Ухвала суду № 66272057, 26.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2017 року м. Київ К/800/13749/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - Нацполіція) на судові рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Нацполіції, атестаційної комісії № 11 Нацполіції (далі - Комісія) про визнання нечинним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року представник Нацполіції звернувся з касаційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, оформлене протоколом ОП№15.00025213.0060970 від 18 серпня 2016 року, щодо визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Визнано протиправним та скасовано наказ Нацполіції від 2 вересня 2016 року № 204 о/с. Поновлено позивача на посаді поліцейського Бердичівського відділу поліції Національної з 2 вересня 2016 року. Стягнуто з Нацполіції на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 3 вересня 2016 року по 12 січня 2017 року в сумі 12148 грн. 94 коп.

Ставиться вимога про скасування судових рішень та ухваленням нового про відмову у задоволені позову. Вказується на те, що проведення атестування є виконанням сукупності приписів, передбачених Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), згоду на проходження якої позивач надав з власної ініціативи. Надаючи оцінку рішенням (висновкам) Комісії суди фактично втрутились в їх дискреційні повноваження, хоча вона розглянула всі надані матеріали відносно позивача, та прийняла рішення, яке узгоджується з вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція).

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом № 580-VІІІ. При цьому атестування поліцейських врегульовано статтею 57 цього Закону, згідно якої атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

На виконання положень вказаного затверджено Інструкцію, яка визначає порядок атестування поліцейських з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Як зазначено у пунктах 16, 17, 18, 20, 21 цього нормативного акту, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. В даній справі це був висновок про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій в самому висновку так і в протоколі до нього не наведені обставини, на підставі яких прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді. Зокрема, позивачем набрано необхідну кількість балів при перевірці теоретичних знань та професійних якостей. За місцем служби характеризується позитивно, за висновком прямого керівника займаній посаді відповідає.

Щодо дискреційних повноважень, то необхідно вказати, що Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Головного управління Національної поліції в Житомирській області на судові рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, атестаційної комісії № 11 Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання нечинним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко