Рішення № 66295264, 25.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2017 Справа № 904/1834/17

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

до Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області

про стягнення заборгованості за спожитий природній газ та штрафних санкцій у розмірі 137 575,76 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 007.1Др-20-0417 від 07.04.17р.

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 247 652,12 грн. основного боргу, 3 438,43 грн. пені та 659,19 грн. 3% річних за договором на постачання природного газу № 114105ЕW35BB016 від 05.05.16р.

Відповідач 24.04.17р. електронною поштою направив до суду заяву № 310, в якій позов не заперечував, просив суд розглянути справу без його участі.

Розгляд справи відкладався.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.16р. сторонами укладено Договір № 114105ЕW35BB016 на постачання природного газу (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність Споживачеві (Відповідачеві) у 2016р. природний газ (далі Газ), а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, визначених Договором.

Відповідно до Додаткової угоди № 6 від 31.01.17р. сторони дійшли згоди викласти п.1.1. Договору у наступній редакції: "1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачеві у 2016р. та у січні-лютому 2017р. природний, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, визначених Договором".

Пунктом 11.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 6 від 31.01.17р.) встановлено, що Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 28.02.17р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Згідно з п.4.1 Договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

На виконання умов Договору, у січні 2017р. Позивач поставив Відповідачеві природного газу на загальну суму 136 073,36 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №ДОЗ00000963 від 31.01.17р., за яким у січні 2017р. спожито 15,082 тис. м3 газу, у лютому 2017р. - на загальну суму 136 073,36 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.17р., за яким у лютому 2017р. спожито 10,808 тис. м3 газу.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником (п.4.2.1. Договору).

Як зазначив Позивач, Відповідач не розрахувався за поставлений у січні, лютому 2017р. природний газ, внаслідок чого у нього утворився борг у розмірі 247 652,12 грн.

Пунктом 6.2.1 Договору обумовлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З посиланням на п. 6.2.1. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 3 438,73 грн. за період прострочки з 11.02.17р. по 27.03.17р.

Крім того, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 3% річних 659,19 грн. за період з 11.02.17р. по 27.03.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявив, що не заперечує позов.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд встановив, що розмір пені з простроченої суми за період прострочки перевищує той, що розрахував Позивач, тому суд приймає розрахунок пені Позивача, 3% річних розраховані вірно.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, 50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ушакова, буд. 4 (код 05536113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, (код 39572642) 247 652,12 грн. основного боргу, 3 438,43 грн. пені, 659,19 грн. 3% річних, 3 776,25 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.04.2017

Суддя С.Г. Юзіков