Рішення № 66295241, 24.04.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2017 р. Справа № 902/616/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Калинівської міської ради, м. Калинівка, Вінницька область

до: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС", м. Калинівка, Вінницька область

про стягнення 269 746 грн 13 коп. збитків та зобов'язання укласти договір оренди

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Глікохім".

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 02-1-341 від 15.03.2017 р., паспорт серії АВ 078503 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 10.12.1999 р.

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 28.07.2016 р., паспорт серії АВ №529713 виданий Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області 24.05.2003 р.;

третіх осіб: не зявились.

В С Т А Н О В И В :

Калинівською міською радою подано позов до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" про стягнення 269 746 грн 13 коп. збитків заподіяних неодержанням доходів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та зобов'язання укласти договір оренди.

Ухвалою суду від 27.07.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/616/16 (ОСОБА_4С.) та призначено до розгляду на 08.12.2016 р.

06.09.2016 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача від 06.09.2016 р. (вх. № 06-52/8048/16 від 06.09.2016 р.) по суті спору.

08.09.2016 р. представником відповідача до суду подано клопотання від 07.09.2016 р. (вх. № 06-52/8143/16 від 08.09.2017 р.) про зупинення провадження у справі до вирішення повязаної з нею справи № 902/610/16 в Рівненському апеляційному господарському суді за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" до Калинівської міської ради про зобовязання повернути майно набуте без достатньої правової підстави.

Крім того, 08.09.2016 р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 07.09.2016 р., в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до ухвали суду від 08.09.2016 р. зупинено провадження у даній справі до вирішення повязаної з нею справи № 902/610/16 (суддя Грабик В.В.) за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" до Калинівської міської ради про стягнення 342 142 грн 68 коп.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 12.09.2016 р., відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу № 902/616/16 передано на розгляд судді Маслію І.В., в зв'язку із звільненням судді Кожухар М.С. з посади судді.

Ухвалою від 13.09.2016 р. суддею Маслієм І. В. прийнято справу до свого провадження та зобов'язано сторони повідомити суд чи набрало законної сили рішення суду по справі № 902/610/16.

Ухвалою від 24.11.2016 року поновлено провадження у справі № 902/616/16 та призначено до розгляду на 21.12.2016 р.

21.12.2016 р. представником відповідача до суд подано супровідний лист від 20.12.2016 р. (вх. № 06-52/12160/16 від 21.12.2016 р.) з доданими документами для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.12.2016 року зупинено провадження у справі № 902/616/16 до вирішення повязаної з нею справи № 902/610/16 в касаційному порядку.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 23.01.2017 р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/616/16 за результатами якого справу було розподілено судді Банаську О.О., оскільки станом на 23.01.2017 р. повноваження судді Маслія І.В. зі здійснення правосуддя припинено у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку перебування на посаді судді.

Ухвалою суду від 24.01.2017 р. справу № 902/616/16 прийнято до провадження у складі судді Банаська О.О.

Відповідно до ухвали суду від 10.02.2017 р. поновлено провадження у вказаній справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2017 р.

22.03.2017 р. на адресу суду від представника позивача надійшов супровідний лист від 21.03.2017 р. (вх. № 06-52/2561/17 від 22.03.2017 р.) з доданими до нього надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 22.03.2017 р. відкладено слухання справи до 10.04.2017 р. через неподання сторонами усіх витребуваних доказів по справі.

Ухвалою суду від 10.04.2017 р. відкладено розгляд справи до 24.04.2017 р. та продовжено передбачений ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору на п'ятнадцять днів. Цією ж ухвалою залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Глікохім".

В засідання суду 24.04.2017 р. представники третіх осіб - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Глікохім" не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання останній було повідомлено завчасно та належним чином-ухвалою суду від 03.02.2017 р., яка надсилалася йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, що є ідентичною тій яка міститься в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому суд зазначає, що адресована останньому ухвала від 03.02.2017 р. підприємством звязку не повернута.

Як слідує з пошукової інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, ухвали від 10.04.2017 р. значиться "не вручене під час доставки" (ТОВ "Глікохім") та "вручено адресату особисто 21.04.2017 р." (ТОВ "Біохімінвест").

Враховуючи наведене суд приймає до уваги наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третіх осіб належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, треті особи своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду останніх або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останніх.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представником позивача до суду подано заяву від 24.04.2017 р. (вх.. № 06-52/3938/17 від 24.04.2017 р.), якою останній відмовився від позовних вимог в частинні зобовязання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" укласти договір оренди земельної ділянки площею 5,9092 га.

Вказана заява приймається судом до розгляду, як така, що не суперечить приписам ст.22 ГПК України та розцінюється судом як відмова від позову в цій частині вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, письмових пояснень від 06.09.2016 р. (вх. № 06-52/8048/16 від 06.09.2016 р.) позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на використання відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки для обслуговування виробничих будівель та споруд по вул.Дзержинського, 1, м. Калинівка загальною площею 5,9092 га, внаслідок чого завдано позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі орендної плати за землю за період з 21.03.2013 р. по 31.12.2014 р. у розмірі 269 746 грн 13 коп. з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 06-52/8144/16 від 08.09.2017 р.) заявлений позов Калинівської міської ради не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на такі обставини:

- відносини, що склалися між Калинівською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" стосовно земельної ділянки 5,9092 га, за період з лютого 2013 р. по 31.12.2014 р. не є такими, що склалися з договору оренди та не таким, що визначаються як користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, так як за весь період зазначеною ділянкою фактично користувався ДП "Калинівський ЕЗФОЖ" оскільки йому до підписання акта приймання-передачі належали майнові активи, які включали різні будівлі та споруди, за адресою вул. Дзержинського, 1, м. Калинівка;

- у діях ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" не вбачається наявності складу цивільного правопорушення, оскільки: по перше, ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" отримало від ДП "Калинівський ЕЗФОЖ" майнові активи, які включали будівлі та споруди за адресою: вул. Дзержинського, 1, м. Калинівка згідно акту прийому-передачі основних засобів від 15.12.2014 р. і зареєструвало право власності лише 29.12.2014 р., що свідчить про невикористання земельної ділянки під даним майновим комплексом; по друге, ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" після підписання договору оренди землі № 18 від 29.01.2013 р. не змогло його зареєструвати через відсутність в договорі кадастрового номеру земельної ділянки, та місця її розташування, відсутність обовязкових додатків до договору (план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; акту визначення меж земельної ділянки);

- до комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам не було запрошено представника відповідача, а також у складі комісії відсутній представник орендодавця виконкому Калинівської міської ради тощо (а.с.75-79, т.1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що листом вих. № 2 від 11.02.2013 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (відповідач) звернулось до Калинівської міської ради (позивач) з проханням про: 1) надання дозволу на виготовлення проекту землевідведення на земельні ділянки по вул.Дзержинського, 1: ділянки №1 2,0 га, ділянки №3 2,5132 га, ділянки 34 1,3960 га, всього 5,9092 га; 2) укладення між ним та Калинівською міською радою тимчасового договору оренди строком до 1 року вказаних земельних ділянок (а.с. 13-14, т. 1).

21.03.2013 р. рішенням 22 сесії 6 скликання Калинівської міської ради № 67 надано дозвіл ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 5,9092 га для обслуговування виробничих будівель та споруд в м.Калинівка по вул. Дзержинського, 1 (а.с. 15, т. 1).

Крім того, в матеріалах справи наявний Договір оренди землі № 18 від 29.01.2013 р. підписаний між Калинівською міською радою та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" підписано Договір оренди землі № 18, відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничих будівель і споруд, яка знаходиться в м. Калинівка по вул. Дзержинського, 1, загальною площею 5,9092 га, в тому числі: 1,2953 га сільськогосподарських земель, 4,3284 га земель промисловості, із них 0,1575 га під капітальною забудовою, 0,0914 га під спорудами, 4,0795 під проїздами, проходами, площадками та 0,2855 га під залізничними коліями (а.с. 16-18, т. 1).

Також міститься обопільно підписаний сторонами акт прийому-передачі об'єкта оренди в рамках Договору оренди земельної ділянки №18 від 29 січня 2013 р. та розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 29.01.2013 р., яка склала 342 142 грн 68 коп. (а.с. 19-20, т. 1).

Згідно виписок банку відповідач за користування вказаною земельною ділянкою сплатив позивачу 342 142 грн 68 коп. (а.с. 21-35, т. 1).

16.05.2013 р. рішенням 23 сесії 6 скликання Калинівської міської ради № 138 затверджено технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель населених пунктів на території Калинівської міської ради, виготовлену ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та затверджено розрахунки нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Калинівка, селище ОСОБА_5, с.Рівнинне, с. Прилуцьке (а.с. 44, т. 1).

Рішенням 28 сесії 6 скликання Калинівської міської ради № 11 від 30.01.2014 р. затверджено Порядок встановлення розміру орендної плати за встановлення особистих строкових сервітутів за земельні ділянки комунальної власності в межах населених пунктів Калинівської міської ради та внесено зміни до чинних договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати (а.с. 45-47, т. 1).

26.11.2014 р. розпорядженням Калинівської районної державної адміністрації затверджено Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а.с. 38-40, т. 1).

04.11.2015 р. комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам складено акт № 1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" яким, зокрема, встановлено, що розмір збитків завданих Калинівській міській раді діями ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" за період з 21.03.2013 р. по 31.12.2014 р. становить 269 746 грн 13 коп. (а.с. 37, т. 1).

13.11.2015 р. Розпорядженням голови Калинівської районної державної адміністрації № 297 затверджено зазначений вище акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам щодо встановлення збитків завданих ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" Калинівській міській раді в розмірі 269 746 грн 13 коп. (а.с. 36, т. 1).

Крім того, як слідує зі справи, у відповідності до мирової угоди від 02.12.2012 р., затвердженої ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.12.2012 р. у справі № 105/10-296 ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" від ДП "Калинівський ЕЗФОЖ" на підставі акту прийому-передачі основних засобів від 15.12.2014 р. майнові активи, які включали різні будівлі та споруди, за адресою вул.. Дзержинського, 1, м. Калинівка (а.с. 104-106, т. 1).

24.12.2014 р. проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, отримане згідно вищевказаної мирової угоди від 26.12.2012 р. у справі № 105/10-296 (а.с. 107-108, т. 1).

Цього ж дня зазначене майно товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" передано товариству з обмеженою відповідальністю "Глікохім" та зареєстровано за останнім (а.с. 109-110, т. 1).

Також в матеріалах справи наявні договори оренди земельних ділянок від 04.08.2014 р., що знаходяться під майновим комплексом по вул. В.Нестерчука, 1 (бувша Дзержинського) в м. Калинівка, Вінницької області, укладені між ТОВ "Біохімінвест" та Калинівською міською радою та акти прийому-передачі зазначених земельних ділянок (а.с. 130-156, т. 1).

Окрім того, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.12.2015 р. у справі № 902/1396/15 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" до Калинівської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі № 18 від 29.01.2013 р. При цьому, вказаним рішенням суду встановлено, що зазначений договір оренди землі № 18 від 29.01.2013 р. не пройшов державної реєстрації, а відтак, в силу наведених норм, є неукладеним (а.с.100-103, т.1).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.08.2016 р. у справі № 902/610/16 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" до Калинівської міської ради про стягнення 342 142 грн 68 коп. безпідставно набутих грошових коштів, сплачених як орендна плата за землю до місцевого бюджету (а.с.60-64, т.1).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. у справі № 902/610/16 рішення Господарського суду Вінницької області від 16.08.2016 р. у справі № 902/610/16 скасовано і прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Калинівської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" 342 142 грн 68 коп. - безпідставно отриманих коштів та 5 132 грн 15 коп. судового збору (а.с.159-163, т.1).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, суд виходив із наступного.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Аналогічний припис міститься в ст.1 Земельного кодексу України (ЗК України), яка вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ст.ст. 83, 84 ЗК України землі, які, належать на праві власності територіальним громад сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. В державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

В пункті "г" ч.1 статті 90 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Частина друга цієї статті вказує, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно пункту "б" ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про оренду землі").

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначено також статтею 22 ЦК та частиною 2 статті 224, статтею 225 ГК, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК.

За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом "д" статті 156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

У ч. 2 ст. 217 ГК України зазначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст.218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 224 ГК передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 постанови КМ України № 284 від 19.04.1993 р. "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

При цьому згідно п.2 вказаної постанови розмір збитків визначається комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 постанови визначено, що відшкодуванню підлягають збитки заподіяні власникам землі у вигляді неодержаних доходів. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Відповідно до п.5 зазначеної постанови збитки відшкодовуються власникам землі підприємствами, організаціями, установами та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів на пізніше 1 місяця після затвердження актів комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки комунальної власності при виконавчому комітеті.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок збитків завданих місцевому бюджету у вигляді упущеної вигоди в розмірі орендної плати за землю з ТОВ "Укрхімресурс", суд дійшов висновку про правомірність вказаної вимоги виходячи з таких міркувань.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази виникнення у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ""Укрхімресурс"" права користування земельними ділянками по вул. Дзержинського, 1, м. Калинівка та сплати податку за землю за використання вказаних ділянок.

Зазначений факт, підтверджується зокрема рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.12.2015 р. у справі № 902/1396/15, яким серед іншого встановлено, що договір оренди землі № 18 від 29.01.2013 р. не пройшов державної реєстрації, а відтак, в силу наведених норм, є неукладеним.

Крім того, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 р. у справі № 902/610/16 скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 16.08.2016 р. у справі № 902/610/16 та прийнято нове рішення про задоволення позову відповідно до якого стягнуто з Калинівської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" 342 142 грн 68 коп. - безпідставно отриманих коштів сплачених за користування земельною ділянкою та 5 132 грн 15 коп. судового збору.

Станом на момент розгляду даної справи вказані рішення суду набрали законної сили, а відтак встановлені в них обставини в силу приписів ст. 35 ГПК України є преюдиційними для розгляду цієї справи, зокрема стосовно відсутності між сторонами договірних відносин щодо користування земельною ділянкою по вул.Дзержинського, 1, м. Калинівка та використання відповідачем зазначеної ділянки за відсутності у нього правовстановлюючих документів на користування нею.

У абзаці 2 п.12 постанови пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" в якому вказано, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обовязку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на встановлені судом обставини та наведені вище приписи законодавства суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено згідно ст.33 ГПК України в установленому порядку наявність (а відповідачем не спростовано відсутність) повного складу цивільного правопорушення вчиненого ТОВ "Укрхімресурс", а саме:

- протиправна бездіяльність, яка полягає в тому, що відповідач з моменту прийняття рішення Калинівською міською радою № 67 від 21.03.2013 р., яке прийнято на підставі його ж звернення від 11.02.2013 р. № 2 не уклав договору оренди з позивачем стосовно земельної ділянки орієнтовною площею 5,9092 га для обслуговування виробничих будівель та споруд в м. Калинівка по вул.Дзержинського, 1, тобто не виконав встановлених законом обовязкових вимог щодо підстав та умов використання земельних ділянок.

- шкідливий результат такої поведінки (збитки), які полягають у неотриманні доходів для бюджету Калинівської міської ради, які могли бути отримані у вигляді орендної плати при укладенні з відповідачем договору оренди або отримання земельного податку.

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками. Бездіяльність відповідача при оформленні орендних правовідносин та не здійснені нарахування та сплати місцевого податку призвела до неотримання позивачем доходів, які останній мав би отримати.

- вина правопорушника. Неукладення договору оренди земельної ділянки (не оформлення орендних правовідносин з позивачем) та не здійснення нарахування та сплати місцевого податку відбулось з вини відповідача, оскільки безпосередньо залежало від його волі, тобто саме на відповідача, як землекористувача, покладається безпосередньо обовязок з оформлення орендних правовідносин з позивачем.

При цьому, за встановлених судом обставин справи, звернення відповідача з письмовою заявою з метою укласти договір оренди земельної ділянки, не змінює юридичних обставин справи щодо обовязкового платного використання земельної ділянки, що в даних правовідносинах виражається у відшкодуванні збитків у вигляді упущеної вигоди - у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки, та не позбавляє його права у разі наявності перешкод у такому оформленні звернутись з відповідним позовом у суд за захистом своїх прав.

Разом з тим здійснюючи перевірку обґрунтованості заявлених до стягнення розмірів збитків суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаних вимог виходячи із таких міркувань.

Як вказувалось вище, період нарахування збитків розпочався з 21.03.2013 р. (день прийняття рішення Калинівської міської ради про надання дозволу відповідачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки) по 31.12.2014 р.

Водночас судом в ході розгляду справи встановлено, що згідно договорів оренди земельних ділянок від 04.08.2014 р., що знаходяться під майновим комплексом по вул. В.Нестерчука, 1 (бувша Дзержинського) в м. Калинівка, Вінницької області, укладених між ТОВ "Біохімінвест" та Калинівською міською радою, частину земельних ділянок, стягнення збитків за користування якими є предметом розгляду даної справи, передано у користування ТОВ "Біохімінвест".

Вказані договори оренди земельних ділянок згідно відомостей, що міститься у публічній кадастровій карті, зареєстровано 29.08.2014 р. (на земельну ділянку площею 3,4628 га) та 24.09.2014 р. (на земельні ділянки площею 0,0323 га, 0,2391 га, 0,0027 га - загалом 0,2741 га) відповідно, а тому розрахунок збитків, що підлягають стягненню з відповідача у період з 29.04.2014 р. по 31.12.2014 р., слід здійснювати з урахуванням зменшення площі користуванням ним земельною ділянкою, повязаної з укладенням даних договорів.

Здійснивши обрахунок збитків з урахуванням вищевказаного, суд отримав їх в розмірі 196 425,71 грн, який є правомірним та підлягає до стягнення з відповідача.

При цьому здійснюючи перерахунок суд погоджується із розміром визначених позивачем збитків за період з 21.03.2013 р. по 31.12.2013 р. (268 089,88 грн), яка із врахуванням здійсненої відповідачем оплати в сумі 385 118,00 грн за наслідками року склала переплату в розмірі 17 028,12 грн.

Здійснюючи перерахунок збитків за 2014 рік суд взяв до уваги дати реєстрації договорів оренди ТОВ "Біохімінвест" та Калинівської міської ради, а також площі орендованих земельних ділянок з в рахуванням чого отримав такі значення:

- 59 092 м2 (площа земельної ділянки на початок періоду розрахунку збитків) * 116,36 грн (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка вступила в силу з 01.01.2014 р.) = 6 875 945,12 грн * 5 % (розмір річної орендної плати не більше 5 % від суми нормативно-грошової оцінки земельної ділянки згідно з рішенням 28 сесії 6 скликання від 30.01.2014 р. № 11) = 343 797,25 грн / 365 (кількість днів у році) = 941,91 грн (розмір орендної плати за один день) * 240 (період нарахування орендної плати на площу земельної ділянки в розмірі 59 092 м2 - з 01.01.2014 р. по 28.08.2014 р.) = 226 058,40 грн;

- 24 464 м2 (площа земельної ділянки на початок періоду розрахунку збитків з врахуванням реєстрації 29.08.2014 р. договору оренди площею 3,4628 га) * 116,36 грн (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка вступила в силу з 01.01.2014 р.) = 2 846 631,04 грн * 5 % (розмір річної орендної плати не більше 5 % від суми нормативно-грошової оцінки земельної ділянки згідно з рішенням 28 сесії 6 скликання від 30.01.2014 р. № 11) = 142 331,55 грн / 365 (кількість днів у році) = 389,95 грн (розмір орендної плати за один день) * 26 (період нарахування орендної плати на площу земельної ділянки в розмірі 59 092 м2 - з 29.08.2014 р. по 23.09.2014 р.) = 10 138,69 грн;

- 21 723 м2 (площа земельної ділянки на початок періоду розрахунку збитків з врахуванням реєстрації 24.09.2014 р. договорів оренди загальною площею 0,2741 га) * 116,36 грн (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка вступила в силу з 01.01.2014 р.) = 2 527 688,28 грн * 5 % (розмір річної орендної плати не більше 5 % від суми нормативно-грошової оцінки земельної ділянки згідно з рішенням 28 сесії 6 скликання від 30.01.2014 р. № 11) = 126 384,41 грн / 365 (кількість днів у році) = 346,26 грн (розмір орендної плати за один день) * 99 (період нарахування орендної плати на площу земельної ділянки в розмірі 21 723 м2 - з 24.09.2014 р. по 31.12.2014 р.) = 34 279,74 грн.

Таким чином судом в результаті перерахунку отримано за 2014 рік 270 476,83 грн збитків, в той час як відповідачем в 2014 році було сплачено 57 023,00 грн, а тому із врахуванням переплати за 2013 рік в розмірі 17 028,12 грн сума збитків складає 196 425,71 грн (270 476,83 - 17 028,12 - 57 023,00), з огляду на що в задоволенні решти суми збитків в розмірі 73 320,40 грн слід відмовити як заявлених безпідставно.

Щодо вимог позивача про зобовязання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" укласти договір оренди земельної ділянки площею 5,9092 га, яка знаходиться за адресою: вул.Дзержинського, 1, м. Калинівка, Вінницька область, з Калинівською міською радою відповідно до Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України суд зазначає, що заявою від 24.04.2017 р. (вх.№ 06-52/3938/17 від 24.04.2017 р.), останній відмовився від позовних вимог в цій частині.

Розглянувши вказану заяву позивача від 24.04.2017 р. (вх. № 06-52/3938/17 від 24.04.2017 р.), суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову.

Частина 6 названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині вимог про зобовязання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" укласти договір оренди земельної ділянки площею 5,9092 га, яка знаходиться за адресою: вул.Дзержинського, 1, м. Калинівка, Вінницька область, з Калинівською міською радою відповідно до Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України приймається судом, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи.

При цьому суд враховує, що заяву про відмову від позову підписано уповноваженим представником позивача (ОСОБА_2П.) зміст довіреності якого свідчить про наявність у представника, з поміж іншого, права на відмову від позову.

В зв'язку з цим провадження у справі в цій частині вимог позивача підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, оскільки товариство користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Калинівську міську раду одержати дохід у вигляді земельного податку за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.

Таким чином, з огляду на усе вище викладене, заявлені позивачем вимоги підлягаю задоволенню судом частково, з урахуванням часткової відмови в задоволенні позову в частинні стягнення збитків та заяви позивача про відмову від позову в частині вимог про зобов'язання укласти договір.

Заперечення відповідача заявлені під час розгляду справи не спростовують правомірності та обґрунтованості вимог позивача.

При цьому необґрунтованим є твердження відповідача з посиланням на те, що у період за який позивачем заявлено стягнення збитки (упущену вигоду) користування зазначеною земельною ділянкою здійснював ДП "Калинівський ЕЗФОЖ", а не ТОВ "Укрхімресурс" та те, що на обєкти розташовані на вказаній ділянці право власності за відповідачем зареєстровано 29.12.2014 р., оскільки відповідачем не спростовано факту використання зазначеної ділянки з моменту прийняття Калинівською міською радою рішення № 67 від 21.03.2013 р.

Суд акцентує увагу на тому, що рішення № 67 від 21.03.2013 р. приймалось на підставі звернення ТОВ "Укрхімресурс" № 2 від 11.02.2013 р.

Окрім того під час розгляду справи № 902/610/16 судом було встановлено обставини щодо: передачі Калинівською міською радою в користування ТОВ "Укрхімресурс" земельної ділянки площею 5,9092 га., яка розташована в м. Калинівка по вул. Дзержинського, 1 за актом прийому-передачі підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками; сплати ТОВ "Укрхімресурс" в період з березня 2013 року по січень 2014 року Калинівській міській раді орендної плати за землю в загальній сумі 342 142,68 грн.; подання ТОВ "Укрхімресурс" податкової декларації з плати за землю за 2013 р. до Калинівського відділення Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області в якій відображено сплату декларантом 342 142,68 грн орендної плати за оренду земельної ділянки площею 5,9092 га за договором оренди від 29.01.2013 р.

Наведені вище обставини в силу приписів ч.3 ст.35 ГПК України є преюдиційними і не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

При цьому суд враховуючи правові позиції Верховного Суду України щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 28.01.2015 у справі № 3-210гс14, від 18.05.2016 у справі №3-194гс16 щодо необхідності встановлення під час вирішення такого спору обставин про те, чи вчиняв відповідач передбачені законодавством заходи зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташована споруда, що належить йому на праві приватної власності, чи вчиняв заходи, спрямовані на уникнення збитків зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем будь-яких заходів спрямованих на оформлення права користування земельними ділянками в розумний строк, як то укладення договору на виготовлення проекту землеустрою, оплати таких робіт виконавцю тощо.

Крім того, безпідставними є доводи відповідача на наявність обставин, що перешкоджали йому укладення договору оренди землі, зокрема, відсутність в договорі кадастрового номеру земельної ділянки, та місця її розташування, відсутність обовязкових додатків до договору (план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, акту визначення меж земельної ділянки), оскільки у випадку наявності зазначених обставин ніщо не позбавляло його права у разі наявності перешкод у такому оформленні звернутись з відповідним позовом у суд за захистом своїх прав.

Відхиляючи вказане посилання відповідача суд наголошує на тому, що статтею 206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень статей 122-124 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у статті 16 Закону України «Про оренду землі».

Статтями 152, 156, 157 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно з положеннями статті 224 Господарського кодексу України (далі ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що саме на землекористувача покладається обовязок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу територіального органу Держземагенства із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, після чого їй присвоюється кадастровий номер (який є істотною умовою договору оренди землі). Невиконання вказаного обовязку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на чому наголошено в постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 р. у справі № 3-1160гс15.

Також судом оцінюються критично посилання відповідача на те, що до комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам не було запрошено представника відповідача, а також те, що у складі комісії відсутній представник орендодавця виконкому Калинівської міської ради, оскільки в матеріалах справи відсутні та останнім не надано суду жодних доказів оскарження вказаного акту комісії та розпорядження про його затвердження у встановленому законом порядку та їх скасування.

Відтак, при прийнятті рішення у справі, суд виходить із правомірності обставин встановленим зазначеним розпорядженням від 13.11.2015 р. № 297, оскільки із матеріалів справи, як встановлено судом, випливає факт користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Приймаючи рішення у даній справі судом також враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 р. у справі № 3-210гс14, від 01.07.2015 р. у справі № 3-383гс15, від 07.12.2016 р. у справі № 922/1009/15.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

24.04.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 4-6, 22, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 42, 43, 44, 49, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС", вул. В.Нестерчука, 1, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, (ідентифікаційний код - 32495389) на користь Калинівської міської ради, вул. В.Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, (ідентифікаційний код - 04326106) - 196 425 грн 71 коп. збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, 2 946 грн 39 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. У стягненні 73 320 грн 42 коп. збитків відмовити.

4. Прийняти відмову позивача від позову в частині зобовязання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (вул. Польова, 24, м. Київ, 03056, ідентифікаційний код 32495389) укласти договір оренди земельної ділянки площею 5,9092 га, яка знаходиться за адресою: вул.. Дзержинського, 1, м. Калинівка, Вінницька область, з Калинівською міською радою (вул. Дзержинського, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, ідентифікаційний код 04326106) відповідно до Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України.

5. Провадження у справі в частині зобовязання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (вул. Польова, 24, м. Київ, 03056, ідентифікаційний код 32495389) укласти договір оренди земельної ділянки площею 5,9092 га, яка знаходиться за адресою: вул. Дзержинського, 1, м. Калинівка, Вінницька область, з Калинівською міською радою (вул.Дзержинського, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, ідентифікаційний код 04326106) відповідно до Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України припинити згідно з п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

6. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати третім особам рекомендованим листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 03 травня 2017 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - ТОВ "Біохімінвест" - вул. Вадима Нестерчука, 1, м. Калинівка, Калинівкий район, Вінницька область, 22400.

3 - ТОВ "Глікохім" - вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, офіс 301, м. Вінниця, 21021.