Ухвала суду № 66332742, 27.04.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 428/1697/16-ц

Провадження № 22ц/782/76/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» квітня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Стахової Н.В.

суддів: Орлова І.В., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Подрябінкіна Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецького об»єднання Азот» про поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об»єднання Азот», у якому, після збільшення позовних вимог, просив поновити його на посаді слюсаря з обслуговування контрольно вимірювальних приладів та автоматики 5 розряду цеху нейтралізації та очистки промислових стічних вод (далі НОПС) Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об»єднання Азот» (далі відповідач), виплатити компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 112 гн.96 коп., середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 40229,20 грн., середню заробітну плату за час затримки розрахунку у розмірі 40229,20 грн., відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та допустити рішення до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що працював на підприємстві слюсарем з обслуговування контрольно вимірювальних приладів та автоматики 5 розряду цеху «НОПС» ПрАТ «Азот». Наказом № 0001-КП від 14 січня 2016 року його було звільнено з посади за п.1.ч.1 ст. 40 КЗпП України у звязку із скороченням чисельності та штату працівників. Вважає, що його звільнення є незаконним, оскільки він неодноразово надавав згоду на переведення на інші посади, але відповідачем ці вимоги були залишені без задоволення. Крім того, відповідач приховує список вільних посад на підприємстві, що порушує вимоги ст. 40 КЗпП України та не ознайомив його з переліком вакансій за січень 2016 року. Звільнення відбулося без згоди профспілкового комітету, тому його порушені права підлягають судовому захисту.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 січня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот» компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 112 грн.96 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1356 грн.87 коп., судовий збір у розмірі 14 грн.70 коп., допущено негайно виконання судового рішення в частині стягнення виплати компенсації за невикористану відпустку в розмірі 112 грн.96 коп., та в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1356 грн.87 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, а також просить стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15 січня 2016 року по час ухвалення судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи частково у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених законом підстав для поновлення позивача на роботі, оскільки у відповідача відбулося скорочення чисельності та штату працівників, відповідачем додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та підстав для скасування не вбачає, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами п.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст. 49 -2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що згідно п.п.1.3, 1.6 Виписки № 45 від 24 вересня 2015 року з Протоколу заочного голосування наглядової ради ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання Азот» № 24/09/2015 від 24 вересня 2015 року вирішено скоротити з 15 січня 2016 року штатну чисельність працівників ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання Азот» на 41 одиницю та зменшити штатну чисельність працівників з 6426 до 6384 штатних одиниць; доручено Голові правління ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання Азот» ОСОБА_3 здійснити всі необхідні дії щодо скорочення штатної чисельності працівників, введення нової організаційної структури ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання Азот» та строку її введення з дотриманням вимог чинного законодавства та Колективного договору.

З метою внесення змін до організаційної структури та чисельності працівників ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот» та затвердження організаційної структури ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот» заочним голосуванням Наглядової ради ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот» від 08 жовтня 2015 року № 01/ПП-199 прийнято рішення про скорочення 41 штатної одиниці та зменшення штатної чисельності працівників з 6426 до 6385 штатних одиниць з 15 січня 2016 року.

Про наступне вивільнення ОСОБА_2 попереджений підприємством 06 листопада 2015 року.

Згідно Списку наявності вільних робочих місць та вакантних посад на ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання Азот» від 06 листопада 2015 року та 30 листопада 2015 року ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання Азот» запропонувало ОСОБА_2 список наявності вільних робочих місць та вакантних посад, з якими останній був ознайомлений.

Первинною профспілковою організацією Незалежною профспілкою гірників України робітників Сєвєродонецького об»єднання «Азот» № 2/12 від 29 грудня 2015 року відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 з роботи на ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот».

Наказом Голови Правління ПрАТ «Сєвєродонецьке об»єднання Азот» № 0001-КП від 14 січня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у звязку із скороченням чисельності працівників.

Суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і правці, зокрема скорочення чисельності штату працівників. Відповідачем дотримані норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника. Позивача попереджено за два місяці про наступне вивільнення, відповідач не мав можливості перевести позивача на іншу роботу з урахуванням відсутності у останнього достатньої освіти, кваліфікації та досвіду роботи, що підтверджується посадовими інструкціями до вказаних посад.

Відповідно до ч.7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору повинне бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Отже, рішення профспілкового комітету про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

Доводи апеляційної скарги про те, що відмова у наданні згоди на звільнення працівника ОСОБА_2 є обґрунтованою, не заслуговують на увагу, оскільки рішення профспілкового комітету має містити власне правове обґрунтування такої відмови. Інформація щодо причин скорочення профспілковим організаціям НПГУ зазначена у листах № 01/ПП-271 від 18 грудня 2015 року та № 01/ПП-272 від 18 грудня 2015 року. Посилання апелянта щодо можливості перевести його на іншу посаду, також до уваги не приймаються, оскільки відповідно до посадових інструкцій інжектора конструктора 1 категорії електротехнічного бюро проектноконструкторського відділу, майстра зміни відділення карбамидоформальдегідних смол цеху виробництва формаліну, виробних вінілацетату та формаліну, провідного інженера конструктора бюро контрольно вимірювальних приладів та автоматики проектно конструкторського відділу, електромонтера охоронно пожежної сигналізації 6 розряду дільниці по монтажу та обслуговуванню автоматичних систем пожежогасіння служби по монтажу та наладці цеху контрольно вимірювальних приладів та автоматики, майстра дільниці по монтажу та обслуговуванню автоматичних систем пожежогасіння служби по монтажу та наладці цеху контрольно вимірювальних приладів та автоматики, у останнього відсутня кваліфікація та досвід роботи за вказаними посадами.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 був призначений на посаду електромонтера охоронно пожежної сигналізації 6 розряду дільниці з монтажу та обслуговування автоматичних систем пожежогасіння цеху «КВПіА» ПрАТ «Азот», що є підставою для скасування рішення суду, судова колегія не приймає, оскільки спірні правовідносини виникли між ОСОБА_2 та підприємством.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: