Постанова № 66268861, 25.04.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р.Справа № 915/1960/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В. Лашина

Суддів: К.В. Богатиря

І.Г.Філінюка

При секретарі А.В. Безпалюку

За участю:

Від ПАТ «Дельта Банк» - Биковський Д.Ю.

Ліквідатор - арбітражний керуючий Шульга Д.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 02.03.2017

у справі №915/1960/15

Кредитори:

1) Фізична особа-підприємець ОСОБА_4

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоградстрой"

3) Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдавтотранс"

Ліквідатор: Шульга Дмитро Леонідович;

Товарна біржа "Титул";

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10 грудня 2015 року за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдавтотранс» (в подальшому за текстом - ТОВ «Трейдавтотранс, банкрут) було порушено провадження у справі про банкрутство зазначеного товариства за ознаками, передбаченими статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 р. боржника визнано банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура.

02 лютого 2016 року господарським судом було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Трейдавтотранс», у тому числі вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (у наступному - ПАТ «Дельта Банк») у розмірі 1 011 515 грн. з віднесенням їх окремо до реєстру, як забезпечених заставою.

Ухвалою від 14.06.2016 р. було визнано кредиторські ПАТ «Дельта Банк» у сумі 2 125 208,74 грн. та включено їх до 6 черги реєстру вимог кредиторів, а також включено до 1 черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «Трейдавтотранс» витрати у сумі 2 756 грн. по сплаті судового збору.

У листопаді 2016 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна банкрута, проведеного 11.10.2016 р.

Свої вимоги заявник, посилаючись на порушення ст.ст. 44, 58 Закону про банкрутство, обґрунтовував тим, що ліквідатором не було надано заставному кредитору доступу до майна банкрута, що виставлялося на аукціон, а також тим, що відчуження майна відбулося за ціною, нижчою ніж ринкова вартість майна.

Крім цього, ПАТ «Дельта Банк» клопотав про забезпечення вимог кредитора шляхом накладення арешту на предмет аукціону.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02 березня 2017 року (суддя Давченко Т.М.) у задоволенні заяв ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсними результатів аукціону та про забезпечення вимог кредитора відмовлено.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, вказуючи ті ж самі підстави, які були наведені ним у заяві про визнання аукціону недійсним.

В відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Шульга Д.Л. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з мотивів викладених у відзиві.

В судове засідання з'явились представник ПАТ «Дельта Банк» та ліквідатор арбітражний керуючий Шульга Д.Л.. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення представника ПАТ «Дельта Банк» та ліквідатора боржника, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Статтею 49 Закону про банкрутство встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Частинами 4-7 зазначеної статті унормовано, що суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом в порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку та основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону (ч. 1, 2 ст. 57 Закону про банкрутство).

Згідно до ч. 1 ст. 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, вимоги до змісту якого визначено ст. 59 цього Закону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням (ч. 3, 4 ст. 58 Закону про банкрутство).

У відповідності до ч. 1 ст. 63 названого Закону організатор забезпечує доступ до місця проведення аукціону учасникам аукціону, замовнику аукціону та особам, указаним замовником, працівникам державних органів при виконанні їхніх службових обов'язків та представникам засобів масової інформації.

Частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором визначено організатора аукціону товарну біржу «Титул», з яким укладено договір № 2847709683 від 19.02.2016 р. про проведення аукціону (з додатковими угодами до нього) з реалізації нерухомого майна ТОВ «Трейдавтотранс». Початкова вартість цілісного майнового комплексу визначена сукупністю визнаних вимог кредиторів.

Згідно із висновком експерта від 15.02.2016 р. про вартість нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, проведеною ПП «Експертно-діловий центр «Лідер», ринкова вартість заставного майна, переданого у заставу ПАТ «Дельта Банк», становить 798 850 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016 р., з урахуванням змін, внесених постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 р. і постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 р., надано згоду на продаж майна банкрута ТОВ «Трейдавтотранс», що є предметом забезпечення вимог ПАТ «Дельта Банк».

20 травня 2016 року організатором аукціону опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною 5 534 741,74 грн. без можливості пониження вартості на тому ж аукціоні.

Однак аукціон, призначений на 29.05.2016 р., повторний аукціон від 02.07.2016 р., другий повторний аукціон від 04.08.2016 р., визнані такими, що не відбулися, тобто реалізувати майно банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося.

08.08.2016 р. організатором аукціону опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, а саме: нежитлового об'єкту, який розташований в АДРЕСА_1 (лот № 32754814/1/1), за початковою ціною 798 850 грн.

Однак торги від 12.09.2016 р., повторні торги від 28.09.2016 р., не відбулися.

Листом за вих. № 18.5/2105 від 31.08.2016 р. ПАТ «Дельта Банк» звернувся до ліквідатора з вимогою, зокрема, про надання доступу уповноваженому представнику забезпеченого кредитора та уповноваженому представнику незалежного експерта в період з 05.09.2016 р. орієнтовно по 09.09.2016 р. до нерухомого та рухомого майна для можливості перевірки наявності, стану, умов зберігання, експлуатації та обслуговування майна з правом фотографування.

Натомість, 08.09.2016 р. представниками ПАТ Дельта Банк і ПП «ТА-Експерт-Сервіс» складено акт про те, що за адресою: АДРЕСА_1, охороною ТОВ «Трейдавтотранс» не надано доступу для проведення огляду та фотографування заставного майна.

11 жовтня 2016 року проведений аукціон з реалізації заставного майна банкрута. Початкова вартість становила 647 068,50 грн.

Ціна, запропонована переможцем аукціону, - 142 355,46 грн. Переможцем торгів стала гр. ОСОБА_6, з якою 12.10.2016 р. був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений нотаріально. Актом від 12.10.2016 р. нерухоме майно банкрута було передане переможцю аукціону від 11.10.2016 р.

13.10.2016 р. на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення (повідомлення № 36288) про результати проведення аукціону за ціною 142 355,46 грн.

Відмовляючи у задоволені заяви ТОВ «Трейдавтотранс», місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатором банкрута належним чином виконані вимоги Закону про банкрутство, тоді як ПАТ «Дельта Банк» доказів на підтвердження обставин щодо відсутності на нерухомому майні оголошення про його продаж, ненадання допуску до нерухомого майна, не надало та вони спростовуються матеріалами справи.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає такими, що не підтверджені належними доказами.

Підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Таким чином, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України від 02 червня 2015 року у справі № 13/5025/2136/11, від 10 грудня 2015 року у справі № 905/5359/13, від 15 грудня 2015 року у справі № Б29/186-09.

Доказів ненадання допуску до місця проведення аукціону матеріали справи не містять.

Спростовуються й посилання ПАТ «Дельта Банк» про відсутність оголошення про продаж майна банкрута безпосередньо на нерухомому майні, яке підлягало реалізації на аукціоні, а саме фотографією вхідних воріт та запереченнями гр. ОСОБА_6 на заяву ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. При цьому, обов'язок надання доказів законодавцем покладений саме на сторони.

До того ж, скаржник жодним чином не обґрунтовує, яким чином ненадання допуску до майна банкрута для його огляду представникам заставного кредитора та оцінювача вплинуло на результати торгів, враховуючи також й те, що ліквідатором банкрута пропонувався доступ 05 жовтня 2016 року, яким ПАТ «Дельта Банк» не скористався.

Колегія суддів зазначає, що метою аукціону є продаж майна за найвищою ціною.

Водночас, нормами статтей 65, 66 Закону про банкрутство визначені випадки зменшення початкової вартості та зниження початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Саме внаслідок неодноразового проведення торгів та визнання п'яти аукціонів такими, що не відбулися, майно банкрута реалізоване за ціною, запропонованою переможцем оспорюваного аукціону, який відбувся 11 жовтня 2016 року.

При цьому, судова колегія вважає неспроможними посилання скаржника на оцінку, проведену ПП «ТА-Експерт Сервіс» за висновком від 09.09.2016 р., за яким ринкова вартість предмету іпотеки складала 3 139 260 грн.

Частиною 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Даним Стандартом (п. п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.0.2017 р. у справі № 907/797/13.

Таким чином, висновок ПП «ТА-Експерт Сервіс» від 09.09.2016 р. здійснений без участі арбітражного керуючого, така оцінка не призначалася господарським судом (стаття 57 Закону про банкрутство), проведена без доступу оцінювача до об'єкта оцінки, що визначено статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому викликає сумніви щодо повноти та достовірності висновку оцінювача і його не можна приймати в якості належного доказу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що належних правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Миколаївської області вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 02.03.2017 р. у справі № 915/1960/15 - без змін.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя К.В. Богатир

Суддя І.Г. Філінюк