Рішення № 66317066, 25.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/904/16 Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В.

Провадження № 22-ц/783/1658/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

Категорія:39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Мікуш Ю.Р.,

суддів Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.

З участю представника позивачки ОСОБА_2, сільського голови ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Брюховицької сільської ради Перемишлянського району про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивача ОСОБА_2 В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права. Стверджує, що ухвалюючи рішення, суд не врахував того, що спадщина після смерті батька позивачки ОСОБА_5 відкрилася за заповітом останнього, який був складений на користь позивачки, а відтак остання відповідно до ст.1217,1234,1261,1268 Цивільного кодексу України як спадкоємець по заповіту та спадкоємець першої черги має право на спадкування . Звертає увагу, що батько позивачки успадкував половину будинку №88 на вул.Галицькій в с.Білка Перемишлянського району з приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами також за заповітом складеним його матір'ю ОСОБА_6, оскільки на день її смерті проживав разом з нею. Інші спадкоємці судом першої інстанції не встановлені, відповідач фактично не заперечував проти задоволення позову, а відтак наведене дає підстави вважати, що ухвалене судом першої інстанції рішення є назаконним. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивачки адвоката ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку представника відповідача сільського голови ОСОБА_3, який покладається на рішення суду, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що спірний житловий будинок знаходиться у селі Білка вул.Галицька,88 Перемишлянського району Львівської області.

У будинку були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 1927р.н. та її син ОСОБА_7, 1945р.н.

Згідно свідоцтва про смерть серія І-СГ № 170344 від 10 квітня 2009 року ОСОБА_6 померла 10 квітня 2009 року ( а.с.14).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина в с.Білка вул.Галицька,22 Перемишлянського району Львівської області, яка складається з житлового будинку та приналежних до нього господарських будівель та споруд.

Ще за життя 04 жовтня 1994 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося і все те, що буде належати їй на день смерті заповіла своєму синові ОСОБА_8, який прописаний та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 кв.- та синові ОСОБА_7, який прописаний та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. Жилий і господарський будинок, літня кухня, що знаходяться в с.Білка Перемишлянського району Львівської області на половину. Заповіт підписаний ОСОБА_6 та посвідчений виконавчим комітетом Брюховицької сільської ОСОБА_9 народних депутатів Перемишлянського району Львівської області.

Спадкоємець ОСОБА_7 не оформив свої спадкові права на майно, оскільки 30 травня 2009 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-СГ № 170494 (а.с.5), тобто до спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті матері 10.04.2009 року. Згідно довідки виконкому Брюховицької сільської ОСОБА_9 Перемишлянського району Львівської облсті ( а.с.12) зазначено, що ОСОБА_7 постійно проживав до дня смерті 30.05.2009 року в с.Білка Перемишлянського району Львівської області.

Відповідно до статті 1268 ч.3 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи вище наведене та досліджені в цій частині докази, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 прийняв належну йому частину спадщини після смерті матері ОСОБА_6.

Із заповіту від 13.01.2009 року складеного при житті ОСОБА_7 та посвідченого у Брюховицькій сільській ОСОБА_9 району реєстровий №1 вбачається, що останній на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не було та із чого б не складалося, а також все те, що буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповідає своїй дочці ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3. ( а.с.6).

Позивачка по справі ОСОБА_4 звернулася у Перемишлянську деравну нотаріальну контору у шестимісячний строк для прийняття спадщини та їй видано Свідоцтво про прийняття спадщини 08.11.2011 року за заповітом від 13.01.2009 року її батька ОСОБА_5 (а.с.13). До складу спадкового майна віднесено земельну ділянку без зміни її цільового призначення, передану для ведення сільськогосподарського товарного виробництва площею 2,2430 га в межах згідно з планом на території с.Білка Брюховицької сільської Ради Перемишлянського району Львівської області, котра належла померлому на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серія І-ЛВ № 005310, виданого на підставі розпорядження голови ОСОБА_9 райдержадміністрації №596 від 09 листопада 1999 року та зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю 26 листопада 1999 року за № 698 (ділянка площею 0,1032-кадастровий номер 4623381400:04:000:0359; ділянка площею 2,1398-кадастровий номер 4623381400:03:000:9245).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у визнанні права власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, суд прийшов до помилкового висновку про те, що згаданий житловий будинок не належав померлому, він не був його власником, а відтак спадкоємець ОСОБА_4 не має права на нього. З таким висновком суду колегія суддів не погоджується. Судом встановлено, що проживаючи та будучи зареєстрованим у спадковому будинку після смерті матері ОСОБА_6 її син ОСОБА_7 прийняв спадщину в порядку спадкування відповідно до статті 1268 ч.3 ЦК України. Так як ОСОБА_7 помер до шести місяців після смерті матері, відповідно він не міг юридично оформити свої спадкові права.

З оглянутих в судовому засіданні копій погосподарських книг ( а.с.38-44) вбачається, що ОСОБА_6 була останнім членом господарського двору №88 вул.Галицька в с.Білка Перемишлянського району. Після її смерті право власності на будинок не переоформлене.

З огляду на вище зазначене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову в частині прийняття спадщини ОСОБА_5, тобто на ? частину будинковолодіння.

Щодо другої половини житлового будинку суду не надано доказів про його прийняття чи не прийняття в порядку спадкування іншими спадкоємцями.

Відповідно до статті 60 ЦПК кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до статті 309 ч.1 п.п.3, 4 підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_10 задовольнити частково.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на ? частину житлового будинку, що знаходиться в с.Білка вул. Галицька Перемишлянського району Львівської області.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

ОСОБА_11