Ухвала суду № 66271607, 26.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2017 року м. Київ К/800/11246/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області про визнання дій неправомірнимита зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Корецького районного суду Рівненської області адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року Корецьому об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року визнано неповажними вказані відповідачем причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та залишено останню без руху з наданням 30-денного строку з моменту отримання ухвали для подання заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропуску.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 8 лютого 2017 року була отримана скаржником 11 лютого 2017 року.

На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем подано заяву про визнання поважною причину пропуску строків для подання апеляційної скарги з посиланням на те, що ним систематично порушувалося питання про виділення асигнувань для оплати судового збору у 2016 році та зазначалася відповідна сума, на що кошти не виділялися.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем не подано додаткових доказів про використання всіх інших можливостей для сплати судового збору у справі, що розглядається (перерозподіл коштів, виділення додаткових коштів, оплата готівкою).

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість твердження відповідача про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від 6 липня 2005 року №2747-IV Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області про визнання дій неправомірнимита зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянути Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Єрьомін