Ухвала суду № 66286269, 25.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13576/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/467/17 Категорія: 30 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Киці С.І., Шевчук Л.Я.,

з участю секретаря Черняк О.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Медвідь Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення безпідставно одержаних коштів за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2017 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з АТ «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335) на користь ОСОБА_3 кошти у розмірі 63261,22 дол. США, що станом на 22 лютого 2017 року еквівалентно 1710741,55 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач АТ «Райффайзен Банк Аваль» подав апеляційну скаргу в якій покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача Медвідь Л.І. подану апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання, які виникають із договору поруки, а тому безпідставно одержані АТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти підлягають поверненню ОСОБА_3

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Судом встановлено, що 21 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 014/1101/74/34502, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 100000 дол. США на строк по 20 березня 2027 року включно зі сплатою 13,25 % річних (а.с. 39-41).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 21 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1326, за умовами якого банку передано нерухоме майно: житловий будинок (А-2) з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 254,8 кв.м., житловою площею 73,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, до якого примикають наступні господарські та побутові будівлі і споруди: Б-1 - сарай, 1 - огорожа. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н.А. 21 березня 2007 року за реєстровим № 1318 (а.с. 42-45).

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору 20 травня 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до ОСОБА_5 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2013 року позов задоволено.

Постановлено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/1101/74/34502 від 21 березня 2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 в розмірі 1297522,16 грн. (по курсу НБУ станом на 26 квітня 2013 року - 79059,14 дол. США, в тому числі: 53522,72 дол. США заборгованості за кредитом, 25536,42 дол. США заборгованості за відсотками) та 665602,45 грн. пені, звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки від 21 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5, а саме на належний ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 254,8 кв.м., житловою площею 73,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пров. 1-й Степовий, 8, шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Вирішено питання розподілу судових витрат (цивільна справа № 161/8436/13-ц).

Позивач ОСОБА_3 за період з 2008 по 2013 рік внесла на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 63261,22 дол. США і сторони розмір вказаної суми коштів не оспорюють.

Як вбачається з квитанцій, банк приймав кошти від ОСОБА_7 на погашення позики та процентів по кредиту (а.с. 15-25).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово зверталася до відповідача із запитами щодо підтвердження наявності між сторонами договірних зобов'язань, з'ясування підстави, на якій отримувалися від неї кошти (а.с. 11, 12).

Належних до допустимих доказів того, що ОСОБА_3 є поручителем за кредитним договором № 014/1101/74/34502 від 21 березня 2007 року відповідачем не надано.

На вимогу суду щодо надання оригіналу договору поруки, відповідачем не було надано ні оригіналу, ні належним чином засвідченої копії.

У платіжних документах по сплату коштів не зазначається, що вони приймаються від ОСОБА_3 як від поручителя, не згадується про поруку і у будь-яких інших письмових доказах, якими могли бути заява-анкета поручителя, письмова переписка між сторонами.

Доводи відповідача про те, що договір поруки був укладений, але втрачений, колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідач не надав жодних доказів, що за фактом втрати договору проводилося службове розслідування, винних працівників притягнуто до відповідальності.

Враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми цивільного законодавства, що регулюють набуття та збереження майна без достатньої правової підстави.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що між сторонами існувала усна домовленість щодо поручительства.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про недоведеність відсутності у ОСОБА_3 вільного волевиявлення та невідповідності дій внутрішній волі, оскільки питання щодо недійсності правочину в даному спорі не вирішується.

Щодо строку позовної давності, то відповідач як сторона спору вправі був зробити таку заяву в суді першої інстанції, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Представник відповідача в суді першої інстанції просила суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю позовних вимог, а не за спливом позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність між сторонами договірних зобов'язань, а тому з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» слід стягнути на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 63261,22 дол. США як безпідставно одержані.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2017 року в даній цивільній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді