Рішення № 66310119, 04.05.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/152/17 04.05.2017 04.05.2017 04.05.2017

Провадження №22-ц/784/1021/17

Категорія 50 Єдиний унікальний номер 483/152/17

Номер провадження 22-ц/784/1021/17

Головуючий у І інстанції Казанлі Л.І.

Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.,

Суддів: Козаченка В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Гавор В.Б.

За участю: позивача - ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И Л А :

31 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що від шлюбу з відповідачем вони мають повнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається. Батько гроші на утримання дитини не надає. Тому просила стягнути на її користь аліменти на утримання сина в розмірі ? частини щомісячних доходів відповідача, починаючи з дня предявлення позову до закінчення учбового заходу (а.с. 1-2).

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період його навчання, починаючи з 31 січня 2017 року щомісячно у розмірі ? частини доходу, але не довше ніж до досягнення ним 23-х річного віку (а.с. 24).

.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у розмірі 1/12 частки заробітку (доходу) (а.с. 25-26).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивачка просила відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та навчається в учбовому закладі. Добровільно матеріальну допомогу на його утримання відповідач не надає.

Задовольняючи позов, суд виходив з вимог ст. 182 СК України, та зазначив, що відповідач не надав доказів на підтвердження того факту, що він не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, заявленому позивачкою.

З висновками суду можна погодитись частково.

Зі справи вбачається, що сторони мають двох дітей: доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають з позивачкою. Відповідно до рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 листопада 2014 року відповідач сплачує аліменти на дочку в розмірі 1/6 частини свого доходу (заробітку). Син сторін ОСОБА_4 після досягнення повноліття навчається на бюджетній основі на денному відділенні учбового закладу - Миколаївського будівельного коледжу - до 01.07.2017 року (а.с. 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови: дитина досягла повноліття, але на момент звернення до суду з позовом не досягла 23-х років; дитина продовжує навчання у вищому навчальному закладі; у зв'язку з навчанням дитина потребує матеріальної допомоги; батько дитини має можливість надавати матеріальну допомогу.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з розміром аліментів, встановленим судом, відповідач зазначав, що відповідно до рішення суду з нього стягнуто аліменти на утримання іншої дитини в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісяця,

Проте на порушення ст. 60 ЦПК України судналежним чином цих доводів відповідача не перевірив і не з'ясував, чи спроможний відповідач надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину у розмірі, який просила позивач. У матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження матеріального становища відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Вирішуючи спір, суд у порушення вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України належним чином не перевірив матеріального становища позивачки та не з'ясував чи може вона надавати синові необхідну матеріальну допомогу.

Лише та обставина, що на батьків покладено обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, при вирішенні спору судом не зясовані та не враховані всі обставини, що мають значення для вирішення розміру аліментів на утримання дитини, зазначені в законі.

З пояснень сторін в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що вони обидва працюють, мають постійний дохід у вигляді заробітної плати: дохід позивача складає приблизно 5000 грн. на місяць, а відповідача - 7000 грн. З позивачкою проживає неповнолітня донька сторін, на яку відповідач сплачує аліменти за рішенням суду в розмірі 1/6 частини заробітної плати. Син сторін, навчаючись в учбовому закладі, отримує стипендію в розмірі 800 грн. Дані про незадовільний стан здоровя сторони не надали.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 309 ЦПК України в частині визначення розміру аліментів слід змінити, визначивши їх розмір 1/6 частини доходів відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що з відповідача не повинні стягуватись судові витрати не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають вимогам закону. Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про врахування при визначенні розміру аліментів того факту, що разом з відповідачем проживає дитини його дружини, тому що за законом на відповідача не покладено обовязок щодо її утримання.

Враховуючи наведене, положення п.1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити.

Керуючись ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів , -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року змінити в частині визначення розміру аліментів, стягнувши з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період його навчання, починаючи з 31 січня 2017 року щомісячно у розмірі 1/6 частини доходу, але не довше ніж до досягнення ним 23-х річного віку.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді