Ухвала суду № 66269935, 27.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2524/17 Головуючий 1 інст. Бєссонова Т.Д.

Справа № 623/37/17 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І.,

ОСОБА_1,

секретаря Прологаєвої А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 508,35 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ТОВ «ОТП Факторинг Україна»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції в порушення вимог чинного законодавства проігноровані пояснення та фактичні обставини .

Суд безпідставно взяв до уваги лише ті факти, що відповідачем погашено заборгованість в частині користування коштами у розмірі 3409 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 28.11.2012 року станом на 28.12.2016 року з якого вбачається, що боржник ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті кредиту 23 711,69 грн. та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом 1 796,66 грн., однак жодних доказів того, що відповідач отримувала кредит в розмірі 23711,69 грн. та повинна була сплатити за користування вказаним кредитом відсотки в розмірі 1796,66 грн не надав.

З таким висновком суду, колегія суддів погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність, у тому числі й у судовому порядку.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. При цьому судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а також порушені державні та суспільні інтереси.

Судами першої і другої інстанції було створено рівні умови для сторін щодо надання доказів своїх вимог і заперечень.

Судовим розглядом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 28 листопада 2012 року укладено кредитний договір № НОМЕР_1, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 3 409,00 грн. строком на 20 місяців зі сплатою відсотків (а.с.4,5).

Між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512,514,1077-1079,1082,1084 ЦК України 22 грудня 2014 року було укладено купівлю - продажу кредитного портфелю б/н (договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право грошової вимоги, що належало банку і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком і боржниками.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 28.11.2012 року станом на 28 грудня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 25508,35 грн, яка складається з заборгованість по сплаті кредиту - 23711,69 грн та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 1796,66 грн (а.с.18).

З наданих до суду квитанцій про сплату коштів за кредитним договором № НОМЕР_1 вад 28.11.2012 року встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 починаючи з 21.12.2012 року по 23.08 2013 року щомісячно сплачувались кошти за кредитним договором в розмірі 280 грн., а 28.08.2013 року сплачено 1901,00 грн., всього в сумі 4141 грн (а.с.33-38), що перевищує суму взятого кредиту в сумі 3409,0 грн. згідно п.1.1 договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 і не суперечить п.1.4.12 яким передбачено право дострокового погашення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів укладення між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 іншого кредитного договору крім кредитного договору № НОМЕР_1 від 28.11.2012 року на суму 3 409,00 грн .

Відсутні в матеріалах справи і докази того, що до позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги боргу з відповідача за будь яким кредитним договором.

З огляду на це, надані позивачем копії виписок з особового рахунку не можуть бути прийняті як належний і допустимий доказ наявності заборгованості відповідача за умов відсутності договору і доказів отримання відповідачем зазначених грошових сум.

З посиланнями представника позивача на зміст ч.2 п.2.1 кредитного договору № НОМЕР_1 від 28.11.2012 року, як на такий що свідчить про укладення між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток на підставі Правил користування кредитною картою Master Card Standart, що розміщені на Інтернет сайті банку та на умовах, викладених в цьому розділі , судова колегія не погоджується , оскільки не вважає , що він свідчить про отримання відповідачем грошових коштів і наявність у нього обов"язку погасити заборгованість.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини стосовно доведеності заборгованості відповідача за договором кредиту, правильно застосував норми матеріального права, а тому підстав для скасування рішення суду згідно ст. 309 ЦПК України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 8 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_1