Ухвала суду № 66298748, 27.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/2094/16 Головуючий у 1 інстанції: Лященко О.В. Провадження № 22-ц/773/479/17 Категорія: 35 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі :

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів Грушицького А.І., Шевчук Л.Я.

секретар - Черняк О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за апеляційною скаргою позивача Державної екологічної інспекції у Волинській області на рішення Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 31 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2016 року Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, обґрунтовуючи позов тим, що відповідач неподалік с.Хрипаличі П'ятиднівської сільської ради Володимир-Волинського району в межах водоохоронної зони р.Луга здійснив вивіз будівельних відходів на відкритий грунт, результатом чого стало засмічення земельної ділянки та її самовільне зайняття, що підтверджується висновком старшого дільничного інспектора Володимир - Волинського МВ УМВС України у Волинській області від 01.08.2015року та актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Волинській області від 26.08.2015року, а також письмовими поясненнями самого відповідача від 27.07.2015року. Площа засміченої ділянки становить 0,0359га, з яких 0,0322га розміщені в межах водоохоронної зони річки Луга, а 0,0037га - за її межами. Загальний об'єм будівельних відходів розміщених на даній території складає 441 м3. Такі дії відповідача суперечать ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 44, 45, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» та Закону України «Про природно - заповідний фонд», наслідком яких стало спричинення шкоди на загальну суму 19163,80грн., відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Волинській області, зробленого на основі Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №149 від 04.04.2007 року, яка встановлює порядок розрахунку розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007р. № 963. Відповідач заподіяну шкоду не відшкодував, вимоги надісланої йому 03.09.2015 року претензії про необхідність сплати 19 163,80грн. не виконав.

Просить стягнути з ОСОБА_2 в користь держави заподіяну ним шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 19163,80 грн. та сплачений судовий збір за розгляд справи в суді.

Рішенням Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 31 січня 2017 року в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Волинській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища відмовлено.

Позивачем Державною екологічною інспекцією у Волинській області подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Покликаючись на його незаконність, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства та складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.08.2015року. Відповідно до акту на земельній ділянці, яка знаходиться поблизу с.Хрипаличі на території П'ятиднівської сільської ради Володимир-Волинського району є насип будівельних відходів, змішаних з грунтом, зформований для з'їзду із дороги с.Хрипаличі-м.Володимир-Волинський. В акті обстеження засміченої земельної ділянки від 26.08.2015р. зазначено, що на земельній ділянці, яка знаходиться в заплаві р.Луга і частково належить до території гідрологічного заказника місцевого значення «Луга» на поверхні грунту виявлено будівельні відходи, на площі 359кв.м. в межах природно-заповідного фонду - 322кв.м. Згідно висновку старшого дільничного інспектора Володимир - Волинського МВУМВС України у Волинській області від 01.08.2015 року відповідач ОСОБА_2 біля мосту через річку Луга в районі с.Хрипаличі здійснив вивіз будівельних відходів з метою укріплення ґрунтової дороги та виїзду з неї, для забезпечення об'їзду сільськогосподарською технікою населеного пункту.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з п.3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. за №285/2725 (в редакції наказу від 04.04.2007 №149) землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Позивач у позовній заяві не зазначив правових підстав стягнення шкоди, і всупереч вищевказаним нормам права, не довів, що вивіз відповідачем бою цегли та бетону призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, тобто не доведено спричинення шкоди навколишньому природному середовищу. В судовому засіданні не встановлено вини відповідача, до адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду відповідач не притягувався.

Щодо стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, то у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено термін самовільного зайняття земельної ділянки. Це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Позивачем не доведено факту самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що земельна ділянка, на яку було здійснено вивіз бою цегли та бетону, відноситься до природно - заповідного фонду України, адже засипана ґрунтова дорога знаходиться в межах водоохоронного заказника «Луга» саме по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки Законом забороняється засмічення будь - яких земель в разі доведення наявності шкоди навколишньому природному середовищу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у позові.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає. .

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Державної екологічної інспекції у Волинській області відхилити.

Рішення Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 31 січня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді