Ухвала суду № 66320759, 19.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/1851/2017 Головуючий у 1-й інстанції:Васильєва Н.П.

Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Присяжнюк О.Б., Паленика І.Г.

за участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Бедрековського М.М.

захисників МірошникаО.М., Панченко С.В.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника МірошникаОлександра Миколайовича, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Кудрі І.В., погодженого прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшим радником юстиції Бедрековським М.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить - 2000000,00 гривень.

Одночасно в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_3 покладено обов'язки, визначенні ч.5 ст. 194 КПК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_3. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що в клопотанні не наведено достатніх підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, а тому з урахуванням положень ст.ст. 177, 182 КПК України та практики ЄСПЛ, взявши до уваги дані що характеризують особу підозрюваного, його майновий стан, тяжкість злочинудійшов висновку, що відповідним і достатнім у кримінальному провадженні є запобіжний захід у вигляді застави

Не погоджуючись з прийнятим рішення суду, захисник Мірошник О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмови в клопотанні слідчого. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою.

Вимоги апеляції мотивують тим, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не навів обставини, що свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не вказав на докази що обґрунтовують такі обставини. Вказує, що суд дійшов хибного висновку про можливість застосування запобіжного заходу лише виходячи з тяжкості покарання, що загрожую ОСОБА_3 у випадку визнання його винним. Разом з тим додає, що інкриміновані його підзахисному злочини мали місце у січні та травні 2006 року, а тому строки давності про притягнення до кримінальної відповідальності сплинули.

Також захисник додає, що з наданих органом досудового розслідування доказів не вбачається розміру заподіяної шкоди в наслідок вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень , відсутні докази події самих злочинів.

Не взято до уваги слідчим суддею і даних що характеризують особу ОСОБА_3, який є не судимим, вчасно з'являвся до слідчого, ініціював допит його як свідка, а тому наявність в його поведінці ризиків є необґрунтованими.

Звертає увагу в своїй апеляційній скарзі і на порушення кримінально процесуального закону, що виразилось в недотриманні вимог статті 376 КПК України, щодо проголошення повного тексту рішення, що мало місце як вказує захисник відбувся в поза робочий час.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисників, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляції сторони захисту, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000904 від 05.09.2014 за підозрою ОСОБА_3у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

21 березня 2017року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Слідчий в ОВС третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Яблонський А.С. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання органу досудового розслідування у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався на положення ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому суд, вислухавши пояснення як сторони обвинувачення так і сторони захисту, самого підозрюваного з урахуванням всіх обставин, викладених у клопотанні слідчого та досліджених у судовому засіданні , дійшов висновку, що такий вид запобіжного заходу як застава буде сприяти уникненню ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, слідчим суддею враховані вимоги пп.3.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. З урахуванням тяжкісті злочину та характерезуючих данних про особу підозрюваного, суд не вбачає підстав для застосування міри запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідчий суддя зобов'язав ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у кримінальному провадженні, повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон та, інші документи, що дають право на виїзд з України і в,їзд в Україну, утриматися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні номер 42014000000000904 від 05 вересня 2014 року за списком, наданим слідчим або прокуроромта роз'яснив наслідки невиконання обов'язків, покладених на нього відповідно до положень ст.. 194 КПК України.

Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що слідчий не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Доводи, на які послався в апеляційній скарзі захисник, не можуть бути підставами для скасування судового рішення та були враховані судом при прийнятті рішення, в зв'язку з чим до підозрюваного застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, а тому підстав вважати його обґрунтованим колегія суддів не вважає.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи захисника щодо порушення строків давності про притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки постановою Генеральної прокуратур України від 15 березня 2017 року було об'єднано матеріали досудового розслідування від № 42014000000000904 від 05.09.2014 року з матеріалами досудового розслідування № 42017000000000779 від 14.03.2017 року, якому присвоєно № 42014000000000904 де триває досудове розслідування за фактом вчинення кримінальник правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 367, ч. 2 ст. 366 КК України.

В рамках даного кримінального провадження і було повідомлено ОСОБА_3 про вчинення злочинів ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України - 21 березня 2017 року, а тому доводи захисника щодо закінчення строків давності, про притягнення його підзахисного до кримінальної відповідальності спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження даних у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Міврошника О.М. - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Кудрі І.В., погодженого прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшим радником юстиції Бедрековським М.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить - 2000000,00 гривень - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Міврошника О.М.- без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Присяжнюк О.Б. Паленик І.Г.