Рішення № 66320043, 24.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017Справа №910/2149/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"простягнення 172 538 грн 57 коп.Представники: від позивача: Даниленко Є.М. - представник за довіреністю;від відповідача: Гаркавенко С.В. - представник за довіреністю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.02.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про зобов'язання відшкодувати збитки/шкоду, зокрема у вигляді зайво сплачених сум, які відповідач продовжує безпідставно утримувати, в розмірі таких збитків/шкоди, перерахованих на підставі додатку 2 до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541408 від 20.10.2005 (тариф встановлений розпорядженням КМДА від 10.12.04 № 2249) за період з 01.01.2010-31.12.2010 на загальну суму 172 538 грн 57 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що розпорядження КМДА, згідно з якими нараховувалась вартість теплової енергії в 2010 році, були в подальшому визнані не чинними в судовому порядку в зв'язку з не проходженням ними процедури їх державної реєстрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про зобов'язання останнього здійснити на його користь перерахунок по договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541408 від 20.10.2005 за період 01.01.2010 - 31.12.2010 на загальну суму 172 538 грн 00 коп., застосувавши тарифи, які були встановлені розпорядженням КМДА від 20.06.2002 № 1245.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2149/17 та справу призначено до розгляду на 20.03.2017.

20.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києві від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 20.03.2017 оголошено перерву до 10.04.2017.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 10.04.2017 оголошено перерву до 24.04.2017.

У судове засідання 24.04.2017 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Представник позивача надав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суду зобов'язати відповідача повернути зайво сплачені кошти в розмірі перерахованих на підставі додатку 2 до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541408 від 20.10.2005 (тариф встановлений розпорядженням КМДА від 10.12.04 № 2249) за період з 01.01.2010-31.12.2010 на загальну суму 172 538 грн 57 коп.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи рекомендації, викладені у пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 визначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Таким чином, суд приймає зміну предмету позову та розглядає вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути зайво сплачені кошти в розмірі перерахованих на підставі додатку 2 до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541408 від 20.10.2005 (тариф встановлений розпорядженням КМДА від 10.12.04 № 2249) за період з 01.01.2010-31.12.2010 на загальну суму 172 538 грн 57 коп.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 24.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2005 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" (споживач за договором) укладено договір № 1541408 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачеві для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Згідно з пунктом 2.1. договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

У відповідності до положень пункту 2.2. договору постачальник, зокрема, зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1, щомісячно оформляти для споживача величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць), платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок, акт звірки розрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою; корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерві в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноважного представника постачальника); проводити споживачеві відшкодування на технічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових мереж за окремо укладеним договором; сповіщати споживача в 5-ти денний термін про зміну тарифів на теплову енергію, технічне обслуговування; на вимогу споживача надавати достовірну інформацію щодо методики розрахунків, режимів теплоспоживання тощо, яка стосується предмета договору; здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання споживача не рідше одного разу на 6 місяців.

Положеннями пункту 2.3 договору сторони погодили, що споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2, щорічно в між опалювальний період проводити підготовку до опалювального сезону; протягом року проводити технічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових мереж; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА від мешканців за споживу теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями, прийняття всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України, безперешкодний цілодобовий доступ представників постачальника до тепловикористовуючих установок та приладів обліку споживача для виконанням ними службових обов'язків,

Згідно пунктами 4.1. та 4.3 договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 20.06.2006 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Відповідно до пункту 4.5 договору умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документа.

У відповідності до додатку № 2 до договору розрахунки за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими відповідачу Управлінням цінової політики КМДА, затвердженими розпорядженнями КМДА, сторонами було погоджено, що з моменту початку дії договору застосовується тариф, що встановлений розпорядженням КМДА № 2249 від 10.12.2004.

Пунктом 12 додатку № 2 до договору визначено, що можливі змінення тарифів в період дії договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

На виконання умов договору відповідачем виготовлено та поставлено, а позивачем прийнято та оплачено теплову енергію у період з 01.01.2010 по 31.12.2010 за наступними актами приймання-передавання товарної продукції, підписаних сторонами та скріпленими їх печатками, а саме: за січень 2010 року на суму 57 916 грн 73 коп., за лютий 2010 року на суму 63 935 грн 36 коп., за березень 2010 року на суму 45 919 грн 09 коп., за квітень 2010 року на суму 29 010 грн 06 коп., за травень 2010 року на суму 8 319 грн 91 коп., за червень 2010 року на суму 6 161 грн 26 коп., за липень 2010 року на суму 2 034 грн 02 коп., за серпень 2010 року на суму 5 012 грн 28 коп., за вересень 2010 року на суму 9 328 грн 94 коп., за жовтень 2010 року на суму 19 881 грн 97 коп., за листопад 2010 року на суму 42 957грн 42 коп., за грудень 2010 року на суму 67 904 грн 36 коп.

З даних актів вбачається, що нарахування вартості теплової енергії було здійснено за тарифами, встановленими розпорядженнями КМДА № 758 від 30.06.2009, № 1333 від 30.11.2009, № 328 від 30.04.2010, № 392 від 31.05.2010.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 10.12.2010, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.06.2014 та постановою Верховного суду України від 08.12.2014 розпорядження КМДА № 1332, 1333, 1335, 191, 392 визнані незаконними та нечинними з моменту їх прийняття.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

У відповідності до норм статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що суду не надано доказів погодження між сторонами в письмовому вигляді (зміна умов договору) змінення тарифів, вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування йому плати за теплову енергію, спожиту протягом 2010 року за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2249 від 10.12.2004, що складає у вказаному періоді суму 172 538 грн 57 коп. виходячи з кількості спожитої теплової енергії.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43 ч. 1 та ч. 2 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" (03048, м. Київ, вул. Ернста, будинок 12, офіс 62-А, ідентифікаційний код 33234260) зайво сплачені кошти в розмірі перерахованих на підставі додатку 2 до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541408 від 20.10.2005 (тариф встановлений розпорядженням КМДА від 10.12.04 № 2249) за період з 01.01.2010-31.12.2010 на загальну суму 172 538 (сто сімдесят дві тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн 57 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Житлоексплуатація" (03048, м. Київ, вул. Ернста, будинок 12, офіс 62-А, ідентифікаційний код 33234260) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 588 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн 08 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 03.05.2017

Суддя Н.Б. Плотницька