Рішення № 66298330, 05.04.2017, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/231/2017

Справа № 679/56/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Базарника Б.І., при секретарі Обуховській Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна (грошових коштів) особистою приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 21.02.2012 року уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 В січні 2017 року сторони припини шлюбні стосунки і ведення спільного господарства.

В період перебування подружжя у шлюбі на праві спільної сумісної власності були набуті грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку відповідача №2630702832122 у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України» м.Нетішин №10022/0136, згідно договору №28382122 від 08.11.2016 року, в сумі 165000 грн. Вказані кошти їм були подаровані після укладення шлюбу батьками.

Оскільки домовленості між сторонами щодо порядку поділу майна, що є їх сумісною власністю, не досягнуто, позивачка просить поділити таке, шляхом виділення їй у власність 1/2 частини зазначених грошових коштів, що становить 82500 грн.

ОСОБА_2 в ході розгляду справи заявив до ОСОБА_1 зустрічні вимоги, згідно яких просить визнати грошові кошти в сумі 165000 грн., які перебувають на депозитному рахунку в відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України» м.Нетішин, згідно Договору №28382122 від 08.11.2016 року, його особистою приватною власністю. В обґрунтування зазначених вимог зазначив, що в серпні 2013 року його мати, ОСОБА_3, подарувала йому грошові кошти у сумі 225000 грн. для того, щоб він використав їх у майбутньому для відкриття власного бізнесу.

Оскільки питання відкриття бізнесу потребувало часу, а сума була значною, ОСОБА_2 прийняв рішення про відкриття депозитного рахунку, на який ним і було внесено кошти 17.09.2013 року терміном на один рік. 01.10.2014 року ОСОБА_2 знову вніс кошти на депозитний рахунок, однак в сумі 145000 грн., а решту грошей вирішив зберігати вдома.

У травні 2015 року сума депозиту була збільшена ним до 165 000 грн., а договір переукладався на нові терміни.

Вказані кошти ОСОБА_2 вважає майном, яке є його особистою приватною власністю з огляду на те, що хоча такі і були набуті ним під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1, проте були подаровані йому особисто, а джерелом їх набуття не були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вказуючи на зазначені в позові обставини, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги первісного позову не визнала, зустрічний позов просила задоволити, вказуючи на те, що спірні кошти є особистою приватною власністю ОСОБА_2, зважаючи на те, що останній отримав їх у подарунок.

Заслухавши пояснення представників позивачки та відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний позов слід задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Як вбачається з пояснення представників сторін та матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.02.2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції уклали шлюб і разом прожили до січня 2017 року.

Під час перебування у шлюбі, 08.11.2016 року між відділенням ПАТ «Державний ощадний банк України» м.Нетішин та ОСОБА_2 було укладено договір за №28382122 на вклад «Мій депозит», згідно якого останній вніс на депозитний рахунок №26307028382122 кошти в сумі 165000 грн. строком на 6 місяців.

Посилання ОСОБА_2 та його представника на те, що внесені ним на депозитний рахунок кошти є його особистою приватною власністю, так як були подаровані йому мамою, ОСОБА_3, для відкриття в майбутньому власного бізнесу, судом до уваги не приймаються, оскільки останніми не надано належних доказів, які б підтверджували факт передачі вказаних коштів в дарунок. Відсутні в матеріалах справи і будь-які нотаріально посвідчені правочини щодо передачі грошових коштів ОСОБА_3 для сина ОСОБА_2 Не підтвердила цього і допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, вказавши лише на те, що бачила, як її мати ОСОБА_3 обмінювала валюту на гривні. Однак, факту передачі вказаних коштів, на якому в судовому засіданні наполягала свідок ОСОБА_3, остання не підтвердила.

Відповідно до ч.1 ст.60, ч.1 ст.70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, ці вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст.61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з того, що депозитний рахунок в ПАТ «Державний ощадний банк України» було відкрито в період шлюбу сторін, на кошти, які внесено ОСОБА_2 на цей рахунок, поширюється режим спільного сумісного майна подружжя, оскільки відповідач на вимогу ст.ст.10, 60 ЦПК України належними та допустимими доказами вказаного не спростував.

Враховуючи вище наведене та виходячи з принципу рівності часток дружини та чоловіка при поділі майна, суд вважає за необхідне виділити у власність ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 82500 грн., що є половиною від грошових коштів, що знаходяться на депозитному рахунку і які судом визнані спільною власністю подружжя, а в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю - відмовити.

Також у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, що становить 825 грн.

Керуючись ст. ст. 60-63, 69-71 СК України, ст. ст. 215-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволити.

Здійснити поділ спільного майна подружжя.

Виділити у власність ОСОБА_1 1/2 грошових коштів у сумі 82500 (вісімдесят дві тисячі пятсот) гривень що знаходяться у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України» м.Нетішин згідно договору №28382122 від 08.11.2016 року на депозитному рахунку №26307028382122, відкритому на імя ОСОБА_2.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна (грошових коштів) особистою приватною власністю відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 825 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Б.І. Базарник