Ухвала суду № 66323196, 28.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/376/17 Справа № 216/1346/17 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2017 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Живоглядової І.К., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря Дьоміної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року

за участю власника майна ОСОБА_2

адвокатів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, що було вилучено, опечатано 22 березня 2017 року в процесі проведення обшуку за місцем розташування нафтобази АЗС «НТС» (ПП «Нафтатранссервіс») за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, станція Грековата, 5, а саме: чорнові записи на 120 аркушах, дизельне паливо загальною кількістю 59110 кубів для подальшого його зберігання на нафтобазі ПП «Нафтатранссервіс» за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, станція Грековата, 5, зразки дизельного палива в кількості 12 банок обємом по 3 літри кожна.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що слідчий суддя безпідставно наклав частково арешт на вилучене під час обшуку майно, оскільки саме дизельне пальне, яке вилучене в ході обшуку за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, станція Грековата, 5, буде знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто у повній мірі відповідає вимогам ст. 98 КПК України, та може бути використане як доказ факту умисного введення в обіг небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, посадовими особами ПП «Нафтатранссервіс».

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна задоволено частково та накладено арешт на майно, що було вилучено, опечатано 22 березня 2017 року під час проведення обшуку за місцем розташування однієї з АЗС «НТС» (ПП «Нафтатранссервіс») за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, станція Грековата, 5, а саме: чорнові записи на 120 аркушах, зразки дизельного палива в кількості 12 банок обємом по 3 літри кожна.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що слідчий у своєму клопотанні порушив питання про арешт всього майна, вилученого під час проведення обшуку, що є очевидно безпідставним, оскільки не зважив, що якість паливно-мастильних матеріалів може бути зафіксована для цілей кримінального провадження у менш обтяжливий процесуальний спосіб, ніж їх арешт. ОСОБА_1 того, у межах цього кримінального провадження жодній особі підозру не пред'явлено, позову ні до кого не заявлено, спеціальної конфіскації бути не може, так як кримінальне провадження відкрито не за вчинення корупційних дій, а тому не відповідають жодній з підстав накладення арешту, які передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника арештованого майна ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, пояснення слідчого, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів вбачається, що кримінальне правопорушення, у звязку з розслідуванням якого слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, полягає у тому, що 17 листопада 2016 року до СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою звернувся гр. ОСОБА_5 про те, що посадові особи та власники мережі автозаправних станцій «НТС» здійснюють реалізацію пального (дизельного палива), що не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей.

Даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040230000811 від 18 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, необґрунтовано дійшов висновку про часткове його задоволення та безпідставно відмовив в арешті паливно-мастильних матеріалів, а саме дизельне паливо загальною кількістю 59110 кубів.

Як вбачається з матеріалів провадження, обєктивна сторона розслідуваного кримінального правопорушення полягає у тому, що посадові особи ПП «Нафтатранссервіс» через реалізацію недоброякісного дизельного палива під час заправки, завдали збитків гр. ОСОБА_5, сума яких встановлюється, вчинивши тим самим кримінальне правопорушення, передбачене ст. 227 КК України.

Наявними матеріалами встановлено, що в ході досудового розслідування проведено лабораторне дослідження за зразками вилученого дизельного палива за місцем розташування нафтобази АЗС «НТС» за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, станція Грековата, 5, за результатами якого згідно до паспорту якості № 14120901/17-0001/03/1468 від 23 березня 2017 року (проба № 1055) встановлено, що вміст сірки у наданих на дослідження зразках перевищує у понад 20 разів допустимий вміст сірки у пальному (ОСОБА_3 5), яке дозволене до реалізації, що в свою чергу є грубим порушенням ДСТУ 7688:2015 і технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, а отже таке паливо заборонене для обігу на території України.

Колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку саме дизельне пальне, яке вилучене в ході обшуку за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, станція Грековата, 5, буде знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто в повній мірі відповідає вимогам ст. 98 КПК України та може бути використане як доказ факту умисного введення в обіг небезпечної продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленими нормативно-правовими актами, посадовими особами ПП «Нафтатранссервіс».

У звязку з тим, що доказове значення для даного кримінального провадження мають факти реалізації паливно-мастильних матеріалів, паливо, якість якого піддається сумніву і яке потребує додаткового експертного дослідження, за висновками якого останнє може бути визначене, як речовий доказ у кримінальному провадженні,колегія суддів вважає за необхідне вимоги апеляційної скарги прокурора задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, а саме:чорнові записи на 120 аркушах, дизельне паливо загальною кількістю 59110 кубів, для подальшого його зберігання на нафтобазі ПП «Нафтатранссервіс» за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Лозуватка, станція Грековата, 5, зразки дизельного палива в кількості 12 банок обємом по 3 літри кожна, шляхом заборони його використання та розпорядження майном до розгляду кримінального провадження по суті.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на майно, що було вилучено, опечатано 22 березня 2017 року в процесі проведення обшуку за місцем розташування нафтобази АЗС «НТС» (ПП «Нафтатранссервіс») за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, станція Грековата, 5, а саме: чорнові записи на 120 аркушах, дизельне паливо загальною кількістю 59110 кубів для подальшого його зберігання на нафтобазі ПП «Нафтатранссервіс» за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, станція Грековата, 5, зразки дизельного палива в кількості 12 банок обємом по 3 літри кожна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7