Ухвала суду № 66267727, 26.04.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.04.2017 Справа № 920/1082/16

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп"яненко О.Ю.,

при секретарі судового засідання Середі І.Г.,

Представники сторін:

кредиторів - ТОВ "Сумиальтербуд" - Савостян Н.В. (довіреність від 10.01.2017 року),

ТОВ «УкрСумиліфт» - Овсієнко О.В.

розпорядник майна - представник розпорядника майна Мальована І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1082/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСумиліфт", м. Суми

до боржника Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Горького, 21, ЄДРПОУ 37654796)

про визнання банкрутом

встановив:

Ухвалою господарського суду від 17.11.2016 року було порушено провадження у даній справі про банкрутство, попереднє засідання призначено на 26.01.2016 року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Закорка В.В.

29.11.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення № 37860 про порушення даної справи про банкрутство.

19.12.2016 року до господарського суду надійшла заява від ТОВ "УкрСумиліфт" про визнання кредиторських вимог в сумі 3 442732,76 грн. (вх. 3437).

Ухвалою господарського суду від 20.12.2016 року розгляд вказаної заяви було призначено до розгляду в судове засідання.

До суду надійшло уточнення до заяви про визнання кредиторських вимог (вх. 554), відповідно до якого заявник просить суд визнати вимоги в сумі 3 442 732,76 грн., з яких: 1 368 476,57 грн. боргу, 714 033,36 грн. інфляційних, 92 496,49 грн. - 3% річних, 1 267 726,34 грн. пені.

Також, наявні додаткові пояснення до заяви ТОВ «УкрСумиліфт» (вх. 1335), відповідно до яких надав пояснення щодо підстав виникнення сум заборгованості, клопотання про залучення доказів, а саме: примірників актів виконаних робіт, що направлялись боржнику, проте, не підписані боржником (вх. 1971).

Матеріали справи свідчать, що розгляд вказаної заяви неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 24.04.2017 року було оголошено перерву в частині розгляду заяви ТОВ «УкрСумиліфт» до 26.04.2017 року.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав подану заяву.

Розпорядника майна надав суду реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого визнав заявлені грошові вимоги в ТОВ "УкрСумиліфт" в повному обсязі.

Представник розпорядника майна в судовому засіданні надала усні пояснення в підтримку поданого відзиву.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши подані документи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду № 920/1082/16 від 17.11.2016 року було визнано вимоги ініціюючого кредитора у даній справі у розмірі 1 821 063,77 грн., з яких 1 762 081,65 грн. безспірні.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого ч. 1 цієї статті.

Відповідно до поданої заяви (вх. 3437) ТОВ «УкрСумиліфт» про додаткові грошові вимоги вбачається, що ТОВ «УкрСумиліфт» відповідно до Статуту та Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, надає послуги по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і систем диспетчеризації на території міста Суми та деяких міст Сумської області.

01.02.2012 року між Комунальним підприємством «Сумижитло» Сумської міської ради (замовник) та ТОВ «УкрСумиліфт» (підрядник) укладено договір підряду № 2.

Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції згідно з додатковим договором від 03.09.2013 року № 9 до договору підряду № 2 від 01.02.2012 року) підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та систем диспетчеризації на об'єктах замовника, визначених додатком № 1 та додатком № 2, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 7.1 та п. 7.2 договору підряду № 2 від 01.02.2012 року договір вступає в силу з 01.02.2012 року і діє по 01.07.2013 року. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається продовженим ще на один рік.

Заяв про припинення дії договору від жодної із сторін не надходило, а отже він діяв до 01.07.2014 року з подальшою пролонгацією.

Той факт, що договір № 2 від 01.02.2012 року є не розірваним, встановлений рішеннями, які набрали законної сили, а саме постановою Харківського апеляційного господарського суду № 920/1426/14 від 02.02.2015 року, постановою Харківського апеляційного господарського суду № 920/1958/13 від 16.04.2014 року, а отже зазначена обставина, в силу ст. 35 ГПК України, не підлягає доказуванню у даній справі.

Крім того, дану обставину встановлено рішенням господарського суду Сумської області № 920/475/14 від 09.12.2014 року.

Перелік ліфтів, які обслуговує підрядник збільшувався і змінювався, про що між сторонами укладалися відповідні додаткові договори, копії яких наявні в матеріалах справи.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З поданих документів вбачається, що у період з 01.07.2014 року по 16.10.2014 року ТОВ «УкрСумиліфт», як підрядник, виконував роботи по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника - КП «Сумижитло», визначених додатковим договором № 9 від 03.09.2013 року до договору підряду № 2 від 01.02.2012 року.

01.03.2012 року між сторонами укладено додатковий договір № 2 до договору підряду № 2 від 01.02.2012 року, яким внесені зміни до порядку приймання виконаних робіт та порядку здійснення оплати.

Згідно з п. 2 додаткового договору № 2 сторони домовилися викласти розділ 5 договору підряду від 01.02.2012 року в наступній редакції:

5.1. До двадцять дев'ятого числа поточного місяця підрядник зобов'язаний надавати попередній реєстр по нарахуванням за поточний місяць до планово -економічного відділу замовника, який перевіряє врахування підрядником днів простою ліфтів, фактичного виконання технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, та здійснює відповідні коригування відповідно до п. 3 ч. 2. ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Підрядник повинен надати замовнику акти виконаних робіт побудинково з зазначенням їх вартості, відкоригованої на дні простою ліфтів з врахуванням фактичного здійснення технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним.

При цьому, акти виконаних робіт на об'єктах (будинках), де створені будинкові комітети, ЖБК та ОСББ, подаються підрядником виключно за наявності їх погодження з головами (уповноваженими представниками) будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ.

Замовник шляхом листування постійно надає оновлені списки будинкових комітетів, ЖБК та ОСББ підряднику.

5.2. Замовник підписує акти виконаних робіт, подані підрядником з дотриманням вимог, встановлених п. 5.1. договору, до десятого числа.

5.3. Замовник здійснює повний розрахунок за виконані підрядником роботи до 30 (тридцятого) числа поточного місяця в межах коштів, сплачених споживачами, з урахуванням коштів по пільгам та субсидіям, що користуються послугами замовника на об'єктах, які обслуговує підрядник відповідно до умов нього договору.

5.4. У разі несвоєчасного надання належним чином оформлених актів виконаних робіт, Замовник має право на додаткове відтермінування платежу за виконані роботи в 15 (п'ятнадцять) банківських днів.

З поданих документів вбачається, що у встановлені договором строки підрядник ТОВ «УкрСумиліфт» склав акти виконаних робіт за липень 2014 року та направив на адресу замовника супровідним листом № 117 від 04.08.2014 року цінною кореспонденцією з описом вкладень. Також на адресу відповідача направлені реєстри.

Акти виконаних робіт та Реєстри за серпень, вересень 2014 року надіслані КП «Сумижитло» відповідно 05.09.2014 року (супровідний лист № 130), 03.10.2014 року (супровідний лист № 152), 21.10.2014 року (супровідний лист № 159).

Акти виконаних робіт за жовтень 2014 року надсилалися замовнику повторно у зв'язку з поверненням через закінчення терміну зберігання (супровідний лист № 05 від 20.01.2016 року).

Таким чином, на адресу замовника підрядником направлені по два екземпляри актів приймання виконаних робіт (надання послуг) за липень-жовтень 2014 року по договору підряду № 2 від 01.02.2012 року на загальну суму 1 368 476 грн. 57 коп.

Вказана сума боргу, за період з 01.07.2014 року по 16.10.2014 року, підтверджена розрахунком заборгованості (а.с. 11 Том 3).

Вказані акти надання послуг наявні в матеріалах справи, проте, не підписані замовником - КП «Сумижитло» Сумської міської ради, проте, заперечень щодо актів замовником підряднику- -ТОВ «УкрСумиліфт» подано не було.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відсутність підписаного двостороннього акта виконаних робіт не звільняє замовника - КП «Сумижитло» від оплати виконаних робіт, щодо яких замовником заперечень, у встановленому законом порядку, подано не було.

Враховуючи той факт, що зобов'язання боржником - КП «Сумижитло» щодо оплати виконаних робіт належним чином виконано не було, виник борг у вищезазначеній сумі - 1 368 476 грн. 57 коп., яка підтверджена доданими до заяви документами, зокрема, договором підряду, з додатковими договорами до нього, актами виконаних робіт та розрахунком, тому заява ТОВ «УкрСумиліфт» в частині визнання основного боргу підлягає задоволенню.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З поданої заяви вбачається, що кредитором було нараховано інфляційні збитки в загальній сумі 714 033,36 грн. за період з серпня 2014 року по жовтень 2016 року.

Також, кредитором було нараховано 3% річних на загальну суму 92 496,49 грн., з яких: по Актам виконаних робіт за липень 2014 року - 27 588,16 грн., за серпень 2014 року - 26 596,01 грн., за вересень 2014 року - 25 635,86 грн., за жовтень 2014 року - 12 676,46 грн.

Суд приходить до висновку, що вимоги кредитора в сумі 12 676,46 грн. - 3% річних за жовтень 2014 року, не підлягають визнанню, оскільки заявником не надані докази надання замовнику вказаних актів у строки, визначені п. 5.1. Договору підряду № 2 від 01.02.2012 року (в редакції додаткового договору № 2 від 01.03.2012 року), що впливає на дату початку нарахування. Інший розрахунок заявником не наданий.

Таким чином, визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають наступні суми:

1 368 476,57 грн. - боргу,

714 033,36 грн. - інфляційних збитків,

79 820,03 грн. - 3% річних.

Відповідно до розділу 6 Договору підряду № 2 від 01.02.2012 року передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З поданої заяви вбачається, що кредитором було нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 31.07.2014 року по 08.12.2016 року на суму 1 267 726,34 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З викладеного вбачається, що нарахування пені здійснено заявником з порушенням періоду нарахування та пропуском строку позовної давності.

Таким чином, суд відмовляє заявнику у визнанні вимог в частині нарахованої пені в сумі 1 267 726,34 грн.

Заявником при зверненні до суду з вищевказаною заявою було сплачено судовий збір в сумі 2 756 грн. 00 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 3034 від 13.12.2016 року , який має бути включений до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, керуючись статтями 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011 року, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. Заяву від ТОВ "УкрСумиліфт" про визнання кредиторських вимог в сумі 3 442 732,76 грн. (вх. 3437).- задовольнити частково.

2. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрСумиліфт» кредитором у справі № 920/1082/16 про банкрутство Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради з вимогами в сумі 2 162 329,96 грн., з яких 1 368 476,57 грн. - боргу, 714 033,36 грн. - інфляційних збитків, 79 820,03 грн. - 3% річних та включити їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів; 2 756,00 грн. судового збору включити до першої черги реєстру вимог кредиторів.

3. В частині вимог ТОВ "УкрСумиліфт" щодо нарахованої пені в сумі 1 267 726,34 грн. та 12 676,46 грн. 3% річних - відмовити.

4. Копію даної ухвали направити кредитору, боржнику, розпоряднику майна.

Суддя О.Ю.Соп'яненко