Ухвала суду № 66319874, 04.05.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

04 травня 2017 року Справа № 922/2242/15

Провадження №30/913/7/15

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.

за участю секретаря судового засідання – помічника судді – Лотох І.В., розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Луганські області про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.05.2015 по справі № 922/2242/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Будводоканал”, м. Маріуполь Донецької області до Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради, м. Брянка Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (м. Сєвєродонецьк Луганської області) про стягнення 1233581 грн. 15 коп.

У судовому засіданні брали участь:

від заявника – представник не прибув;

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Будводоканал” звернулося до господарського суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради, м. Брянка Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (м. Сєвєродонецьк Луганської області) про стягнення 1233581 грн. 15 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.05.2015 вищевказані позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Управління житло-комунального господарства Брянківської міської ради на користь позивача борг в сумі 986470 грн. 44 коп., з яких 708555 грн. 44 коп. за договором підряду від 23.05.2013 № 85; 99900 грн. за договором підряду від 22.07.2013 № 198; 18116 грн. за договором підряду від 22.07.2013 № 199; 60000 грн. за договором підряду від 22.07.2013 № 200; 99899 грн. за договором підряду від 22.07.2013 № 201; інфляційні втрати в сумі 542558 грн. 74 коп.; 3 % річних в сумі 26594 грн. 16 коп.; витрати зі сплати судового збору в сумі 31132 грн. 47 коп.

08.06.2015 на виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.05.2015, яке набрало чинності 08.06.2015 було видано наказ.

25.04.2017 до відділу документального забезпечення суду надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області від 20.04.2017 № 15-12/1310 (вх. № 484-86/17), в якій заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.05.2015 по справі № 922/2242/15 до прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переривання строків виконавчого провадження у справах, де боржники або майно знаходяться на тимчасово окупованій території або на непідконтрольній території” та внесення змін до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, які регулюють питання виконання судових рішень, боржники за якими не перемістилися на територію підконтрольну українській владі.

В обґрунтування наданої заяви Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області посилається на те, що боржником по справі, зазначений у виконавчому документі від 08.06.2015 № 922/2242/15 є Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради, який обслуговувався в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Брянці Луганської області. Місцезнаходженням боржника згідно виконавчого документа та відомостям Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань зазначено: м. Брянка Луганської області, яке віднесено до території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р. Так, Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради не перемістився на територію, підконтрольну українській владі, рахунки в органах Казначейства не відкрито, здійснити безспірне списання коштів з рахунків не вбачається можливим. Наслідком прогалини в діючому законодавстві про стягнення коштів з рахунків боржника, який не перемістився на підконтрольну українській владі територію та не відкриття ним рахунків в органі Казначейства, є відсутність можливостей для виконання рішення суду по справі № 922/2242/15. На сьогодні законодавством не визначено порядок стягнення коштів з боржників, які не обслуговуються в органах Казначейства та/або місцезнаходженням яких є територія непідконтрольна українській владі.

Розглянувши подану заяву про відстрочку виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України “Про виконавче провадження” рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп.2 п.5 Порядку виконання рішень про стягнення державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз’яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Згідно ст.121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 № 9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області повинно довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов’язує відстрочку виконання рішення з об’єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для відстрочки виконання рішення.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області в порушення викладених приписів законодавства документально не підтверджено винятковість обставин, які надають право для відстрочки виконання судового рішення.

Окремо суд зауважує, що відповідно до абзацу 2 п.2 рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001 №-4-рп/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти.

Беручи до уваги прямий припис ст.129-1 Конституції України щодо обов’язковості виконання судових рішень, господарський суд приходить до висновку про те, що відсутність рішень будь-яких органів, що регламентують стягнення грошових коштів на користь підприємств, не перереєстрованих на підконтрольній українській владі території, не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Неврегульованість зазначеного питання не є виключною обставиною в розумінні приписів ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Інших обставин, які б могли бути підставою для відстрочення виконання судового рішення у справі, наразі судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області № 15-12/1310 від 20.04.2017.

Господарський суд звертає увагу заявника на те, що відмова в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення не позбавляє права останнього на повторне звернення до господарського суду з відповідною заявою за наявності обставин, які мають бути підтверджені належними доказами, що свідчать про ускладнення чи неможливість виконання рішення суду у даній справі.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Луганські області від 20.04.2017 № 15-12/1310 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.05.2015 по справі № 922/2242/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя О.В. Тацій