Постанова № 66306180, 04.05.2017, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/27/17

Провадження № 2-а/280/31/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 травня 2017 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Василенка Р.О., при секретарі Бех І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Коростишеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Коростишівського районного суду звернувся позивач з даним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправним дії відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, внаслідок поранення(контузії) та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів, пов'язаних із призначенням йому одноразової грошової допомоги, зобов'язати вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, зобов'язання подати звіт про виконання прийнятої судом постанови.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу у Збройних силах у період з 13.05.1986 по 20.05.1988. У період з 21.08.1986 по 20.05.1988 проходив службу в Республіці Афганістан та приймав участь в бойових діях, нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Рішенням центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 29.03.2013 №751 встановлено, що отримані позивачем поранення і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні країнах, де велись бойові дії. 13.05.2013 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення і захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Внаслідок встановлення позивачу інвалідності з зазначених вище підстав, останній мав право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 03.11.2006 в порядку, встановленому постановою КМУ №499. Однак, зазначена одноразова гроша допомога, інші компенсаційні виплати йому не призначались і не виплачувались. 15.07.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 06.07.2016, яка настала внаслідок поранення та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 18.07.2016 Коростишівським управлінням праці і соціального захисту населення позивачу встановлено статус інваліда війни другої групи. Отже, позивач, як інвалід 2 групи внаслідок поранення та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії, набув права на отримання одноразової грошової допомоги, що становить 200-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, з дня встановлення інвалідності, а саме з 06.07.2016. 28.07.2016 позивач через Коростишівський об'єднаний міський військовий комісаріат та Житомирський обласний військовий комісаріат звернувся із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України. Однак, рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 11.11.2016, затвердженим Міністром оборони України, документи позивача повернуті на доопрацювання, тобто фактично відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, з посиланням на те, що в поданих документах немає підтверджень настання інвалідності протягом 3-х місяців після звільнення з військової служби з посиланням на встановлення позивачу 3-ї групи інвалідності з 13.05.2013. Вважає такі дії відповідача протиправними, просить винести рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання позивач не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, в письмових запереченнях на адміністративний позов просить розгляд справи проводити в його відсутність та відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивує це тим, що покладення на відповідача обов'язку щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги на умовах, встановлених Порядком №975 є необґрунтованим, оскільки первісно позивачу встановлено інвалідність у 2013. Однак, чинним законодавством встановлено чіткий строк коли проводиться виплата одноразової грошової допомоги (у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення) для військовослужбовців строкової служби. Крім того, зазначає, що позивачу було не відмовлено у прийнятті позитивного рішення, проте, документи останнього було направлено на доопрацювання.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, на адресу суду направив письмові заперечення на адміністративний позов, просить в повному обсязі відмовити у задоволенні вимог позивача, посилаючись на встановлені законодавством строки виплати одноразової грошової допомоги, враховуючи те, коли позивачу було вперше встановлено інвалідність, та розгляд справи проводити в його відсутність.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах у період з 13.05.1986 по 20.05.1988. У період з 21.08.1986 по 20.05.1988 проходив службу у Республіці Афганістан у складі військової частини польова пошта 17755 (накази №№ 229,139) на посаді водія; військова частина польова пошта 17755 у період з 30.03.1980 по 11.02.1989 приймала участь у бойових діях на території Республіки Афганістан. Зазначене підтверджується ксерокопією військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.13-14), довідкою №270 від 22.03.2013 (а.с.17), архівною довідкою №4/89631 від 31.07.2013 (а.с.16).

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №751 від 29.03.2013, висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №521/Ж від 28.03.2013 поранення (контузія) і захворювання, наявні у ОСОБА_2 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с.19-21).

Як вбачається з довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААБ №654696 від 13.05.2013, ОСОБА_1 встановлено з 13.05.2013 3 групу інвалідності внаслідок поранення і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. (а.с.22)

Як вбачається з довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА №514711 від 15.07.2016, ОСОБА_1 встановлено з 06.07.2016 2 групу інвалідності внаслідок поранення і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. (а.с.23). Зазначене також підтверджується посвідченням інваліда 2 групи серії Є №015810, виданим Коростишівським УПСЗН 18.07.2016.

Згідно довідки НАСК «Оранта» №0690-06-05/1 від 05.01.2017, ОСОБА_1 за період 1996-2016 (включно по 05.01.2017) не проводилась виплата страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування Міністерства оборони України.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат №96 від 11.11.2016, оформленим відповідним протоколом, документи позивача, подані ним, як особою з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, якій установлено інвалідність до 01.01.2014, про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії було відправлено на доопрацювання з підстав відсутності підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби. (а.с.27).

Ст.17 Конституції України передбачено забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконаннями ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється у відповідності до положень Закону України від 25.03.1992 «Про військовий обов'язок і військову службу».

У відповідності до положень ст.41 вказаного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.16 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі-військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до п.6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: 1) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

- 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

- 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

- 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Ст.16-4 Закону визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою за відомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно з ч.8 ст.16-3 Закону особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Ч.2 п.3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Надаючи офіційне тлумачення положень ст.58 Конституції України Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 06.07.2016, незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.

При цьому, аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 № 21-446а14 та від 21.04.2015 № 21-135а15. Крім того, в своїй постанові від 10.03.2015 по справі №21-563а14, проаналізувавши положення редакцій ст.16 Закону №2011-ХІІ Верховний Суд України застосував саме те (нове) законодавство, яке було чинним на час встановлення особі вищої групи інвалідності, дійшовши висновку, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Відповідно до положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення ВСУ, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи той факт, що грошову допомогу по третій групі інвалідності позивач не отримував, він має право на отримання грошової допомоги по другій групі інвалідності у повному розмірі з 06.07.2016.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачеві, як інваліду війни 2 групи, повинна бути призначена і сплачена одноразова грошова допомога, відповідно до п.6 Порядку №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення йому 2 групи інвалідності, а саме 06.07.2016.

Процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міністерства оборони України. На час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги порядок призначення такої допомоги був врегульований наказом Міноборони №530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі-Наказ №530), зареєстрований у Мінюсті України 20.10.2014 за №1294/26071.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб (п.4.7 вказаного Наказу). Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається обласним військовим комісаріатом в 15-денний термін з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні (пункт 4.8 Наказу №530).

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (п.13 Порядку №975). Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п.4.10 Наказу №530). Після проведення виплати витяг з наказу про проведення виплати, завірений встановленим порядком, обласним військовим комісаріатом надсилається до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. (п.4.11 Наказу №530).

З огляду на наведене, суд прийшов о висновку, що дія Порядку №975 безумовно поширюється на позивача, оскільки вона набрала чинності 24.01.2014, інвалідність же 2 групи була встановлена позивачу з 06.07.2016 відповідним висновком МСЕК від 15.07.2016 під час повторного огляду. Крім того, суд звертає увагу на те, що Порядок №975 не містить жодних обмежень щодо неможливості застосування його до осіб, які отримали первинну інвалідність до 01.01.2014 та до осіб, які проходили строкову військову службу. А, отже, в розумінні вимог вказаних положень позивач може реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до третьої особи у межах визначеного трирічного терміну із відповідною заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому саме 2 групи інвалідності з 06.07.2016.

Крім того, з огляду на наведене вище, розпорядник бюджетних коштів, тобто відповідач, мав прийняти одне з двох рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Прийняття рішень про повернення на доопрацювання документів не передбачено Порядком №975, а тому суд приходить до висновку, що відповідач відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на обставини, зазначені у рішенні та оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №96 від 11.11.2016.

Таким чином, рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні позивачу грошової допомоги, оформлене відповідним протоколом засідання комісії МОУ від 11.11.2016 №96 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому, завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Отже, вимога позивача про зобов'язання відповідача вирішити питання щодо призначення допомоги є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд звертає увагу, що при розгляді справи за адміністративними позовами про зобов'язання органів Міністерства Оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу по інвалідності, суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не вирішити питання про виплату такої допомоги, що не належить до компетенції суду.

Крім того, стосовно вимоги про колегіальний розгляд даної справи, заявленої представником відповідача (клопотання №ЕП-177/17 від 28.03.2017), суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач звертається з вимогами до Міністерства оборони України, при цьому предметом спору є призначення й виплата суб'єктом владних повноважень (органом державної влади) одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, передбачену ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка належить до соціальних виплат. Зважаючи на наведені положення, саме місцевим загальним судам, як адміністративним судам за п.4 ч.1 ст.18 КАС України належить розглядати спори з приводу призначення соціальних виплат та допомоги. Відповідно до ч.1 ст.24 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження яких є рішення, дії чи бездіяльність КМУ, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, НБУ, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Отже, оскільки даний спір виник з приводу призначення соціальних виплат та допомоги, його слід розглядати місцевим загальним судом, як адміністративним, суддею одноособово.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9,11,159,160,161-163,267 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оброни України, що полягає у не призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 06.07.2016 внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії за заявою від 28.07.2016.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 06.07.2016 внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 11.11.2016 року №96.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням вимог зазначеного законодавства щодо права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме з 06.07.2016.

Зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт до Коростишівського районного суду Житомирської області про виконання судового рішення, протягом 1 місяця з дня набрання постановою чинності.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя Р.О.Василенко