Ухвала суду № 66294293, 25.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/23009/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кириченко Н.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дарницького районного центру зайнятості, Київського міського центру зайнятості про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 у грудні 2016 року звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом в якому просила зобов'язати Дарницький районний центр зайнятості перерахувати розмір допомоги по безробіттю, у який просила включити період по догляду за дитиною до трьох років у страховий стаж та виплатити допомогу по безробіттю у сумі 47325 грн.; зобов'язати нарахувати та виплатити одноразову допомогу для організації безробітним підприємницької діяльності у сумі 47325 грн.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, до Дарницького районного центру зайнятості у жовтні 2016 року звернулась за сприянням у працевлаштуванні позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З трудової книжки позивача вбачається, що останнім її місцем роботи було ТОВ «Золотий світанок», а посада - заступника генерального директора з системи якості. З цієї посади її звільнено 13.09.2016 року згідно наказу № 22к від 12.09.2016 року на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Відповідно до свідоцтва про народження від 07.03.2014 року серії НОМЕР_1, яке видано виконавчим комітетом Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області, встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_3.

Водночас у матеріалах справи наявна надана позивачем довідка Форма ОК-7 (індивідуальні відомості про особу), яку сформовано 19.10.2016 року.

З вказаної довідки вбачається, що з липня 2014 року по лютий 2016 року позивач отримувала в Управлінні соціального захисту населення Рокитнянської РДА допомогу по народженню дитини, з якої сплачено єдиний внесок. Однак, з березня 2016 року та до дня звернення до Дарницького районного центру зайнятості (19.10.2016 року) позивач не працювала, дохід (грошове забезпечення), допомогу по народженню дитини не отримувала, а тому, страхові внески нею не сплачувались.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи, як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового Державного соціального страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 зазначеного Закону застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Частиною 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менше як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Приписами ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині 2 ст. 22 цього Закону виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як зазначено у пункті 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439) середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Зважаючи на наведені приписи чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 04.12.2015 року №77, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.2015 року за № 1597/28042, розмір мінімальної допомоги по безробіттю з 01.01.2016 року становить 544 грн.

Отже, у спірних правовідносинах Дарницький районний центр зайнятості, Київський міський центр зайнятості здійснювали свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 183-2, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.