Постанова № 66293341, 25.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 р. Справа №805/1138/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12год. 20хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Галатіної О.О.

при секретарі Кузьменко Н.С.

за участю

позивача ОСОБА_1

представників відповідача Суліма О.М., Шульженко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень, суд -

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2017 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що всупереч норм діючого законодавства України посадовими особами Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області проведена перевірка з питань дотримання податкового законодавства та складено акт перевірки № 763/05-16-40/НОМЕР_1 від 26.08.2016 року на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001104000 від 30.09.2016 року за порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 1 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0001114000 від 30.09.2016 року за порушення ст. 15 Закону України «Про Державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами» в розмірі 17000 грн. Зазначає, що здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_5 та свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_6 за ставкою єдиного податку 20% 2 група, здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що вищевказані порушення не можуть бути застосовані до платника єдиного податку 2 груп, а також, що податківці взагалі не мали права проводити перевірку.

З урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд:

- визнати неправомірними дії посадових осіб Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо організації та проведення фактичної перевірки позивача.

- скасувати повністю податкове повідомлення - рішення № 0001104000 від 30.09.2016 року Красно армійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області винесеного на підставі акту перевірки № 763/05-16-140НОМЕР_1 від 26.08.2016 року про застосування штрафу у сумі 1 грн.

- скасувати повністю податкове повідомлення - рішення № 0011104000 від 30.09.2016 року винесеного на підставі акту перевірки № 763/05-16-140НОМЕР_1 від 26.08.2016 року про застосування штрафу у сумі 17000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову посилаючись на те, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_4, працівниками Красноармійської ОДПІ була проведення 18.08.2016 року о 16 годині 42 хвилин за адресою АДРЕСА_1. Зазначила, що на момент початку перевірки був хлопець, який здійснив розрахункову операцію, але відмовився надати будь-які документи. Також надала пояснення стосовно запису у зареєстрованому журналі реєстрації перевірок, що посадовим особам на момент перевірки журнал не надавався. Окрім цього, зазначив, що ОСОБА_4 відмовилась від отримання наказу та підпису у направленні на перевірку, що було зафіксовано працівниками у акті від 18.08.2016 року № 211 про відмову від підпису у направленні на перевірку. Посилаючись на те, що контролюючим органом при здійсненні перевірки не порушив жодної норми діючого законодавства. Посилаючись на зазначене просив суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_4, зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, місце реєстрації: АДРЕСА_2). На податковому обліку перебуває в Красноармійській ОДПІ.

Відповідач, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 18.08.2016 року було проведено фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4, з питань дотримання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевірку здійснено на підставі наказу № 893 та направлень на проведення перевірки від 18.08.2016 року № 350, № 349.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення ФО-П ОСОБА_4, вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року в частині не проведення розрахункової операції через зареєстрований та проведений у фіскальний режим роботи РРО та не видачі розрахункового документу встановленого зразку.

За результатами вказаної перевірки складено відповідний акт від 26.08.2016 року №763/05-16-40/НОМЕР_4 із зазначенням виявлених порушень.

У зв'язку з виявленими порушеннями, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.09.2016 року № 0001114000, яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за кодом платежу 21081100 на суму 17000 грн. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України і абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами» за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами»; податкове повідомлення - рішення від 30.09.2016 року № 0001104000 за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за кодом платежу 21080900 на суму 1,00 грн. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України і п.1 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржила їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Суд зазначає, що види перевірок передбачені статтею 75 Податкового кодексу України, Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 даної статті визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок регулює стаття 81 Податкового кодексу України, пунктом 81.1 якої встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Разом з тим суд зазначає, що під час судового засідання позивач не заперечувала проти факту продажу алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, а також пояснила, що для 2 групи платника єдиного податку взагалі не потрібно мати ліцензію на продаж алкогольних напоїв.

Також, в матеріалах справи наявні фото вітрини, з яких видно виставлене на реалізацію пиво, та його ціна.

Окрім зазначеного, в матеріалах справи наявні заяви позивача з яких вбачається, що ОСОБА_4 зобов'язується сплачувати визначену суму штрафних санкцій згідно податкового повідомлення - рішення №000111400 від 30.09.2016 року кожного місячного доходу.

Під час судового розгляду справи судом було допитано в якості свідка гр. ОСОБА_5 У відповідності до приписів КАС України, ОСОБА_5 склала присягу свідка та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Свідку роз'яснено приписи ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Про зазначені обставини ОСОБА_5 складено розписку. Так, ОСОБА_5 в своїх поясненнях зазначила, що в день перевірки, реалізація алкогольних напоїв здійснювалась не працівником кафе, а саме її сином. Також зазначила, що контрольна закупка здійснювалась особою, яка не має ніякого відношення до контролюючого, а податківці бачили лише факт продажу. Разом з тим, пояснила, що податківцями не було надано для огляду жодного документу, який б дозволяв їм проводити перевірку ФОП ОСОБА_4 Проти факту продажу пива не заперечувала.

Втім, суд, критично ставиться до вказаних пояснень, оскільки на підставі акта відмови від отримання та підпису акта перевірки № 211 ОСОБА_4 відмовилась від підпису акта проведеної перевірки.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1 статті 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Основні засади державної політики щодо регулювання оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР.

За приписами частини дванадцятої статті 15 зазначеного Закону (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

При цьому, в силу положень статті 1 згаданого Закону, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи внесено зміни до преамбули та ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» стосовно віднесення пива до алкогольних напоїв, які набрали чинності з 01.07.2015 року.

Таким чином, роздрібна торгівля алкогольними напоями та/або тютюновими виробами може здійснюватись лише за наявності у суб'єкта господарювання відповідної ліцензії.

Крім того, Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Зокрема, пунктом 1 статті 3 названого Закону (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб'єкти господарювання, що здійснюють продаж товарів у сфері торгівлі, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Статтею 16 Податкового кодексу України на платника податків покладені обов'язки, зокрема, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як вже зазначалось судом та не заперечувалось позивачем в ході судового розгляду справи, під час проведення перевірки необхідні документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, фахівцям відповідача надані не були.

Тобто суд дійшов висновку про підтвердження обставин проведення посадовими особами Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області фактичної перевірки ФО-П ОСОБА_4 Таким чином, здійснюючи перевірку, фахівці податкового органу діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність винесених відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень від 30.09.2016 року № 0001114000, яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за кодом платежу 21081100 на суму 17000 грн. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України і абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами» за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами»; податкове повідомлення - рішення № 0001104000 за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за кодом платежу 21080900 на суму 1,00 грн. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України і п.1 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки під час розгляду справи встановлена правомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 124 - 152, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засідання 25 квітня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлений у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Галатіна О.О.