Постанова № 66268593, 25.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа№ 925/1100/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача: Калініна О.О. - представник за довіреністю № 01-16юр/4176 від 30.05.2016

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016

у справі № 925/1100/16 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго»

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про стягнення 1 067 173,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 у справі № 925/1100/16 заяву Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016 задоволено частково, розстрочено виконання рішення суду у цій справі на 12 місяців, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача присудженого боргу в сумі 1 083 181,45 грн. шляхом щомісячної сплати рівними частинами у сумі 90 265,10 грн.

Частково задовольняючи заяву відповідача, в якій він просив розстрочити виконання рішення у цій справі строком на 36 місяців, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, названі заявником для розстрочення виконання рішення суду, є винятковими та можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Акціонерна компанія «Харківобленерго» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 по справі № 925/1100/16 та винести нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про розстрочення виконання рішення суду від 14.11.2016 відмовити.

В апеляційній скарзі позивач послався на те, що спірна ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, при цьому судом неповно з'ясовані всі обставини справи та надано перевагу доказам відповідача.

В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на те, що в поданій заяві відповідач обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, зазначив низький рівень розрахунків за поставлену електричну енергію контрагентами та тяжкий фінансовий стан, що є наслідком його господарської діяльності, проте матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень та не є обставиною, що ускладнює їх виконання, а наведені відповідачем обставини щодо скрутного фінансового становища є наслідком його господарської діяльності та власного комерційного розрахунку та ризику, не виникли в силу якихось об'єктивних незалежних від відповідача обставин, і не можуть вважатися винятковим в розумінні закону.

Крім того, позивач наголосив на тому, що питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарським судом із дотримання балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі, та зазначив про те, що згідно з даними Звіту про фінансові результати, розміщеного на офіційному сайті відповідача, його чистий прибуток за 3 квартал 2016 року становить 45 547 000 грн., а збиток дорівнює нулю, що свідчить про те, що фінансовий стан відповідача дозволяє йому виконати рішення суду в цій справі без надання додаткових розстрочень.

Ухвалою від 12.04.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження, розгляд справи призначений на 25.04.2017.

Розпорядженням № 09-53/1624/17 від 21.04.2017, у зв`язку з виходом судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1100/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.04..2017 справа № 925/1100/16 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г

Ухвалою від 25.04.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго» прийнято до свого провадження.

Відповідач в судове засідання представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, та те, що згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем свого обов'язку по поверненню фінансової допомоги, отриманої за договором поворотної фінансової допомоги № 2 від 23.07.2015.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016, повний текст якого складений 24.11.2016, у справі № 925/1100/16 позов задоволено повністю.

09.03.2017 відповідач звернувся до Господарського суду Черкаської області з заявою про розстрочення виконання рішення суду, в якій просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016 у справі № 925/1100/16 рівними частинами по 29 643,71 грн. строком на 36 місяців з моменту набрання чинності ухвали про розстрочення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 у справі № 925/1100/16 заяву Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016 задоволено частково, розстрочено виконання рішення суду у даній справі на 12 місяців, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача присудженого боргу в сумі 1 083 181,45 грн. шляхом щомісячної сплати рівними частинами у сумі 90 265,10 грн.

Колегія суддів не може погодитися з судом першої інстанції щодо частково задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 7.1.2 п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками, декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Звертаючись до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі, відповідач послався на те, що основною обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, є низький рівень розрахунків за поставлену відповідачем своїм споживачам електричну енергію, внаслідок чого загальна дебіторської заборгованості станом на 01.02.2017 складає 1 717 978 622,22 грн..

Серед боржників з найбільшою заборгованість перед відповідачем за спожиту електричну енергію знаходяться підприємства державної та комунальної форми власності, стосовно більшості з яких порушено провадження у справи про банкрутство, що виключає можливість примусового стягнення заборгованості. Серед зазначених боржників найбільшими є наступні:

- ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури», заборгованість якого становить 1 124 326 грн., триває процедура ліквідації;

- ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф», заборгованість якого становить 14 991 394, 72 грн., підприємство в стадії припинення за рішенням засновника;

- ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів», заборгованість якого складає 1 835 138 грн., триває процедура санації;

- КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, заборгованість якого складає 2 895 380 грн. недофінансування з боку держави бюджетної сфери призводить до низького рівня розрахунків за електричну енергію даного споживача електричної енергії, що фінансується з державного та місцевого бюджету;

- ЧДЖП фірма «Обрій-1», заборгованість якого складає 2 146 735 грн., триває процедура ліквідації;

- КП «Черкасиінвестбуд «Черкаської міської ради, заборгованість якого складає 4 717 301 грн.;

- ДП «Машинобудівний завод «Оризон», заборгованість якого складає 1 114 407 грн., триває процедура ліквідації;

- УКП «Уманьтеплокомуненерго», заборгованість якого складає 8 586 922 грн.

Систематичне недофінансування з боку держави бюджетної сфери призводить до низького рівня розрахунків за електричну енергію споживачів електричної енергії, що фінансуються з державного та місцевого бюджету. Так, станом на 01.02.2017 року згідно з довідкою про проведення розрахунків за спожиту електроенергію недоплата за спожиту електричну енергію таких споживачів складає 7 786 492 грн. (джерело фінансування з державного бюджету) та 6 655 728 грн. (джерело фінансування з місцевого та обласного бюджету).

Крім того, заявник послався на те, що:

- на стадії примусового виконання судових рішень про стягнення заборгованості на користь відповідача перебувають виконавчі провадження на загальну суму більше 11 000 000,00 грн., а наявність коштів на інших господарських рахунках спрямовуються виключно на виплату заробітної плати працівникам відповідача, загальний місячний фонд якої складає близько 30 000 000,00 грн.;

- відносно відповідача порушено справу про банкрутство, яка знаходиться на стадії розпорядження майном, а відтак, добровільно виконати рішення суду у відповідача на має можливості, в той час як у зв'язку з наявністю 40% частки державної власності у статутному капіталі відповідача примусова реалізація майна відповідача на виконання рішень суду унеможливлена в силу дії Закону України «Про мораторій на примусову реалізацію майна».

З огляду на вказані обставини, відповідач робить висновок про те, що єдино можливим шляхом виконання судового рішення у даному провадженні у примусовому порядку може бути блокування господарських рахунків у зв'язку з накладенням арешту та списання коштів, що надходять від інших видів діяльності, проте блокування рахунків відповідача може призвести до фактичної зупинки роботи відповідача, наслідком чого буде порушення нормальної роботи об'єктів електроенергетики Черкаської області, що викличе значну соціальну напругу та може спричинити небезпеку для життя і здоров'я людей, оскільки відповідач не зможе здійснювати ремонтні роботи чи проводити ліквідацію аварійних ситуацій, що постійно виникають в мережах електропередач, а зупинення нормального режиму роботи відповідача негативно вплине в цілому на стабільність роботи паливно-енергетичного комплексу держави.

Отже, фактично, на думку відповідача, необхідність розстрочки виконання рішення суду зумовлена скрутним фінансовим становищем відповідача та відсутністю у нього на рахунках грошових коштів, достатніх для задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Проте, відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відсутність прибутку становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, уклавшого з ним цей договір.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вказано, що, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як свідчать матеріали справи, рішення суду у цій справі прийняте на захист майнових прав позивача, порушених відповідачем, який взяв на себе зобов'язання своєчасно повернути отирману за спірним договором фінансову допомогу і не виконав його.

Виходячи з норм ст. 3 ЦК України, згідно з якими до загальних засад цивільного законодавства відносяться справедливість, добросовісність та розумність, та враховуючи, що відповідачем порушені майнові договірні зобов'язання перед позивачем і останній заперечує проти віддалення строку виконання відповідачем цих зобов'язань, буде несправедливим розстрочити виконання фінансових зобов'язань відповідача перед позивачем.

При цьому слід врахувати, що позивач, так сам як і відповідач, є підприємством, яке здійснює свою діяльність у сфері поставки електричної енергії, а тому має такі ж ризики у своїй господарській діяльності, як і відповідач, у тому числі низький рівень розрахунків за поставлену своїм споживачам електричну енергію, систематичне недофінансування з боку держави бюджетної сфери, що призводить до низького рівня розрахунків за електричну енергію споживачів електричної енергії, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, та всіма іншими особливостями діяльності у сфері поставки електричної енергії

Слід зазначити і про те, що як вірно вказаного позивачем в апеляційній скарзі, з відомостей, які містяться на сайті відповідача слідує, що згідно з даними Звіту про фінансові результати, його чистий прибуток за 3 квартал 2016 року становить 45 547 000 грн., а збиток дорівнює нулю, що свідчить про те, що фінансовий стан відповідача дозволяє йому виконати рішення суду у цій справі без надання додаткових розстрочень.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заявником не доведено ані винятковість у розумінні приписів статті 121 ГПК України обставин, на які він посилається як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, ані об'єктивний вплив цих обставин на виконання ним рішення суду у заявлений термін.

Слід зазначити і про те, що, відповідачем не надано належних доказів того, що результати його господарської діяльності будуть позитивними, внаслідок чого його фінансовий стан в майбутньому покращиться, що надасть йому можливість протягом періоду розстрочки щомісячно акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення у цій справі, тобто відсутні докази того, що розстрочення виконання рішення у цій справі забезпечить його виконання і захистити права позивача.

Отже, суд першої інстанції не мав правових підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду та розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016 у справі № 925/1100/16 рівними частинами строком на 12 місяців.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 у справі № 925/1100/16 підлягає скасуванню, у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду відмовляється.

З огляду на підстави скасування ухвали суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Акціонерної компанії «Харківобленерго» підлягає задоволенню, витрати за її подачу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-10, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016 у справі № 925/1100/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016 у справі № 925/1100/16 скасувати.

3. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2016 у справі № 925/1100/16 відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, ідентифікаційний код 22800735) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, ідентифікаційний код 00131954) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1100/16.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло