тим, що ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки він у шестимісячний термін до нотконтори з заявою про прийняття спадщини не звернувся, а мати з ним фактично не мешкала, хоча і була зареєстрована. Мати весь час до дня смерті фактично мешкала разом з його батьком та ним самим однією сім'єю в будинку батька. Встановлення факту сумісного проживання йому необхідно для того, щоб ОСОБА_3 вважався таким, що не прийняв спадщину, в зв'язку з чим частки у спадковому майні, яке він спадкує будуть більшими.

Крім цього допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_1 підтвердив, що він разом з батьком ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_5 на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_4 року постійно мешкали разом однією сім'єю в будинку батька за адресою АДРЕСА_4 вели спільне господарство та у них був спільний бюджет. Проте, він разом з матір'ю були зареєстровані за іншою адресою в АДРЕСА_9, де також разом з ними був зареєстрований її син від першого шлюбу ОСОБА_3

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні. Також суду пояснила, що позивач ОСОБА_1, є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Також спадкоємцем першої черги спадкування за законом є його батько ОСОБА_2 Мати позивача на час своєї смерті була зареєстрована в АДРЕСА_10 разом зі своїм сином від першого шлюбу ОСОБА_3, а тому нотаріус вважає, що останній не звертаючись до нотконтори фактично прийняв спадщину, як особа, яка мешкала разом зі спадкодавцем на час його смерті. Проте мати позивача на час смерті не мешкала за місцем своєї реєстрації, а фактично мешкала разом з позивачами за адресою: АДРЕСА_4 а тому право власності на спадкове майно у відповідних частках має бути визнане тільки за чоловіком та сином померлої. Також пояснила, що у її довірителя та позивача ОСОБА_2 відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_11 Донецької області, а тому вони позбавленні можливості надати його нотаріусу для оформлення спадщини на зазначене нерухоме майно, в зв'язку з чим право позивача ОСОБА_1 підлягає захисту в судовому порядку.

Позивач ОСОБА_2 суду пояснив, що померла ОСОБА_5 є його дружиною. Він бажає успадкувати свою частку у спадщині, яка залишилася після її смерті. Він звернувся до Нікольської держнотконтори з заявою про прийняття спадщини, але як з'ясувалося, крім нього та його сина ОСОБА_1 є ще один спадкоємиць, який фактично прийняв належну йому за законом частку у спадщині - ОСОБА_3 Однак він не згоден з тим, що ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки він у шестимісячний термін до нотконтори з заявою про прийняття спадщини не звернувся, а дружина з ним фактично не мешкала, хоча і була зареєстрована. Також пояснив, що його дружина з 1996 року по час смерті мешкала разом з ним в його будинку за адресою: АДРЕСА_4 також разом з ними на час смерті дружини мешкав їх син ОСОБА_1 Встановлення факту сумісного проживання йому необхідно для того, щоб ОСОБА_3 вважався таким, що не прийняв спадщину, в зв'язку з чим частки у спадковому майні, яке він спадкує будуть більшими.

Також допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_2 підтвердив, що він разом зі своїм сином ОСОБА_1 та дружиною ОСОБА_5 на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_4 року постійно мешкали разом однією сім'єю в його будинку за адресою АДРЕСА_4 вели спільне господарство та у них був спільний бюджет. Проте, дружина та його син були зареєстровані за іншою адресою в АДРЕСА_9, де також разом з ними був зареєстрований її син від першого шлюбу ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання неодноразово не з'явився. Про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи: Нікольської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився. Про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду письмову заяву в якій просив справу розглянути без його участі.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників процесу достатніми, суд розглянув справу без участі відповідача та представника третьої особи: Нікольської державної нотаріальної контори.

Вислухавши пояснення позивачів, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6, допитавши позивачів в якості свідків, розглянувши письмову заяву представника третьої особи: Нікольської державної нотаріальної контори, дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи № 10/2015, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народився ОСОБА_1 і його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 28.12.1995 року уклав шлюб з ОСОБА_4 і після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище «ОСОБА_4», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Відповідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, і місцем її смерті зазначено с. Зоря Володарського району Донецької області.

Згідно довідки виконкому Зорянської сільради № 1065 від 22.12.2014 року ОСОБА_5 з 1986 року до дня смерті постійно мешкала в АДРЕСА_9 та разом з нею на день смерті постійно мешкали син - ОСОБА_3, невістка ОСОБА_7, син ОСОБА_1 та онук ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа, а.с. 5).

Згідно довідки виконкому Зорянської сільради № 404 від 06.04.2017 року сільрада повідомляє, що у довідці № 1065 від 22.12.2014 року ними помилково зазначено постійне місце проживання ОСОБА_5 на день смерті АДРЕСА_9 замість даних про зареєстрованих осіб. Довідки № 1042 від 02.08.2016 року та 2015 року відповідають дійсності про фактичне місце проживання ОСОБА_5 на день смерті за адресою АДРЕСА_12

Відповідно довідок виконкому Зорянської сільради № 653 від 27.08.2015 року та № 1042 від 02.08.2016 року ОСОБА_5 мешкала в АДРЕСА_9 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року та мала склад сім'ї: чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_1

Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що 23.01.2015 року до Нікольської держнотконтори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року звернувся син померлої - позивач ОСОБА_1 ( а.с. 1).

Відповідно письмової заяви від 13.05.2016 року спадкоємиць ОСОБА_1 допустив до кола спадкоємців за законом після смерті своєї матері для прийняття спадщини свого батька ОСОБА_2, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин (а.с. 16).

13.05.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Нікольської держнотконтори з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї дружини ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується відповідною заявою (а.с. 17).

Частиною першою ст. 256 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які встановлюються судом, частиною другої зазначеної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до вимог ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємиць, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч.2 ст.1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємиць, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Також, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємиць, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст. 29 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно, або тимчасово. Постійним місцем проживання є зареєстроване з дотримання встановленого порядку реєстрації на території адміністративно - територіальної одиниці, в якій особа проживає понад 6 місяців протягом року. Реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документи, до яких вноситься відомості про місце проживання та місце перебування особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні. Тобто місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Як встановлено судом спадкодавець ОСОБА_5 на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_9 а тому місцем її проживання на час смерті є саме зазначена адреса, в зв'язку з чим її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які також на час її смерті були зареєстровані за даною адресою фактично прийняли спадщину після її відкриття.

За таких обставин позовні вимоги позивачів щодо встановлення факту їх сумісного проживання разом з спадкодавцем ОСОБА_5 на час її смерті за адресою АДРЕСА_13 задоволенню не підлягають.

Також слід зазначити, що відмовляючи у задоволенні в цій частині позову, суд також виходив з того, що пояснення позивачів, у тому числі надані ними в якості свідків не спростовують висновків суду, як і представлені ними довідки органу місцевого самоврядування, щодо фактичного місця проживання померлої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 оскільки місце мешкання останньої за зазначеною адресою слід розцінювати як місце її перебування де вона постійно не проживала, а тимчасово знаходилася, а тому дана обставина не створює для позивачів будь яких правових наслідків.

Щодо позовних вимог про визнання за кожним позивачем право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на спадкове майно у виді 1/2 частини земельної ділянки на території Зорянської сільради розміром 7,25 га., та 1/4 частини будинку АДРЕСА_14 слід зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 7,25 га. розташованої на території Зорянської сільської ради колишнього КСП «Маріупольський», цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2519960 від 09.01.2004 року та № 14837562 від 08.06.2007 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на нежиле приміщення, продовольчу крамницю розташовані за адресою АДРЕСА_15 з 09.01.2004 року та на нежитлову будівлю, їдальню за цією ж адресою з 08.06.2007 року.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожній особі гарантовано право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Відповідно положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Також, відповідно правового змісту ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Як встановлено судом позивачі є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, звернулися до нотаріуса у встановленому законом порядку з заявами про прийняття спадщини, мають правовстановлюючі документи на зазначене нерухоме майно, власником якого є спадкодавець, проте доказів з приводу того, що у них є перешкоди в оформленні в нотаріальному порядку спадкових прав на зазначене нерухоме майно суду не представили, а тому суд вважає, що їх права не порушені і судовому захисту не підлягають в зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

Позовні вимоги позивачів щодо визнання за кожним з них право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на спадкове майно у виді 1/4 частини квартири АДРЕСА_16 також задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.06.2016 року державний нотаріус Володарської державної нотаріальної контори Донецької області відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_17 з причини відсутності правовстановлюючого документу на предмет спадкування (а.с. 25).

Згідно листа № 82 від 13.05.2016 року КП Володарської районної ради «Бюро технічної інвентаризації» повідомляє Володарську держнотконтору на запит останньої, що право власності на квартиру у багатоповерховому будинку за адресою АДРЕСА_18 зареєстроване на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.04.1996 р. (а.с. 22).

Позивачі в обґрунтування заявленої вимоги посилаються на відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно, проте доказів з приводу того, що вони приймали будь - які дії щодо отримання свідоцтва про право власності на житло від 05.04.1996 р., а саме зверталися з цього приводу до КП Володарської районної ради «Бюро технічної інвентаризації» і їм у видачі цього свідоцтва, або його дублікату було відмовлено, що унеможливлює його подачу нотаріусу, суду не надано, а тому суд вважає, що позивачами не доведено, що на даний час їх право порушено, в зв'язку з чим воно судовому захисту не підлягає.

Крім цього слід зазначити, що наявність оголошення у пресі про втрачені правовстановлюючі документи та відмови у вчиненні нотаріальних дій не свідчить в даному випадку саме про порушення прав позивачів, оскільки, як було зазначено вище вони не вичерпали всі можливості для отримання необхідних документів для подачі нотаріусу.

Також, позивачі при зверненні до суду повинні були сплатити судовий збір в розмірі по 826,80 грн. кожний, а саме по 551,20 грн. за вимоги майнового характеру та по 275,60 грн. за вимоги немайнового характеру. Ухвалою судді від 13.12.2016 року позивачам відстрочено сплату судового збору до винесення рішення по справі. Таким чином, на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що позивачам в задоволенні їх позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що з них слід стягнути на користь держави судові витрати у виді судового збору, сплату якого при зверненні до суду їм було відстрочено в розмірі по 826,80 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57-61, 88, 169, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 29, 328, 1216 - 1223, 1258, 1261, 1268 - 1270 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Нікольська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією родиною на час смерті зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у виді судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок, за вимоги немайнового характеру в розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, а всього 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у виді судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок, за вимоги немайнового характеру в розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, а всього 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.О. Подліпенець.