Рішення № 66272670, 25.04.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" квітня 2017 р. Справа № 906/52/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 25.01.2017.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Житомирській області

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина"

про стягнення 865720,91 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 865720,91 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.01.2017 (суддя Прядко О.В.) прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено до розгляду. Водночас даною ухвалою господарським судом задоволено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.02.2017р. (суддя Прядко О.В.) оголошено перерву в судовому засіданні до 06.03.2017р. о 12:00.

Зважаючи на ту обставину, що суддя Прядко О.В. з 06.03.2017 року знаходиться у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами, розпорядженням керівника апарату господарського суду Житомирської області від 06.03.2017р. №24/2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи №906/52/16, за результатами якого справу №906/52/16 розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою господарського суду від 09.03.2017 (суддя Кудряшова Ю.В.) справу №906/52/17 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

25.04.2017 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням завідуючого юридичного сектору ОСОБА_2 на сесії.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка від 28.03.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позову.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

В даному випадку двохмісячний строк розгляду справи закінчується 06.05.2017, клопотання про його продовження на 15 днів жодною з сторін не подано суду.

Водночас згідно п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивач своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, позивач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, Державною екологічною інспекцією у Житомирській області за результатами розгляду в межах компетенції звернення гр. ОСОБА_3, що надійшло на телефон "Гарячої лінії" ДЕІ у Житомирській області від 19.05.2015 встановлено, що в порушення вимог ст. 17, 32, 33, 35 Закону України "Про відходи", ст. 40, 51, 55^ 66, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 35, 42, 46 Закону України "Про охорону земель", ст. 153 Господарського кодексу України, посадовими особами ПСП "Батьківщина" за межами населеного пункту на території Роставицької сільської ради Ружинського району, на землях сільськогосподарського призначення, що необладнані надійною гідроізоляцією, яка виключала б фільтрацію рідкої частини гною в ґрунтові води та інфільтрацію ґрунтових вод, здійснено розміщення, зберігання та видалення відходів - екскрементів, сечовини та гною (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби (код 0121.2.6.03, Класифікатора відходів ДК 005 - 96, затвердженого і введеного в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 року № 89, ДСТУ 3910 - 99 (ГОСТ 17.9.1.1 - 99) "Класифікатор відходів. Порядок найменування відходів за генетичним принципом і віднесення їх до класифікаційних категорій"), у зв'язку з чим засмічено земельні ділянки загальною площею 14000 м , про що складено акт обстеження засміченої земельної ділянки від 20.05.2015 року.

Також позивач в позовній заяві звертає увагу, що в порушення вимог ВНТП - АПК - 09.06 "Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною", затверджені наказом Міністерства аграрної політики України №29 від 01.02.2006, посадовими особами відповідача за межами населеного пункту на території Роставицької сільської ради Ружинського району, на землях сільськогосподарського призначення, що необладнані надійною гідроізоляцією, яка виключала б фільтрацію рідкої частини гною в ґрунтові води та інфільтрацію ґрунтових вод, здійснено розміщення, зберігання та видалення відходів - екскрементів, сечовини та гною (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби (код 0121.2.6.03, Класифікатора відходів ДК 005 - 96, затвердженого і введеного в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 року № 89, ДСТУ 3910 - 99 (ГОСТ 17.9.1.1 - 99) "Класифікатор відходів. Порядок найменування відходів за генетичним принципом і віднесення їх до класифікаційних категорій").

Водночас в позові зазначено, що згідно інформації сільського голови Роставицької сільської ради Ружинського району ОСОБА_4 №85 від 20.05.2015, земельна ділянка на якій розташоване звалище гною від ВРХ знаходиться за межами населеного пункту с. Роставиця та відноситься до земель запасу сільської ради. Рішення сільської ради на розміщення гною від ВРХ підприємству ПСП "Батьківщина" не надавалось. Використання даної земельної ділянки господарством ПСП "Батьківщина" проводиться на протязі 2015 року.

Також позивач стверджує, що видалення вищевказаних відходів здійснюється в тому числі вантажним автомобілем марки "КАМАЗ" державний номерний знак AM 3834 AM та трактором марки "Білорус" державний номерний" знак 08465 AM, що підтверджується відеозаписом. Відповідно до листа Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області № 6/1791 від 03.06.2015 року, згідно бази даних АІПС "Автомобіль", автомобіль КАМАЗ 5511 1, 1991 р.в., н/з НОМЕР_1, з 03.04.2010 року по теперішній час зареєстровано за ПСП "Батьківщина", код ЄДРПОУ 32226442, адреса Ружинський район, с. Шпичинці, вул. Першотравнева.

Державною екологічною інспекцією у Житомирській області у присутності спеціаліста - землевпорядника Роставицької сільської ради Ружинського району ОСОБА_5, з метою визначення ймовірного забруднення ґрунтів, відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Житомирській області на засмічених земельних ділянках, що розташовані за межами с.Роставиця на території Роставицької сільської ради Ружинського району проведено відбір 3 (трьох) проб ґрунтів, про що складено акт відбору проб ґрунтів від 20.05.2015 року № 20 - 15.

Протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 03.06.2015 року № 20 - 15, виявлено перевищення вмісту амонію (обмінного), у перерахунку на азот амонійний у порівнянні з фоновим показником, у зв'язку з чим встановлено забруднення земельних ділянок площею 8600,5 м2 та 5400 м2 (загальною площею 14000 м2), а саме накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу важких металів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Отже, позивач вважає, що такими діями посадові особи відповідача порушили вимоги ст. 17, 32, 33, 352 Закону України "Про відходи", ст. 40, 51, 55, 66, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 35, 42, 46 Закону України "Про охорону земель", ст. 153 Господарського кодексу України.

Відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689, розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельних ділянок становить 834429,80 грн., а розмір шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ділянок становить 31291,11 грн. Відповідні претензії позивач направив на адресу відповідача.

Отже. за підрахунком позивача загальна сума збитків державі склала 865720,91 грн.

Враховуючи той факт, що збитки не відшкодовано, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; наявність шкоди (її розмір); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вина.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Так, Державною екологічною інспекцією в Житомирській області, з метою встановлення винних посадових осіб ПСП "Батьківщина", діями або бездіяльністю яких допущено порушення вимог законодавства, що призвело до забруднення та засмічення земельних ділянок, позивачем не притягувались винні особи до адміністративної відповідальності, а було направлено до Прокуратури Житомирської області лист за вих. №1517/02-12 від 22.06.2015 для визначення в діях посадових осіб ПСП "Батьківщина" ознак злочину, передбаченого ст. 239 КК України.

За результатами розгляду прокурором Ружинського району Житомирської області кримінального провадження №12015060290000233 від 17.07.2015 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, постановою від 05.08.2015 вищезгадане кримінальне провадження закрите у зв'язку з відсутністю в діях посадових осіб ПСП "Батьківщина" ознак кримінального правопорушення.

Так зазначена постанова мотивована тим, що під час обстеження вищевказаної земельної ділянки проводився відбір проб ґрунту для встановлення ймовірного забруднення ґрунту, про що складено відповідний акт №20-15 від 20.05.2015. Водночас слідством критично оцінено висновок дослідження ґрунту земель запасу Роставицької сільської ради на визначення водневого показника РН (кислотність ґрунту), оскільки попередні показники ґрунту вказаних земель в екологічній інспекції відсутні та взагалі не досліджувалися, що прямо може вказувати на природні негативні чинники, які вплинули на зміну властивостей ґрунту на вказаних землях.

Як зазначалося раніше, прокурор Ружинського району дійшов висновку, що в діях посадових осіб ПСП "Батьківщина" відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, але вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КпАП України.

Постанова про притягнення винних осіб ПСП "Батьківщина" до адміністративної відповідальності, якою слід було встановити вину посадової особи у заподіянні шкоди та тим самим довести факт адмінстративного правопорушення, відсутня, що підтверджено сторонами в письмових поясненнях (а.с. 42-50, 70-75).

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що в даному випадку відсутня одна з складових, що є однією з умов для притягнення до відповідальності відповідача за заподіяну шкоду, а саме - вини.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи недоведеність складу цивільного правопорушення, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 865720,91грн. відшкодування шкоди, завданої забрудненням земельної ділянки.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції Житомирської області (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-а, ід. код 38035679)

- в дохід Державного бюджету України 12985,81 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.04.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.