Рішення № 66330243, 24.04.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9141/15-ц

н\п 2/490/2259/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Мамаєвої О.В.,

із секретарем Баришніковою І.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва позовну заяву публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит " до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

11 вересня 2015 року ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно кредитного договору № 07-kis-2007 від 03.05.2007 року позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30000,00 дол.США із сплатою відсотків у розмірі 15,5 % річних, на строк до 02.05.2022 року.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, у зв'язку із чим станом на 16.07.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 372616,16 грн. Враховуючи вищевикладене позивач просив суд позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача не зявився надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те що, відповідач не отримував кредитні кошти. Представником позивача не надано доказів на підтвердження надання кредиту в обумовленому розмірі відповідачу, так у наданій представником позивача копії заяви на видачу готівки від 03.05.2007 року був відсутній підпис отримувача, після надання вказаної копії заяви із підписом отримувача, не надано оригінал заявки для проведення почеркознавчої експертизи. Окрім того, представник відповідача вказує, що позов заявлено передчасно, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження предявлення позивачем до відповідача вимоги про дострокове повернення кредитних коштів та сплати відсотків. Представник також зазначив, що не згоден із наданим рохрахунком заборгованості. Та просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності. Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд в задоволені позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 03 травня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 07-kis-2007, відповідно до у мов якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умов забезпеченості, поверненості, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 30000,00 дол.США, з оплатою по процентній ставці 15,5 % річних /а.с.5-6 т.1/.

Згідно п.3.1 умов кредитного договору, видача кредитних ресурсів проводиться на підставі письмової заявки позичальника, за погодженням банку.

Пунктом 3.2 умов кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором до 02.05.2022 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісячно у строк до 10 числа кожного місяця проводити погашення заборгованості згідно додатку №1.

Згідно п.4.2, нарахування процентів здійснюється в період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок.

Нарахування процентів за день видачі за день видачі кредитних ресурсів проводиться як за повний день, а день повернення не проводиться. Нарахування проводиться не рідше одного разу на місяць на залишок заборгованості позичковому рахунку позичальника за період з 01 по останнє число включно кожного місяця. Нарахування процентів проводиться по методу «факт»/360 за кожний день користування кредитними ресурсами.

Відповідно п.6.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів. Позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків, передбачених п.3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6, цього договору, а також будь-яких інших строків, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

У графіку погашення кредита (Додаток №1 до договору) встановлено, що щомісячне погашення кредиту має становити по 166 доларів США /а.с. 7 т.1/.

Згідно п.1.2 статуту ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" з метою приведення у відповідність до вимог ЗУ «Про акціонерні товариства» статут банку викладено в новій редакції та змінено найменування банку на ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" /а.с.19-20 т.1/.

Доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів укладення кредитного договору та доказів отримання кредитних коштів відповідачем є безпідставними, виходячи з наступного.

Так, згідно з частиною першою статті 638та частиною першою статті 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі частини другої ст. 640 ЦК Україниу разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

Сторони 03 травня 2007 року уклали кредитний договір у письмовій формі, як вимагається частиною першою ст. 1055 ЦК України. Відповідно до умов цього договору Банк надає позичальнику в тимчасове користування на умов забезпеченості, поверненості, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 30000,00 дол.США, з оплатою по процентній ставці 15,5 % річних, на строк до 02.05.2022 року. Свій підпис на кредитному договорі відповідач не заперечував. Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що в цей же день Банк видав кредит відповідачу.

Крім того, згідно наданого розрахунку за особовим рахунком відповідача, позичальником з червня 2007 року по грудень 2014 року включно здійснювалось погашення кредиту та в рахунок погашення заборгованості фактично було сплачено 16 331,52 доларів США.

Тобто, вищевикладені обставини підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів та наявності у нього обов'язку з погашення цього кредиту.

Та обставина, що відповідач оспорює підписання заяви на видачу готівки №1 від 03.05.2007 року, за якою ОСОБА_2 отримав суму кредиту у розмірі 30 000 дол.США, однак почеркознавча експертиза не проведена через ненадання оригіналу об'єкту дослідження, була надана лише у копії, а оригінал, як слідує із пояснень представника позивача, знищено за строками зберігання, не впливає на суть вирішення спору, та спростовується вищевикладеним.

З вимогами про визнання недійсним кредитного договору ОСОБА_2 до суду не звертався.

Згідно положень статей10,60 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст.1049,1054 ЦКза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуєтьсянадати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2ст.1050 ЦК, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати належних йому процентів.

Як встановлено судом, банк свої зобов'язання виконав повністю та видав позичальнику ОСОБА_2 обумовлену кредитним договором суму.

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобовязання за кредитним договором виконував неналежним чином, оскільки з грудня 2014р. не сплачує передбачені кредитним договором платежі,в звязку з чим станом на 16.07.2015 року за ним утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 372616,16 грн., яка складається з:

- 12 124.39 дол.США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 16.07.2015 року 1 долар США/22,1073 грн. 268 037,53 грн.) - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту;

- 1 244.09 дол.США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 16.07.2015 року 1 долар США/ 22.1073 грн. 27503,47 грн.) сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту;

- 264.77дол.США (гривневий еквівалент по курс НБУ станом на 16.07.2015 року 1 долар США/ 22.1073 грн. 5 853.35 грн.) сума строкової заборгованості по відсоткам;

- 967.42 дол.США (гривневий еквівалент по курсу НБУ станом на 16.07.2015 року 1 долар США / 22.1073 грн. 21 387.04 грн.) - простроченої заборгованості по відсоткам;

- 49834.77 грн. пеня /а.с.11-16 т.1/.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору, відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.12 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. "Про практику застосування законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин", у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки, якою є штраф та пеня, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають, істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на значний розмір неустойки, суд, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 10000,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить 332781,39 грн. (268037,53 грн. + 27503,47 грн. + 5853,35 грн. + 21387,04 грн. + 10000,00 грн. = 332781,39 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Посилання представника відповідача, на те що позов заявлено передчасно, так як термін повернення кредитних ресурсів та сплати відсотків ще не настав, оскільки згідно до строку дії кредитного договору кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 02.05.2022 рік, також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження предявлення банком до відповідача вимоги про дострокове повернення кредитних ресурсів та сплату відсотків є безпідставними.

Так, згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, банк набув право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплати процентів.

Умовами кредитного договору передбачено право банку, а не обов'язок, направляти позичальнику вимогу про дострокове погашення кредитних коштів. Ненадіслання попередньо вказаної вимоги не позбавляє банк права звернутись до суду за захистом порушеного права, крім того, такою вимогою є і сама позовна заява.

Що стосується клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, то воно не підлягає задоволенню, оскільки строк позовної давності для звернення до суду позивачем не пропущено.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1, 3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Дії відповідача по оплаті заборгованості за кредит, зокрема, останній платіж був проведений 19.12.2014 року, свідчать про визнання ним свого боргу, та перебіг строку позовної давності відповідно переривався. Після переривання 19.12.2014 року перебіг позовної давності почався заново. З позовом банк звернувся до суду 31.08.2015 року, тобто в межах строку позовної давності.

Заперечуючи проти наданого розрахунку заборгованості, представник відповідача будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів суду не надав. Тому суд приймає наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний.

Нарахування процентів на день видачі кредитних ресурсів, згідно п.4.2 договору, проводиться як за повний день, а день повернення не проводиться. Нарахування проводиться не рідше одного разу на місяць на залишок заборгованості позичковому рахунку позичальника за період з 01 по останнє число включно кожного місяця. Нарахування процентів проводиться по методу «факт»/360 за кожний день користування кредитними ресурсами.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України, банком проведено розрахунок процентів та визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті на дату направлення позовної заяви до суду.

Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем (судовий збір у розмірі 3654,00 грн.) - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3263,36 грн. (332781,39 грн. х 3654,00 грн. / 372616,16 грн. = 3263,36 грн.)

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.525-526, 551, 553, 554, 559, 625, 626, 629, 1054, 1047, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит " до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн: НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит " (код ЄДРПОУ 26499505) суму боргу за кредитним договором №107-kis -2007 від 03.05.2007 року у розмірі 332781,39 грн., яка складається із: суми строкової заборгованості по основному боргу кредиту - 12124,39 доларів США (гривневий еквівалент 268037,53 грн.), суми простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 1244,09 доларів США (гривневий еквівалент 27503,47 грн.), суми строкової заборгованості по відсоткам - 264,77 доларів США (гривневий еквівалент 5853,35 грн.), суми простроченої заборгованості по відсоткам - 967,42 доларів США (гривневий еквівалент 21387,04 грн.), пені 10000 грн.; та судові витрати у розмірі 3263,36 грн.

В задоволенні решти частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Мамаєва