Ухвала суду № 66288274, 03.05.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

Суддів : Ковальчук Н.М., Шеремет А.М.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 51284,31 грн. заборгованості за кредитом, що становить: 28 057,04 грн. - тіло кредиту, 60161,49 грн. заборгованості за відсотками, 14 666,78 грн. - заборгованості за комісією, 2400 грн. - штрафу.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом безпідставно збільшено розмір заборгованості по кредитному договору майже на 50 000,00 грн. та не враховано, що загальна сума боргу становитиме 105 843,31 грн., що не відповідає заявленим позовним вимогам.

Судом залишено поза увагою норми ст. 517 ЦК України згідно яких він, як боржник, має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, а про зміну кредитора - його письмово повідомлено не було.

Зазначає, що позивачем не надано доказів оплати попередньому стягувачу коштів за перехід до нього права грошової вимоги до боржника, а тому у нового кредитора немає достатніх прав на здійснення вимоги по оплаті заборгованості.

Просить рішення скасувати і ухвалити нове яким в задоволенні позову відмовити.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду законне та обґрунтоване, просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того що відповідач належним чином не виконував умов кредитного договору, чим допустив заборгованість, яка підлягає стягненню.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестають діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», та позивачем укладено кредитний договір № 500956922, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 28 057,04 грн. зі сплатою 15,99 % річних за користування кредитними коштами з терміном повернення кредиту не пізніше 20 серпня 2018 року (а.с. 4-8 т. 1).

21 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу № 1, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги на погашення (стягнення) заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників (а. с. 179-187 т. 1).

За цим договором фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу, та в порядку, передбаченому даним договором.

Таким чином, за вказаним договором факторингу проведено заміну кредитора у зобов'язаннях та передано ТзОВ «Кредитні ініціативи» право грошової вимоги на погашення (стягнення) заборгованості з ОСОБА_1 за оспорюваним кредитним договором.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення з нього коштів за кредитним договором саме ТзОВ «Кредитні ініціативи» не заслуговують на увагу, оскільки договором факторингу передбачено право грошової вимоги, яка включає в себе право на повернення коштів від боржника в тих самих розмірах та у тій же валюті, які мали б бути повернуті основному кредитору.

Крім того, в ухвалі Апеляційного суду Рівненської області від 17 листопада 2016 року зазначено, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» як новий кредитор має всі права на звернення до суду із заявою про стягнення коштів на залишок заборгованості 9а.с. 240-242 т. 1). Вказана ухвала є чинною.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений законом строк.

Позивач виконав умови договору, а відповідач в свою чергу порушив узгоджений сторонами графік погашення суми кредиту (а.с. 7 т. 1) та допустив виникнення заборгованості.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих зобов'язань, станом на 16 січня 2016 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 51284,31 грн.

Відповідно до ст. ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивач надав до суду копії зазначених договорів, розрахунок заборгованості по кредиту, а відповідач в свою чергу не надав суду жодного належного доказу, що спростовують наявність кредитних відносин та не спростував подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Судом таких доказів також не здобуто.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність збільшення судом розміру заборгованості по кредитному договору майже на 50 000,00 грн. та загальної суми боргу до 105 843,31 грн., не заслуговують на увагу, оскільки з оспорюваного рішення вбачається, що в мотивувальній та резолютивних частинах судом зроблено правильні висновки щодо суми боргу, однак при детальному описі складових загальної суми заборгованості допущено описку щодо заборгованості за відсоткам. Така технічна помилка не позбавляє права відповідача звернутися до суду першої інстанції з заявою про виправлення вказаної описки.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: