Ухвала суду № 66332773, 03.05.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 426/5964/17

Провадження № 11-сс/782/86/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Тополюк Є.В.,

суддів: Рябчун О.В., Павленко Т.І.

за участю секретаря:Коротенко С.В.

прокурора: Забара М.А.

слідчого: Старченка Д.В.

представника ТОВ "Сватівського заводу експериментального лиття" та ОСОБА_1, адвоката: ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 24.03.2017 року про арешт майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 24.03.2017 року задоволено клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 про арешт майна. Накладено арешт на усе майно ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» (ЄДРПОУ: 35130376), який розташований за адресою: вул. Комінтерна, 48, м. Сватове Луганської області, відповідно до коду ЄДРПОУ: 35130376.

В ухвалі вказано, що слідчий Сватівського ВП ГУНП в Луганській області звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вказавши, що 28.12.2016 року до чергової частини Сватівського ВП ГУНП надійшло повідомлення про те, що невідомі особи самовільно, всупереч установленого законом порядку проникли на територію ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття». 28.12.2016 року відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12016130550001121, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Слідчим було встановлено, що 28.12.2016 року ОСОБА_1 в супроводі охоронної фірми « ОСОБА_4 міста» прибув на територію Товариства з обмеженою відповідальністю« Сватівський завод експериментального лиття» (ЄДРПОУ: 35130376), яка розташована в м. Сватове, Луганської області для виконання обовязків керівника зазначеного товариства, при цьому надав документи, які підтверджують, що він є керівником даного підприємства.

Крім цього, слідчий зазначив, що 29.12.2014 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 було видано довіреність № 2762, згідно якої ОСОБА_6 надав право ОСОБА_4 на продаж за ціною та на умовах на власний розсуд належної йому на праві власності частки (у повному обсязі або її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сватівський завод експериментального лиття» (ЄДРПОУ: 35130376). На підставі цієї довіреності приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 були внесені зміни у відомості щодо засновника та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю« Сватівський завод експериментального лиття», згідно яких керівником підприємства було призначено ОСОБА_1

Окрім того, слідчим було встановлено, що 07.08.2012 року між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» було укладено іпотечний договір № ДН/ІП/ВКЛ/71032-13/17/12, де ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» виступав як майновий поручитель та предметом іпотеки був майновий комплекс цього підприємства.

У цей же день між вищевказаними сторонами були укладені договори застави № ДН/3-1/ВКЛ/71032-13/07/12 та № ДН/3-2/ВКЛ/71032-13/07/12, де ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» виступав як майновий поручитель та предметом застави був майновий комплекс цього підприємства. На підставі вищевказаних договорів на майновий комплекс ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» ( далі ТОВ «СЗЕЛ») який розташований за адресою: вул. Комінтерна, 48 в м. Сватове, Луганської області, було накладено заборону відчуження.

Слідчий послався на покази потерпілого ОСОБА_6, та свідка ОСОБА_8, які були допитані під час досудового розслідування, та з змісту яких слідує, що 29.12.2014 року ОСОБА_6 довіреності не давав, знаходився за межами державного кордону території України, та що теперішній керівник ТОВ « СЗЕЛ» ОСОБА_1В намагається зняти заборону відчуження на майновий комплекс для подальшого його продажу.

У слідчого виникли сумніви щодо справжності довіреності № 2762 від 29.12.2014 року, на підставі чого в ЄДР були внесені зміни у відомості щодо засновника та керівника ТОВ «СЗЕЛ», та він вважає, що корпоративні права та майновий комплекс ТОВ « СЗЕЛ», які належать ОСОБА_1 є предметом вчиненого кримінального правопорушення, повязаного з самоправством стосовно ТОВ «СЗЕЛ».

Також слідчий вказує, що у нього відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.170 КПК України є підстави вважати, що ОСОБА_1 як власник корпоративних прав та майнового комплексу ТОВ «СЗЕЛ» може чинити перешкоди повному швидкому та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні шляхом приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати або знищення вказаних корпоративних прав та майнового комплексу ТОВ «СЗЕЛ», у звязку з чим слідує застосувати заборону на користування, розпорядження та відчуження на користь третіх осіб вищевказаними корпоративними правами та майновим комплексом. На його думку, у разі зволікання в незастосуванні накладенні арешту на вищевказане тимчасове вилучено майно у ОСОБА_1 існує реальна загроза зникнення, втрати, пошкодження відповідних корпоративних прав та майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з даним рішенням слідчого судді, директор ТОВ "СЗЕЛ" ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, де просить скасувати ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 24.03.2017 року як незаконну, та відмовити в задоволенні клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ТОВ «СЗЕЛ». Зазначає, що ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, про винесену ухвалу їм стало відомо з Єдиного реєстру судових рішень 21.04.2017 року. Також просить звернути увагу на той факт, що при розгляді справи судом першої інстанції не досліджено жодного наданого суду доказу, що відображено в журналі судового засідання від 24.03.2017 року. Слідчим суддею не встановлено порушень законодавства як при призначені директором ТОВ «СЗЕЛ» ОСОБА_1, так і при виконанні ним своїх посадових обовязків. Матеріали кримінального провадження № 12016130550001121 від 28.12.2016 року свідчать про те, що підозру будь-якої особі не повідомлялося, тобто відсутні особи, які б мали статус підозрюваного чи обвинуваченого. В матеріалах судової справи відсутня копія довіреності від 29.12.2014 року, яка відповідно до клопотання слідчого є підставою для розслідування самоправства. В матеріалах справи відсутні будь - які докази на спробі вчинити відчуження майна ТОВ «СЗЕЛ». Наявні в матеріалах справи копії протоколів допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прочитати не можливо. Та взагалі матеріали судової справи не містять доказів вчинення будь ким самоправства стосовно майна ТОВ «СЗЕЛ». Слідчий суддя лише формально послався в мотивувальній частині ухвали на ст. 170 КПК України, не навівши жодних доводів, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав арешту майна ТОВ «СЗЕЛ». Просить звернути увагу, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції на порушення вимог статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка гарантує кожному право мирно володіти своїм майном.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника директора ТОВ «СЗЕЛ», адвоката ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу задовольнити з зазначених в ній підстав, прокурора, що заперечував проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою, пояснивши, що по даному кримінальному провадженню підозру нікому не виносили, пояснення слідчого, який зазначив, що оригінал довіреності від 29.12.2014 року знаходиться у м. Донецьку, на окупованої території, що договори про іпотеку та про заставу майна ТОВ "СЗЕЛ" дійсні по теперішній час, заборона відчуження не скасована, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Слідчий Старченко Д.В. не надав слідчому судді та апеляційному суду даних про те, що будь-якої особі по кримінальному провадженні № 12016130550001121 від 28.12.2016 року повідомлялося про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

З змісту ОСОБА_4 з кримінального провадження вбачається, що 28.12.2016 року до ЧЧ Сватівського ВП ГУНП надійшло повідомлення про те, що невідомі особи самовільно всупереч установленого законом порядку проникли на територію ТОВ « СЗЕЛ». Детальні обставини встановлюються.(а.с.5).

З змісту клопотання слідчого Старченко Д.В. про арешт майна від 23.03.2017 року вбачається, що під час проведення досудового розслідування встановлено, що 28.12.2016 року ОСОБА_1 в супроводі охоронної фірми «ОСОБА_4 міста» прибув на територію Товариства з обмеженою відповідальністю «Сватівський завод експериментального лиття» (ЄДРПОУ: 35130376), яка розташована в м. Сватове, Луганської області для виконання обовязків керівника зазначеного товариства, при цьому надав документи, які підтверджують, що він є керівником даного підприємства.(а.с.2-4).

З змісту долучених до клопотання слідчого Старченко Д.В. матеріалів слідує, що вищевказане підприємство є майновим поручителем та предметом застави, тобто іпотеки, про що було зазначено під час укладення 07.08.2012 року іпотечного договору між ПАТ « ЕНЕРГОБАНК» та ТОВ « Спілка заводів важкого машинобудування».(а.с.12-14).

Цей договір складався у м. Сватове Луганської області, був підписаний всіма сторонами, у звязку з чим приватним нотаріусом Сватівського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_9 була накладена заборона відчуження на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Луганська область, Сватівській район, м. Сватове, вул. Коминтерна, 48, який належить ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» до припинення чи розірвання договору.(а.с.15).

Слідчий Старченко Д.В. у своєму клопотанні просив накласти арешт на усе майно ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття», яке знаходиться за вищевказаною адресою, виходячи з того, що ОСОБА_1 як власник корпоративних прав та майнового комплексу ТОВ «СЗЕЛ» може чинити перешкоди повному швидкому та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні шляхом приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати або знищення вказаних корпоративних прав та майнового комплексу ТОВ «СЗЕЛ», у звязку з чим слідує застосувати заборону на користування, розпорядження та відчуження на користь третіх осіб вищевказаними корпоративними правами та майновим комплексом. На його думку, у разі зволікання в незастосуванні накладенні арешту на вищевказане тимчасове вилучено майно у ОСОБА_1 існує реальна загроза зникнення, втрати, пошкодження відповідних корпоративних прав та майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наразі ОСОБА_1 офіційно є директором ТОВ « СЗЕЛ», а також співвласником корпоративних прав ТОВ «СЗЕЛ». Довіреність, видана від імені ОСОБА_6, про яку вказує слідчий у своєму клопотанні, не визнана недійсною в передбаченому законом порядку.

Доказів того, що ОСОБА_1 може чинити будь-які перешкоди повному швидкому та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні шляхом приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати або знищення вказаних корпоративних прав та майнового комплексу ТОВ «СЗЕЛ» апеляційному суду не надано, в ухвалі слідчого судді не наведено.

У звязку з чим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що слідчий суддя лише формально послався на ст.170 КПК України в мотивувальної частині своєї ухвали, а тому законних підстав для арешту майна ТОВ « СЗЕЛ» у слідчого судді не було.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали.

В задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на усе майно ТОВ «СЗЕЛ» слід відмовити за відсутністю передбачених законом достатніх підстав для арешту майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 167, 170, 407, 419, 422, 376 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 24 березня 2017 року про накладення арешту на усе майно ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття»,що знаходиться за адресою : вул. Комінтерна,48, м. Сватове, Луганської області, відповідно до коду ЄДРПОУ : 35130376 скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 про накладення арешту на усе майно ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття», що знаходиться за адресою: вул. Комінтерна, 48, м. Сватове, Луганської області, відповідно до коду ЄДРПОУ: 35130376.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

Є.В.ОСОБА_10 ОСОБА_11Павленко