Ухвала суду № 66270556, 18.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 квітня 2017 року м. Київ К/800/2642/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року

у справі № 826/10440/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Вітаміни"

до Київської міської митниці ДФС

про визання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 17 лютого 2016 року № 100000011/2016/000011/1, а також картку відмови у прийнятті митної декларації № 100260003/2016/00013 від 17 лютого 2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, позов задоволено, скасовано спірні рішення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що надані декларантом документи, подані до митного оформлення відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та містили розбіжності.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, відповідачем згідно з митної декларації № 100260003/2016/221778 від 15 лютого 2016 року здійснено декларування ввезеного на митну територію України товару, а саме - лікарського засобу Табекс у формі in-bulk, митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом).

Вказаний товар ввезено позивачем на підставі Договору № 292 від 07 травня 2013 року, укладеного між АО «СОФАРМА» (Болгарія) (продавець) та ПАТ «ВІТАМІНИ» (Україна) (покупець).

На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав копії наступних документів: Міжнародну автомобільну накладнуа CMR № 14 від 12 лютого 2016 року; інвойс № 0000030669 від 11 лютого 2016 року; контракт № 292 від 07 травня 2013 року; додаткова угода б/н від 27.04.15 до контракту № 292 від 07 травня 2013 року; додаткову угоду б/н від 01 січня 2014 року до контракту № 292 від 07 травня 2013 року; додаткову угоду б/н від 26 жовтня 2015 року до контракту № 292 від 07 травня 2013 року; додаткову угоду б/н від 30 грудня 2015 року до контракту № 292 від 07 травня 2013 року; реєстраційне посвідчення на J13 № UА/13201/01/01 від 19 серпня 2014 року; реєстраційне посвідчення на J13 № UA/2537/01/01 від 19 серпня 2014 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR1 № 0000313930 від 12 лютого 2016 року; копію митної декларації країни відправлення № MRN:16BG005807AA093453 від 12 лютого 2016 року; сертифікат якості № 976/04 грудня 2015 року; прайс-лист на продукцію AO «Софарма»; страховий поліс № 110116862018 від 12 лютого 2016 року; копію митної декларації 100260003/2016; висновок експертизи ТПП від 23 травня 2016 року; копію методів контролю лікарського засобу Табекс; калькуляцію витрат імпортера на контроль та виробництво готового лікарського засобу Табекс з лікарського засобу Табекс in-bulk; калькуляції витрат експортера на виробництво готового лікарського засобу Табекс та лікарського засобу Табекс in-bulk; копію платіжного доручення на оплату поставленого товару.

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17 лютого 2016 року № 100000011/2016/000011/1, у зв'язку з тим, що декларантом не надано страховий поліс та висновок уповноважено органу щодо вартісних характеристик товару відповідно до п. 2 та 3 ст. 53 МК України, які б підтверджували витрати на страхування даної поставки товару.

Товар був випущений у обіг 22 березня 2016 року згідно з декларацією 100250008/2016/222578 на підставі ст. 55 МК України. Скориставшись правом, наданим декларантові ч. 8 ст. 55 МКУ позивач 31 травня 2016 року звернувся до відповідача з клопотанням про скасування оскаржуваного рішення.

Листом від 07 червня 2016 року відповідач відмовив у скасуванні оскаржуваного рішення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в його рішеннях, зокрема, у постановах Верховного суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та від 02 червня 2015 року у справі 21-498а15.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що декларантом надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товарів та підтверджено всі складові їх митної вартості.

В той же час митним органом не вказано про розбіжності, неточності чи інші недоліки документів, які б не дозволили митному органу визначити митну вартість товарів за першим методом їх визначення.

Доводи митного органу стосовно наявності обгрунтованого сумніву в достовірності поданих декларантом відомостей, що не дозволяло визначити митну вартість товарів за основним методом її визначення, спростовано судами першої інстанції та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 211, 213, 214 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі № 826/10440/16 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед