Ухвала суду № 66274108, 10.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 р.Справа № 2-а-4948/10/1570

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Стас Л.В.

суддів- Шляхтицького О.І, ОСОБА_1

за участю секретаря Криульвої А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2010 року по справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой»звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0002331630/0 від 8 грудня 2009 року, оскільки ТОВ «Альянс-Жилстрой»до складу податкового кредиту за серпень-вересень 2009 року включено податкові накладні, які виписані постачальником товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах без надання доказів щодо отримання накладних із запізненням.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2010 року позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0002331630/0 від 8 грудня 2009 року визнано протиправним та скасовано.

В апеляційній скарзі, СПДІ по роботі з ВПП у м. Одесі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 01.10.2010 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрутованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі 26.11.2009 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Альянс-Жилстрой»щодо підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року №10740 від 23.09.2009 року та вересень

2009 року №11474 від 22.10.2009 року податкових накладних минулих періодів, про що

складено акт №742/16-3/32470359/46.

Зазначеною перевіркою виявлено, що ТОВ «Альянс-Жилстрой» при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень-вересень 2009 року до рядка 10.1 податкового кредиту включені податкові накладні, які були виписані постачальниками товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах (жовтень 2006 року - липень 2009 року) на суму 45556 грн. та 264228 грн., відповідно, в результаті чого занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за серпень 2009 року - 45556 грн. та вересень 2009 року - 264228 грн.

На підставі складеного 26.11.2009 року акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі 8 грудня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002331630/0, яким визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних санкій - 407274,8 грн. (309784 грн. за основним платежем та 97490,8 грн. за штрафними санкціями.

В акті зазначено, що ТОВ «Альянс-Жилстрой»порушено п.п. 7.2.6, п.7.2, п.п. 7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку із чим занижена сума ПДВ за серпень 2009 року - 45556 грн., за вересень 2009 року - 264228 грн.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменьшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.5.1 ст.7 зазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права

платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно із п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

При цьому, представник ТОВ «Альянс-Жилстрой»в судовому засіданні не заперечував що податкові накладні отримані підприємством, а тому не було необхідності подавати заяву зі скаргою на постачальника.

Крім того, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено порядок визначення податкового кредиту виходячі із договірної вартості товару і не визначено періоду за який податкові накладні повинні бути включені до складу податкового кредиту.

При цьому, нормами Закону України «Про податок на додану вартість»не визначено періоду включення податкових накладних до складу податкового кредиту.

Тому колегія суддів вважає правильнми висновок суду першої інстанції, що відповідно до положснь пп. 7.5.1 ст. 7 Закону датою виникнення права позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних. При цьому суд обґрунтовано зазначає, що якщо на дату викнення права на податковий кредит, позивач не скористався реалізацією свого права на отримання податковою кредиту він це право не втрачає. Тобто, позивач має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх періодах.

Оскільки ч. З ст.1 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХП від 25 червня 1991 року визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, а в Законі України «Про податок на додану вартість»не визначено дату включення податкових накладних до складу податкового кредиту, суд вважає, що адміністративний позов ТОВ «Альянс-Жилстрой»повинен бути задоволений в повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з посиланням суду на те, що позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вони були отримані, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних були би безпідставним, оскільки право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної - єдиного документа первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить в собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин справи і норм матеріального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2010 року по справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: